Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №695/4052/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4052/25

Номер рядка у звіті 23

11 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша кримінальне провадження №12025250370000632 від 06.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подільське Золотоніського району Черкаської області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працює, не одружений, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником бойових дій не є, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимий:

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.11.2007 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.03.2008 на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасовано звільнення від відбуття покаранні з іспитовим строком та направлено у міста позбавлення волі строком на 5 років; звільнено 09.11.2011 постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.11.2011 на підставі ст. 81 КК України, умовно достроково;

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2013 за ст. 395 КК України до покарання у виді 1 місяців арешту, на підставі ст.71,72 КК України за сукупністю вироків, за правилами складання покарань, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.11.2007 у виді 1 місяця арешту, остаточно призначено до відбуття покарання у виді 2 місяців арешту;

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.06.2015 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 90 годин громадських робіт;

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.2015 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за новим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.06.2015 у виді 1 дня обмеження волі та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 1 року 1 дня обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 14.03.2016 Апеляційним судом Черкаської області змінено вирок та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 день;

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.186, ч. 1 ст.357 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі; постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.01.2022 звільнений умовно достроково з невідбутим терміном покарання 1 рік 2 місяці 29 днів;

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2022 за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту; 22.02.2023 звільнений від відбування покарання у зв`язку з відбуттям строку покарання,

вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2026 за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн 00 коп.,

судимість в установленому порядку не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перебуваючи з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , по вул. Визволення у с. Подільське Золотоніського району Черкаської області, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою спричинення психологічних страждань потерпілій, у період з 24.03.2025 до 04.06.2025 систематично вчиняв щодо ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, залякуванні, приниженні її честі та гідності, що призвело до істотних психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванні її як особистості.

Так, ОСОБА_4 24.03.2025 о 15 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Визволення у с. Подільське Золотоніського району Черкаської області, ображав свою співмешканку ОСОБА_5 нецензурною лайкою, застосовуючи морально-психологічний вплив, чим завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025 у справі №695/1354/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

У подальшому ОСОБА_4 25.05.2025 близько 12 год 40 хв. у с. Подільське, вул. Визволення, перебуваючи в нетверезому стані, погрожував фізичною розправою співмешканці ОСОБА_5 , чим завдав шкоди психічному здоров`ю, вчинивши психологічне домашнє насильство повторно протягом року.

За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.05.2025 у справі №695/2315/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

У подальшому ОСОБА_4 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2025, 26.05.2025 близько 16 год 30 хв., перебуваючи в с. Подільське по вул. Визволення, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою співмешканці ОСОБА_5 , внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.

За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.05.2025 у справі №695/2326/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

У подальшому ОСОБА_4 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності протягом останнього року за ст. 173-2 КУпАП, 29.05.2025 о 17 год 00 хв. по вул. Визволення у с. Подільське Золотоніського району Черкаської області, погрожував фізичною розправою та ображав нецензурними словами свою співмешканку ОСОБА_5 нецензурною лексикою, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.06.2025 у справі №695/2362/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

Востаннє, ОСОБА_4 04 червня 2025 року близько о 12 год 00 хв. перебуваючи з ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, систематично, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно ОСОБА_5 , яка є його співмешканкою, домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, принижував та погрожував, в результаті чого, остання, згідно з висновком судово-психологічного експерта №505 від 21.08.2025 зазнала істотних психологічних (моральних) страждань у вигляді змін в емоційному стані, в індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванні її як особистості.

Вказаними діями, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Прокурор у судовому засіданні просила визнати винуватим обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням на нього обовязків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України. Також прокурор просила в інтересах потерпілої застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід передбачений п.4 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме покласти на нього обов?язок заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб. Крім того, прокурор просила на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2026 призначити остаточне покарання обвинуваченому у виді 1 року пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн 00 коп., на підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не прибула. Відповідно до наявної у матеріалах справи заяви просить розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 без її участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорює та пояснив суду, що він дійсно неодноразово у період із березня по червень 2025 року вчиняв домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 . У скоєному щиро розкаюється.

У судових дебатах та в останньому слові обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що вину у вчиненому визнає повністю, щиро розкаюється, погоджується із покаранням, запропонованим прокурором.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов до таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ст.126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має незняту та непогашену судимість, офіційно не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №123 від 28.02.2025 ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на даний час, виявляв та виявляє ознаки легкої розумової відсталості у ступені легкої дебільності з психопатизацією особистості емоційно-нестійкого-дисоціального типу та розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, з синдромом залежності, постійною формою вживання (перенесення у минулому пароксизмальними станами на висоті абстиненції), що не позбавляло на вказаний період часу та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також його ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік із покладенням на нього обовязків, визначених ч.2 ст.59-1 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, суд вважає за доцільне, у відповідності до ст.91-1 КК України застосувати до нього обмежувальний захід у вигляді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб на строк 1 місяць.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-73 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Крім того, оскільки обвинувачений вчинив вказане кримінальне правопорушення до постановлення попереднього вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2026, тому суд призначає покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом складання покарання, призначеного цим вироком та вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2026, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 року пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн 00 коп.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу належить виконувати самостійно.

Під час досудового розслідування щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КК України.

Судові витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом складання покарання, призначеного цим вироком та вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09.01.2026, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн 00 коп.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн 00 коп. виконувати самостійно.

На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.4 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого покласти на нього обов`язок заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

Призначений судом обмежувальний захід застосувати на строк 1 місяць.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.

Судові витрати – відсутні.

Речові докази:

оригінали документів: довідки №2132 від 09.04.2025, ЄО№6293 від 26.03.2025 на 6 арк.; довідки №4125 від 19.06.2025, ЄО№10608 від 27.05.2025 на 7 арк.; довідки №4249 від 23.06.2025, ЄО№10868 від 30.05.2025 на 7 арк. – приєднано до матеріалів кримінального провадження – залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6