Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №289/1725/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1725/25

Номер провадження 1-кп/289/63/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12025060670000150 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка, Макарівського району, Київської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого в ТОВ «М`ЯСПРОМ» працівником м`ясопереробного цеху, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме 30.05.2023 Макарівським районним судом Київської області за ч. 3, 4 ст. 185, ч. 2 ст. 304, ст. 70, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення з іспитовим строком 3 роки;

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений день грудня 2024 року, у невстановлений час ОСОБА_4 перебував за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . У вказаний день, час та місці у останнього виник злочинний умисел на підроблення посвідчення водія за попередньою змовою групою осіб, з метою подальшого його використання.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на підроблення посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, невстановлений день грудня 2024 року, у невстановлений час, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4 через Інтернет сайт «OLX» знайшов контакти невстановленої особи, з якою домовився про підроблення посвідчення водія таким чином вступив з останньою у злочинну змову, направлену на підроблення посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В, С».

В подальшому, у вказаний день, час та місці через Інтернет сайт «OLX» ОСОБА_4 передав свої особисті дані, необхідні для отримання посвідчення невстановленій особі, з метою підроблення посвідчення водія на своє ім`я.

Після цього, у невстановлений день час та місці невстановлена слідством особа, струменевим способом друку виготовила підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , яке в невстановлений слідством час та день у грудні 2024 року у невстановленому місці в м. Києві передала ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою безпідставного отримання права керувати транспортними засобами зберігав та використовував завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1. ч. 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, ОСОБА_4 , маючи умисел на подальше використання завідомо підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , бланк якого не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу на території України, оскільки виготовлений струменевим способом друку, 05 вересня 2025 року о 21 годині 58 хвилині під час руху по вул. Малинська, 1 в м. Радомишль Житомирського району Житомирської області на автомобілі марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками ГРПП ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області в порядку ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», за порушення п. 2.9 ПДР.

В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваного діяння, пред`явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я останнього, достовірно знаючи те, що воно є підробленим, надав його працівникам поліції з метою уникнення відповідальності за порушення правил дорожнього руху та відповідного адміністративного покарання, тим самими використав завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно висновку судової технічної експертизи документів: бланк наданого посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає аналогічним, що знаходяться в офіційному обігу. Крім того, згідно з базою даних Єдиного державного реєстру МВС ОСОБА_4 посвідчення водія НОМЕР_1 категорії «В», «С» не отримував.

Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого офіційного документа.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив у своїх показаннях скоєння вказаних кримінальних правопорушень за вищенаведених обставин, додатково зазначивши, що хотів у спрощений спосіб шляхом підробки отримати посвідчення водія з категорією «С», бо мав посвідчення водія лише з категорією «В».

За клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_4 судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень доведена повністю, а тому кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення з метою його особистого використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, як використання завідомо підробленого офіційного документа.

Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Тому, враховуючи вчинені обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та відсутність обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, та приймаючи до уваги зазначені обставини у їх сукупності, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 70 КК України, вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.

Водночас, судом враховується те, що вироком Макарівського районного суду Київської області від 30.05.2023 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки, а відтак ОСОБА_4 скоїв інкриміновані кримінальні правопорушення до моменту повного відбуття покарання за цим вироком.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 при визначенні покарання за правилами ст. 71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується не відбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 30.05.2023, остаточно призначивши покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 3565 грн. 60 коп.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Арешт на майно не накладався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Макарівського районного суду Київської області від 30.05.2023 та остаточно призначити йому покарання за сукупністю вироків у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

Речові докази, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , яке видане на ім`я ОСОБА_4 , яке упаковане в паперовий конверт та цифровий носій інформації DVD-R оптичний диск, з цифровими файлами всередині, оптичний диск для лазерного зчитування, що зберігаються в матеріалах вказаного кримінального провадження – залишити у цих матеріалах протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати пов`язані із проведенням судової експертизи в сумі 3565 грн. 60 коп.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1