Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №156/341/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/341/26

Провадження № 1-кп/156/76/26

В И Р О К

Іменем України

11 червня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за № 12026035520000044 від 13 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Риковичі Іваничівського райну Волинської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою та мешканця: АДРЕСА_1 , працюючого молокозбирачем у ТзОВ "Укрмолпродукт", раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , в один із днів у вересні 2016 року (більш точна дати не встановлена), в порушення вимог п. 3 «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 217 від 02.04.1994 розуміючи, що посвідчення тракториста-машиніста видаються в територіальних органах Держпродспоживслужби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання розуміючи, що посвідчення тракториста-машиніста є офіційним документом, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою подальшого використання, за допомогою принтеру (точні модель та марка досудовим розслідуванням не встановлені) у себе вдома за адресою: Волинська область, Володимирський району, село Старий Порицьк, вулиця Садова, будинок 2А, у знайденому бланку посвідчення тракториста-машиніста присвоїв шляхом друку анкетні свої дані, серію НОМЕР_2 , а також дату видачі посвідчення — 23 вересня 2016 року, орган що видав — ГУ Дерпродспоживслужба в Волинській області, категорії транспортних засобів, якими дозволено керування, роздрукував бланк та в подальшому самостійно вклеїв фотокартку, тим самим вчинив підроблення посвідчення тракториста-машиніста, з метою подальшого використання та створення видимості наявності у нього права керування транспортними засобами відповідних категорій (епізод 1).

Згідно з висновком судової технічної експертизи документів №СЕ-19/103-26/3661-ДД від 24.03.2025, бланк посвідчення тракториста-машиніста з серійним номером НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_3 , не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обігу, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являють до даного виду об`єктів.

Таке діяння ОСОБА_3 містить в собі ознаки кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 358 КК України (підроблення посвідчення, яке видається установою і яке надає права, з метою використання його підроблювачем).

Крім того, ОСОБА_3 в порушення вимог п. 3 «Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста» затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 217 від 02.04.1994 розуміючи, що посвідчення тракториста-машиніста видаються в територіальних органах Держпродспоживслужби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 12 березня 2026 року, близько 11 год. 10 хв., перебуваючи за кермом транспортного засобу трактора марки «Yanmar» д.н.з. НОМЕР_4 , рухаючись по автодорозі між селом Риковичі та селом Старий Порицьк, Володимирського району, Волинської області, відповідно до Закону України «Про Національну поліції», був зупинений працівниками поліції, для перевірки даного водія. На вимогу поліцейського пред`явити документи на право керування транспортним засобом, завідомо знаючи про те, що посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 , видане на його ім`я, є підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, ОСОБА_3 використав завідомо підроблене посвідчення тракториста-машиніста, пред`явивши його поліцейському для перевірки (епізод 2).

Згідно з висновком судової технічної експертизи документів №СЕ-19/103-26/3661-ДД від 24.03.2025, бланк посвідчення тракториста-машиніста з серійним номером НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_3 не відповідає встановленому зразку бланка посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обігу, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являють до даного виду об`єктів. Таке діяння ОСОБА_3 містить в собі ознаки кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа).

В ході слухання справи суд своєю ухвалою від 11.06.2026 року закрив кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 358 КК України (по першому епізоду), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в іншій частині обвинувачення постановлено продовжити розгляд кримінального провадження, про що не заперечили учасники справи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, зазначив, що усвідомив, що вчинив неправильно і просив його суворо не карати. Дав суду показання щодо обставин справи аналогічні викладеним в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого, як особу, а також стосовно процесуальних питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме у використанні завідомо підробленого документа та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступком, сам обвинувачений ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, дані про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, і за медичною допомогою не звертався, за місцем реєстрації зарекомендував себе позитивно, одружений, займається веденням сільського господарства, працює молокозбирачем на підприємстві. Також суд враховує відсутність заподіяної майнової шкоди, з його слів - задонатив благодійний внесок в розмірі 5 000,00 грн. на ЗСУ для обороноздатності України. Обвинувачений розкаявся у вчиненому та усвідомив свою протиправну поведінку.

Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Суд дійшов висновку про щирість визнання ОСОБА_3 вини шляхом відповідного ставлення до скоєного, про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд, а тому визнає щире каяття обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про доцільність призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 358 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових порушень закону, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Вчиненим кримінальним правопорушенням майнова шкода не заподіяна.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 3119,90 грн підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.

Застосований захід забезпечення у виді арешту майна згідно ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 18.03.2026 необхідно скасувати у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання щодо речових доказів належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави документально підтверджені витрати за проведення судової технічної експертизи документів в розмірі 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн 90 копійок.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 18.03.2026 на посвідчення тракториста-машиніста на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , видане 23 вересня 2016 року ДІСГ у Волинській області.

Речовий доказ: посвідчення тракториста-машиніста на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , видане 23 вересня 2016 року ДІСГ у Волинській області, яке поміщено до сейф-пакету НПУ № KIV1125114, вилучене в ході огляду місця події – знищити;

відповідь з ГУ Держпродспоживслужби к Волинській області, в якій зазначено посвідчення тракториста-машиніста на ім"я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавалося та DVD-R диск, що визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026035520000044 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Згідно з п.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії запровадженого в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, після складання та підписання повного тексту цього вироку суд обмежився проголошенням резолютивної частини, водночас повний текст цього вироку вручений (направлений) учасникам судового провадження в день проголошення 11 червня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1