Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №572/6/26 — Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________________________________________________

Справа № 572/6/26

1-кп/572/319/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області – одноособово суддя ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому розгляді кримінальне провадження № 12025180000000421 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ветли Любешівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не судимої, працюючої фахівцем-консультантом КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Сарненської міської ради,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілого – ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , 23 листопада 2025 року, приблизно о 12 год. 50 хв., у денну пору доби, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 12.4 та пункту 18.1 Правил дорожнього руху Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), керуючи технічно справним автомобілем RENAULT MEGANE SCENIC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на вул. Степана Бандери в м. Сарни Рівненської області, зі сторони вул. Європейська м. Сарни в напрямку до вул. Ковельська м. Сарни, зі швидкістю в межах 55…59 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху в населеному пункті, яка становить 50 км/год., маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_8 , яка рухалась в межах нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід», зліва на право відносно напрямку руху транспортного засобу, проявила неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, неправильно її оцінила, негайно не вжила заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та допустила наїзд на пішохода ОСОБА_8 , хоча мала технічну можливість запобігти наїзду шляхом застосування екстреного гальмування при своєчасному прийнятті мір до реагування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в реанімаційному відділені КНП «Сарненська центральна районна лікарня» Сарненської міської ради, а транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Порушення ОСОБА_3 вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, знаходиться у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_8 , оскільки факт спричинення смерті потерпілій перебуває у прямому причинному зв`язку зі вчиненою обвинуваченою ОСОБА_3 дорожньо-транспортною пригодою; і визнає її винуватою у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Встановлені судом обставини повністю підтверджується наступними дослідженими доказами.

Обвинувачена ОСОБА_3 вину в інкримінованому їй діянні визнала повністю та щиро розкаялася, дала повні та детальні показання про обставини скоєння кримінального правопорушення. Суд переконався в тому, що допитана обвинувачена докладно, послідовно, переконливо, несуперечливо давала показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, її показання підтверджують викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, що виключає можливість самообмови.

Інші докази стосовно фактичних обставин справи у судовому слідстві відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувались, так як учасниками судового розгляду не оспорювались, судом з`ясоване правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд враховує, що за місцем проживання обвинувачена характеризуються позитивно.

Як обставини, які пом`якшують покарання, суд приймає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання – не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; та вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі.

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що призначити міру покарання обвинуваченому слід в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі, з застосуванням відповідно до ст. 75 КК України інституту звільнення від відбування покарання з випробовуванням, враховуючи сукупність обставини, що пом`якшують покарання та характеристику за місцем проживання; стан її здоров`я, сімейний стан – вдова; перебування її сина на службі в Збройних Силах України; утримання повнолітньої дочки ОСОБА_9 , яка навчається та потребує її матеріальної підтримки.

Потерпілий ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000000 грн.

В заяві вказує, що втратив дружину – дорогу йому людину, яка була опорою та надією життя, знаходиться під негативним впливом вчинених відносно нього відповідачем злочинних дій. Його здоров`я значно погіршилось.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково в розмірі 500000 грн., вказує, що не має великих прибутків, є вдовою, її син перебуває на службі в Збройних Силах України, має на утриманні повнолітню дочку ОСОБА_9 , яка, як студентка, потребує її матеріальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір відшкодування такої шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Враховуючи винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною, суд приходить до висновку, що позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з того, що він втратив дружину – дорогу йому людину, яка була опорою та надією життя.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що порушено нормальні життєві зв`язки потерпілого, ритм його життя, він пережив нервовий стрес.

Враховуючи масштабність вимушених змін, що відбулися у звичному способі життя потерпілого, які потребують від нього додаткових зусиль фізичного та психологічного характеру для організації їх способу життя, суд, враховуючи обсяг заподіяних потерпілим моральних страждань, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з ОСОБА_3 слід стягнути на користь потерпілого 800000 гривень в рахунок відшкодування завданої йому, як потерпілому моральної шкоди в результаті вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з довідок про витрати на проведення експертиз, їхня вартість складає 13371 грн. : 3565,60 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічних досліджень, за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» від 22.12.2025 № СЕ-19/118-25/17874-ІТ експертами Рівненського НДЕКЦ МВС України; 2674,20 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» від 22.12.2025 № СЕ-19/118-25/17876-ІТ експертами Рівненського НДЕКЦ МВС України; 7131,20 грн. за проведення комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи за експертними спеціальностями 6.1 «Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення» та 10.1 «Дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди» 18.12.2025 № КСЕ-19/118-25/18175 експертами Рівненського НДЕКЦ МВС України. Дані процесуальні витрати по кримінальному провадженню необхідно стягнути з обвинуваченої.

Додатковий вид покарання – позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає застосуванню, враховуючи наслідки злочину.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 800000 (вісімсот тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів та проведення експертиз в загальній сумі 13371 гривень.

Скасувати арешт на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області 25 листопада 2025 року в кримінальному провадженні № 569/25364/25.

Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: