Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №344/8248/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/8248/26

Провадження № 33/4808/396/26

Категорія ч. 1 ст. 163-2 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Зеленко О. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором та головним бухгалтером ТОВ «АРМАДА ВУД» (код ЄДРПОУ 44275367),

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 вчинив порушення керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Так, директор та головний бухгалтер ТОВ «АРМАДА ВУД» ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Макогона, 31А, порушив ведення податкового обліку, а саме вимоги п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зі змінами і доповненнями, в результаті чого відсутні права на отримання бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 3290 грн, в період: лютий 2026 року – 3290 грн.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді та провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП відносно нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає, винесену судом постанову необґрунтованою, незаконною, та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства.

Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що протокол про адміністративні правопорушення не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 256 КУпАП , оскільки в ньому не відображено суть адміністративного правопорушення, не зазначено об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто не зазначено, які конкретні порушення ведення податкового обліку допущено, не зазначені конкретні дії чи бездіяльність, які б мали місце і потягли у порушенні чи нездійсненні передбачених законодавством правил ведення податкового обліку.

Зазначає, що відображене у протоколі формулювання вчиненого правопорушення, як відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 3290 грн, в тому числі по періодах: лютий 2026 року – 3290 грн, чим порушено п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 щодо Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість із змінами та доповненнями від 01.07.2016 року, із внесеними змінами і доповненнями, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії по порушенню порядку введення податкового обліку апелянт вчинив, як посадова особа, не міститься конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених протиправних дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, яка форма вини щодо таких дій.

Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, не спростованих презумпцій факту.

Вказує, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відображають усіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, викладену в протоколі,

Вважає, що постанова суду першої інстанції про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, 09 червня 2026 року ОСОБА_3 подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ «АРМАДА ВУД» 01 грудня 2025 року було укладено Договір купівлі продажу необробленої деревини №UUB-24130-7 з ДСГП «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Загальна вартість товару визначена з ПДВ та згідно умов Договору кошти гарантійного внеску (за вирахуванням суми біржового збору Біржі), внесені Покупцем на рахунок клірингової установи – ТОВ «Український кліринговий дім» під забезпечення виконання зобов`язань за укладеною біржовою угодою за результатами Аукціону, зараховуються Продавцем в рахунок часткової оплати Покупцем придбаного на Аукціоні Товару в порядку, встановленому внутрішнім документом Клірингової установи – Регламентом провадження клірингової діяльності за напрямом (товарним ринком) «Необроблена деревина та пиломатеріали» клірингової установи – ТОВ «Український кліринговий дім». Податкову накладну Покупцю видає Продавець - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Згідно платіжної інструкції №1857009229210 від 03.12.2025р. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» в інтересах ТОВ «АРМАДА ВУД» перераховано філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» частину гарантійного внеску в рахунок оплати за придбане майно (деревину) згідно Договору купівлі-продажу. Зазначений платіж підтверджує фактичне виконання грошового зобов`язання за договором. При цьому податкове законодавство не ставить право платника на формування податкового кредиту чи заявлення бюджетного відшкодування у залежність від того, чи була оплата здійснена безпосередньо платником або третьою особою в його інтересах, якщо така оплата підтверджена належними документами та відповідає умовам укладених правочинів.

Таким чином вважає, що матеріали справи не підтверджують наявності в діях посадової особи товариства об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП. Фактично податковий орган висловив незгоду з позицією платника, однак така незгода сама по собі не свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку та не утворює складу адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_4 .

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зі змісту ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаю, що суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП цих вимог закону належним чином не дотримано.

Відповідно до протоколу №761 про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2026 року (а.с. 3), складеного головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Івано-Франківській області Талпаш В.В. за проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АРМАДА ВУД», код ЄДРПОУ 44275367, юридична адреса: 76019, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Макогона, 31 А, (акт перевірки 27.04.2026 року №7488/09-19-07-03/4427367) встановлено, що посадова особа ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 – директор ТОВ «АРМАДА ВУД», код ЄДРПОУ 44275367, вчинив порушеня встановленого законом порядку ведення податкового обліку ТОВ «АРМАДА ВУД» в результаті чого: виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 3290 грн., в тому числі по періодах: лютий 2026 року – 3290 грн., чим порушено: п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, вимоги Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 щодо Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість із змінами та доповненнями від 01.07.2016 року, із внесеними змінами і доповненнями.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Дата, час і місце вчинення порушення – за період лютий 2026 року, місце вчинення – Івано-Франківська область, м Івано-Франківськ, вул. Макогона, 31 А, акт перевірки від 27.04.2026 року №7488/09-19-07-03/44275367.

За що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Згідно з копією акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 07 квітня 2026 року №7488/09-19-07-03/44275367 вбачається, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2026 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановленого порушення платником податків: п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 щодо Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в результаті чого, виявлено відсутність право на отримання бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 3290 грн., в тому числі по періодах: лютий 2026 року – 3290 грн. (а.с. 5-25).

Згідно з ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Стаття 12 КУАП визначає загального суб`єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб`єктом адміністративного правопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку.

Вважаю, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Порядок складення Протоколу органами Державної податкової служби регулюється Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення №566 від 02.07.2016 (затверджена Наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2016 за 1046/29176).

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції №566, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.

Також, згідно з приписами статті 256 КУпАП, у протоколі повинно бути зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, у вищевказаному протоколі не зазначена «суть адміністративного правопорушення», тобто які саме конкретно протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, а відтак складений протокол не відповідає вимогам законодавства, зокрема наведеним вище вимогам статті 256 КУпАП та пунктом 6 Розділу ІІ Інструкції №566.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивною стороною правопорушення є наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Положення чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України містять норми, згідно з якими платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов`язані з утриманням об`єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, з диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.

Так, у даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.

Чинним законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.

Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол про адміністративне правопорушення, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об`єктивного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення №761 від 27 квітня 2026 року неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено ОСОБА_6 , в результаті чого:відсутні права на отримання бюджетного відшкодування в сумі ПДВ 3290 грн., в період: лютий 2026 року – 3290 грн.

Так, об`єктивною стороною ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є порушення правил ведення податкового обліку. Воно не тотожне заниженню податків чи доходів від діяльності підприємства. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку: неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів тощо.

За приписами статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків. Тобто, при зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Доходжу до висновку, що в даній справі про адміністративне правопорушення відсутні, у достатньому обсязі, належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_6 адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Також у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та вини особи, тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, доходжу висновку, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло