Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №557/501/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кп/557/84/2026

Справа № 557/501/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 1202618108000022 від 23.01.2026,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жаврів Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого охоронцем ТОВ «АМАКО», неодруженого, із базовою загальною середньою освітою, раніше несудимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 09.12.2025 в період часу з 13 год 19 хв по 13 год 35 хв, перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою знайомого ОСОБА_5 , через здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме за допомогою його мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10С» з абонентським номером НОМЕР_1 , оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», який зареєстрований і являється фінансовим номером в АТ КБ «ПриватБанк», здійснивши несанкціонований вхід в додаток «Приват24», з банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 заволодів його грошовими коштами в сумі 88 438 гривень, чим заподіяв для потерпілого ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.

Після реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 розпорядився майном на власний розсуд, шляхом придбання спиртних напоїв та продуктів харчування у торгівельних закладах, що розташовані в с. Жаврів та селищах Рівненського району Рівненської області.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

За заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, передбачена кримінальна відповідальність ч. 4 ст. 190 КК України («Шахрайство») у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. Враховуючи, що обвинувачений не піддав сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності його позиції, суд, за його згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення та дав показання про те, що у зазначений в обвинувальному акті день на прохання знайомого ОСОБА_5 , приблизно о 10 годині, прибув за місцем його проживання в с. Глибочок зі спиртними напоями, де разом з ним та ще одним знайомим на ім`я ОСОБА_6 вони вживали спиртні напої та спілкувалися. В ході спілкування ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_5 через додаток «Приват24», який встановлений на мобільному телефоні потерпілого, перераховував грошові кошти. ОСОБА_3 , запам`ятавши пароль доступу в додаток, який вводив ОСОБА_5 , та скориставшись тим, що останній ліг спати, взяв його мобільний телефон та перерахував через додаток «Приват 24» належні потерпілому грошові кошти на рахунок свого знайомого, які у подальшому використав на власні потреби.

На даний час обвинувачений свої дії оцінює критично та щиро розкаюється у вчиненому, повідомив про те, що відшкодував заподіяну потерпілому шкоду.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині дослідження документів, що стосуються особи обвинуваченого, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які таке покарання обтяжують у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд зважає на положення ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та на положення ч. 1 ст. 65 КК України, згідно з якою суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (із змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання» серед іншого визначено, що суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є тяжким злочином.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини даної справи, особу винного, зокрема те, що останній раніше є несудимим в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, неодружений, має зареєстроване та фактичне місце проживання, за яким відносно нього відсутні негативні характеристики, повне визнання ним вини та відсутність претензій зі сторони потерпілого, який не бажає заявляти цивільний позов та при призначенні покарання поклався на розсуд суду, зазначивши про це письмово у поданій заяві, а також позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положення ст. 75 КК України, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що таке покарання обтяжують, і приходить висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах наближених до мінімального строку, визначеного санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Прийшовши таких висновків, суд зауважує, що іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне її відбування.

На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Керуючись ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 11 червня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1