Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №358/876/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/876/26 Провадження № 3/358/371/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області - Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання - Шпак К.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Шапошника Є.В.,

дистанційно прокурора - О. Артимовича,

розглянувши у режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Васильків Київської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого викладачем Богуславської школи мистецтв, РНОКПП: НОМЕР_1 , якому відповідно до ст.268 КУпАП роз`яснені його права, -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Богуславського районного суду Київської області з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Як вбачається з протоколу № 4821 від 28.04.2026, складеного оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Терновим І.А., ОСОБА_1 , будучи командиром взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно з пп. «г» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VIІ та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія закону № 1700-VIІ, несвоєчасно, 20.04.2026, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав частково, пояснив, що дійсно вчасно не подав декларацію за 2024 рік, проте мав на це поважні причини, так як перебував у зоні бойових дій та згодом на лікування, а тому не мав змоги вчасно подати декларацію.

Захисник Шапошник Є.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вказана стаття передбачає адміністративну відповідальність за неподання декларації без поважних причин, проте ОСОБА_1 мав поважні причини, пов`язані з участю у бойових діях та зі складним станом здоров`я.

Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону О. Артимович в судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «Захищений відеоконференцзв`язок з судом» через систему електронний суд підтримав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , заперечував проти закриття провадження із заявлених захисником підстав, оскільки для військовослужбовців під час подання декларації за 2024 рік було передбачено відтермінування, і він мав змогу подати декларацію протягом 90 днів з дня припинення участі у бойових діях, однак не зробив цього, відтак просив накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як передбачено санкцією статті.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , захисника Шапошника Є.В., прокурора О. Артемовича, дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими нате органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військові посадові особи це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Згідно з приміткою до ст. 1726 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Як встановлено з довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про проходження військової служби (трудову діяльність) ОСОБА_1 10.04.2023 був призваний на військову службу по мобілізації відповідно до Указа Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

У період з 10.04.2023-13.05.2024 займав посаду командира взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, капітан ОСОБА_1 , будучи командиром взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи штатну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, являючись військовою посадовою особою є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII тa є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.02.2026 № 60 ОСОБА_1 звільнено з посади.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609 щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VI (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2024 рік продовж часу з 00:00 год. 01.01.2025 по 23:59 год. 31.03.2025 (граничний строк). 01.04.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений абз. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НA3K (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію за 2024 рік ОСОБА_1 подав лише 20.04.2026 о 16 год. 08 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст.172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстру), хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Обов`язком суб`єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».

Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку із наявністю поважних причин несвоєчасного подання декларації суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки наведені обставини не спростовують встановленого факту порушення вимог фінансового контролю та не свідчать про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Судом враховано надані ОСОБА_1 документи щодо проходження лікування та виконання службових обов`язків у зоні ведення бойових дій. Разом із тим, зазначені документи самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість подання декларації протягом усього періоду декларування. З наданих матеріалів не вбачається, що особа була позбавлена можливості подати декларацію з моменту настання встановленого законом строку її подання і до дати фактичного подання декларації. Також матеріали справи не містять доказів того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , існували безперервно протягом усього періоду прострочення та унеможливлювали виконання ним відповідного обов`язку.

Таким чином суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Разом із тим, суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, свою провину у невчасному поданні декларації визнав, відсутність обтяжуючих обставин, у період з 13.05.2024 по 19.04.2025 перебував у зоні бойових дій, у період з кінця 2024 року до початку 2025 року перебував на стаціонарному лікуванні, переніс оперативне втручання, має інвалідність ІІІ групи. Зазначені обставини, на думку суду, суттєво знижують суспільну шкоду вчиненого ним правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки, а також цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, а вчинене правопорушення можливо вважати малозначним, тому суд вважає за можливе застосувати ст.22 КУпАП, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й обмежитися усним зауваженням.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст. ст. 22, 34, ч. 1 ст. 172-6, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий: суддя К. С. Романенко