Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №948/515/26 — Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/515/26

Номер провадження 1-кп/948/100/26

11.06.2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року с-ще Машівка

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),

потерпілого: ОСОБА_4 ,

обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в с-ще Машівка кримінальне провадження № 12026175450000083 від 16.05.2026 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пологи Новосанжарського району Полтавської області, фактично проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, не депутата, яка має на утриманні одну малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в :

16.05.2026 року, близько 14:30 год, ОСОБА_5 в порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинила фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_4 , який є батьком особи, з якою спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, тобто вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , 16.05.2026 року, близько 14:30 год, перебуваючи на території господарства за місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час знаходився ОСОБА_4 , на ґрунті неприязних відносин, що спричинили суперечку, умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, стоячи обличчям до останнього, взяла до рук дерев`яну палицю та нанесла нею один удар по голові ОСОБА_4 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 84 від 18.05.2026, отримав тілесне ушкодження у вигляді забитої рани в тім`яній ділянці голови ліворуч, яке згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (пункт 2.3.3. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В ході досудового розслідування 27 травня 2026 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за частиною 2 ст. 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище кримінального проступку, щиро кається у вчиненому, претензії з боку потерпілого відсутні. Згідно даної угоди, підозрювана ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 дійшли згоди щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та призначення покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди сторонам угоди роз`яснені та зрозумілі.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнала повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення. Вказала, що угода була укладена добровільно за ініціативою потерпілого. Просила суд затвердити угоду між нею та потерпілим та призначити узгоджене покарання. Вказала, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про примирення, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які їй були роз`яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до неї застосовано.

Потерпілий ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що укладення угоди було за його ініціативою, добровільним, вони примирилися із обвинуваченою ОСОБА_5 , не має до неї претензій. Просив суд затвердити угоду про примирення, призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання. Підтвердив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому цілком зрозумілі.

Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди про примирення. Зазначила, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Підстави для відмови у затвердження даної угоди відсутні. Зазначила, що процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення, заслухавши сторін угоди, думку прокурора, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства та роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд дійшов висновку, що угода про примирення повинна бути затверджена, а обвинуваченій мають бути призначені узгоджені вид та міра покарання за наступних підстав.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ч.1 ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.

За вимогами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 125 КК України є правильною. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачена ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтвердила, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань.

В підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачена, потерпілий цілком розуміють права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також можливість притягнення до кримінальної відповідальності за умисне невиконання угоди. Наслідки невиконання угоди, визначені ст. 476 КПК України також роз`яснені потерпілому.

Підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 від 27.05.2026 та призначення обвинуваченій визначеної в угоді міри покарання.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченої, зокрема те, що ОСОБА_5 згідно з довідкою № 71634-2026 від 18.05.2026 раніше не судима в силу ст. 89 КК України, заміжня, має на утриманні одну малолітню дитину, відповідно до довідки КНП «Машівська лікарня» Машівської селищної ради Полтавської області від 20.05.2026 № 726, до лікарів нарколога та психіатра за медичною допомогою не зверталась, відповідно до характеристики виконавчого комітету Машівськї селищної ради Михайлвської старостату № 09-05/07/59 від 19.05.2026 за місцем проживання характеризуючи компрометуючі матеріали відсутні, свою вину у скоєному визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилоговіку.

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення від 27 травня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026175450000083 від 16.05.2026 за ч. 2 ст. 125 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд Полтавської області обвинуваченим, його захисником, законним представником чи потерпілим, його представником, законним представником з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 394 КПК України, або прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1