Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №285/2037/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №285/2037/26

Суддя: Васильчук Л. Й.

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2037/26

провадження у справі № 2/0285/1732/26

10 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Васильчук Л. Й.,

за участі секретаря судового засідання Букши О. В.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс”, в інтересах якого діє представник позивача Паладич Аліна Олександрівна

до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача через систему “Електронний суд” звернулась до суду з позовом про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Свеа фінанс” (далі - Товариство) заборгованість за договором №46/41418338 від 20.01.2022 (далі — Договір) у розмірі 33200 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовувався тим, що 20.01.2022 між ТОВ «Партнер фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір № 46/41418338, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 4000 строком на 365 днів зі сплатою процентів у розмірі 2% в день від суми кредиту. Відповідач належним чином не виконував умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. 28.12.2023 між ТОВ «Партнер фінанс» та ТОВ «Росвен інвест Україна» (яке змінило назву на ТОВ «Свеа фінанс») укладено договір факторингу №01.02.-91/23, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа фінанс» отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за Договором. Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 за Договором становить 33200 грн., з яких: 4000 грн. — заборгованість за основним боргом; 28080 грн. — заборгованість за процентами; 1120 грн. — заборгованість за комісією. З метою захисту та поновлення порушених прав Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Правом подати відзив на позов або будь-які заперечення щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Копія ухвали про відкриття провадження в цій справі судом направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися також через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.01.2022 між ТОВ «Партнер фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 46/41418338, відповідно до умов якого: сума кредиту — 4000 грн. на споживчі цілі; строк кредиту — 365 днів; комісія за видачу кредиту складає 28% від суми кредиту, що становить 1120 грн.; тип процентної ставки — фіксована. Кредитодавець надaє кpeдит шляхом пeрeдaння гoтiвкoвиx коштiв пoзичaльникy в дeнь yклaдeння догoвopy. Договір підписано ОСОБА_1 власноручно.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер фінанс» і ТОВ «Росвен інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-91/23, відповідно до умов якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 01.02-91/23 від 28.12.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором в сумі 33200 грн., з яких: заборгованість за основним боргом — 4000 грн.; заборгованість за процентами — 28080 грн.; заборгованість за комісією — 1120 грн.

Згідно рішення єдиного учасника ТОВ «Росвен інвест Україна» від 25.03.2024 року №1, назву товариства було змінено з ТОВ «Росвен інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс».

З розрахунку заборгованості за Договором станом на 28.12.2023 (дата відступлення права вимоги) ОСОБА_1 має непогашену заборгованість у розмірі 33200 грн., з яких: заборгованість за основним боргом — 4000 грн.; заборгованість за процентами — 28080 грн.; заборгованість за комісією — 1120 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1статті 634 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

На підставі частини 1статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

За ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до положень статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 3 пункту 102 Розділу VI Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні» від 25.09.2018 року №103 до касових документів, які оформляються надавачами платіжних послуг/комерційними агентами згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: платіжна інструкція на видачу готівки.

Представником позивача не надано доказів на підтвердження надання кредитних коштів за договором позики право вимоги на яке перейшло до Товариства (платіжна інструкція на видачу готівки). Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем суми позики за Договором та наявності у відповідача заборгованості у заявленому розмірі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», в інтересах якого діє представник позивача Паладич Аліна Олександрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua