Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №403/54/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/54/26 провадження № 2/403/273/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі по тексту рішення - ТОВ «Фінпром Маркет») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за двома кредитними договорами в загальному розмірі 17986 грн. 56 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 11 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (далі по тексту рішення - ТОВ «1 БАНК»), як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання коштів у кредит №73995613, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 14 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.142%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 10% від суми наданого кредиту, що складає 350,00 грн., а також пені за порушення позичальником строків повернення кредиту в розмірі 4% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Зазначений кредитний договір був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором 82084, надісланого на вказану нею електронну адресу, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року сторони кредитора у договорі №73995613 від 11 січня 2025 року з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «Фінпром Маркет», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість за основною сумою боргу - 3500 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 39 грн. 82 коп., заборгованість за пенею/неустойкою - 2660 грн. 00 грн., а всього: 6199 грн. 82 коп..

Крім того, 29 квітня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про надання коштів у кредит №8943911, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3050,00 грн. строком на 360 днів із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, та сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 17.25% від суми наданого кредиту, що складає 526,13 грн., а також пені за порушення позичальником строків повернення кредиту в розмірі 152,50 грн. за кожен день понадстрокового користування. Зазначений кредитний договір був укладений шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором 302475, надісланого на вказану нею електронну адресу, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року сторони кредитора у договорі №8943911 від 29 квітня 2025 року з ТОВ «1 БАНК» на ТОВ «Фінпром Маркет», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь заборгованість за основною сумою боргу - 3050 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 00 грн. 01 коп., заборгованість за процентами - 2636 грн. 73 коп. та заборгованість за пенею/неустойкою - 6100 грн. 00 грн., а всього: 11786 грн. 74 коп..

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі понесені судові витрати, в тому числі і сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «Фінпром Маркет» згідно з письмовим клопотанням, викладеним в прохальній частині позовної заяви, та поданими до суду клопотаннями від 29 квітня та 14 травня 2026 року, прохав проводити розгляд справи у відсутності позивача та його представника та не заперечував проти заочного розгляду та постановлення заочного рішення у даній цивільній справі (а.с.5 зворот, 132, 141).

Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від: АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази на підтвердження належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по вказаному рахунку за період з 11 січня по 14 січня 2025 року; АТ «Універсал Банк» письмові докази на підтвердження належності відповідачу ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 та виписку по цьому рахунку за період з 29 квітня по 02 травня 2025 року (а.с.5 зворот).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.93-94).

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» виписку по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 за період з 11 січня по 16 січня 2025 року та від АТ «Універсал Банк» виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , який був відкритий для обслуговування банківської картки відповідача ОСОБА_1 за період з 29 квітня по 04 травня 2025 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.115-116).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 05 червня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Щодо договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73995613 від 11 січня 2025 року.

11 січня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір надання коштів у кредит (із комісією за надання кредиту) №73995613 (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором 82084, надісланим їй ТОВ «1 БАНК» електронним повідомленням на вказану нею електронну адресу (розділ 5 та 12 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору) (а.с.10-16).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2.1 укладеного Договору «1 БАНК» зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти (кредит) в сумі 3500,00 грн. на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За змістом пунктів 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 Договору строк кредитування (строк договору) складає 14 днів; процентна ставка, яка є фіксованою, становить 0,142% в день; денна процентна ставка - 0,856% в день; комісія за надання кредиту - 10,00% від суми наданого кредиту, що складає 350,00 грн.; датою повернення кредиту (останній день) є 24 січня 2025 року; процентна ставка за понаднормове користування кредитом - 4,00% (в день); процентна ставка для нарахування пені - 4,00% (в день).

Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 2.4); за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору; проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором (пункт 6.1).

Додатковою угодою №14313320 від 24 лютого 2025 року до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73995613 від 11 січня 2025 року кредитодавець та позичальник домовилися про реструктуризацію погашення позичальником заборгованості, що утворилася на дату укладення цієї додаткової угоди в сумі 8259,58 грн. на 180 днів та яку позичальник сплачує за наступним графіком: 24 лютого, 26 березня 2025 року, 25 квітня, 25 травня, 24 червня, 24 липня та 23 серпня 2025 року в сумі по 1179,94 грн. на кожну дату (а.с.18-19).

11 січня 2025 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3500 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача, платіжним інструментом до якого є картка за № НОМЕР_3 , що відповідає сумі кредиту та номеру електронного платіжного засобу відповідача, зазначених в пункті 2.2.1 розділі 12 Договору та підтверджується копією платіжної інструкції від 11 січня 2025 року та випискою по рахунку відповідача ОСОБА_1 , наданою АТ КБ «Приват Банк» (а.с.162).

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) було укладено договір факторингу №16/10/25, за яким клієнт зобов’язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов’язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (пункт 2.1); перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (пункт 2.1.3) (а.с.46-47).

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року до договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №73995613 від 11 січня 2025 року на загальну суму заборгованості 6199,82 грн., з яких сума основного боргу складає 3500,00 грн., заборгованість за пенею - 2660,00 грн., заборгованість за комісією - 39,82 грн. (а.с.50-52).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №73995613 від 11 січня 2025 року, наданого позивачем ТОВ «Фінпром Маркет», загальна сума заборгованості відповідача за період з 11 січня 2025 року по 16 жовтня 2025 року складає: за тілом кредиту - 3500 грн. 00 коп., за комісією - 39,82 грн. та за пенею - 2660,00 грн.. Здійснені відповідачем ОСОБА_1 оплати (24.02.2025, 23.03.2025, 24.04.2025, 25.05.2025 по 1179,94 грн. кожний платіж) становлять в загальному розмірі 4719,76 грн. (а.с.24-28).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 11 січня 2025 року кредитного договору та отримання за ним грошових коштів (позики) у зазначеному вище розмірі.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

Щодо договору кредитної лінії (Надійний) №8943911 від 29 квітня 2025 року.

29 квітня 2025 року між ТОВ «1 БАНК», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредитної лінії (Надійний) №8943911 (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, шляхом його підписан ня відповідачем одноразовим ідентифікатором 302475, надісланим їй ТОВ «1 БАНК» електронним повідомленням на вказану нею електронну адресу (розділ 5 та 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Договору) (а.с.30-37).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2.1 укладеного Договору «1 БАНК» зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти (кредит) в сумі 3050,00 грн. на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

За змістом пунктів 2.2.2, 2.2.8, 2.3.1 Договору строк кредитування (строк договору) складає 360 днів; процентна ставка, яка є фіксованою, становить 0,95% в день; денна процентна ставка - 0,998% в день; комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 526,13 грн.; датою повернення кредиту є 23 квітня 2026 року; процентна ставка для нарахування пені - 152,50 грн. (в день).

Крім того, сторонами Договору також було погоджено, що: за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 Договору; проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту (пункт 6.1); датою сплати першого обов’язкового платежу є 28 травня 2025 року (пункт 2.2.5).

29 квітня 2025 року ТОВ «1 БАНК» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3050 грн. 00 коп. на картковий рахунок отримувача, платіжним інструментом до якого є картка за № НОМЕР_2 , що відповідає сумі кредиту та номеру карткового рахунку відповідача, зазначених в пункті 2.2.1 розділі 11 Договору та підтверджується копією платіжної інструкції від 29 квітня 2025 року та випискою по рахунку відповідача ОСОБА_1 , наданою АТ «Універсал Банк» (а.с. 40,156, 157-159).

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БАНК» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) було укладено договір факторингу №16/10/25, за яким клієнт зобов’язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов’язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб (пункт 2.1); перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (пункт 2.1.3) (а.с.46-47).

Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року до договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, ТОВ «1 БАНК» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №8943911 від 29 квітня 2025 року на загальну суму заборгованості 11786,74 грн., з яких сума основного боргу складає 3050,00 грн., заборгованість за по процентам - 2636,73 грн., заборгованість за пенею - 6100,00 грн., заборгованість за комісією - 0,01 грн. (а.с.53-55).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №8943911 від 29 квітня 2025 року, наданого позивачем ТОВ «Фінпром Маркет», загальна сума заборгованості відповідача за період з 29 квітня 2025 року по 16 жовтня 2026 року складає: за тілом кредиту - 3050 грн. 00 коп., за процентами - 2636,73 грн., за комісією - 0,01 грн. та за пенею - 6100,00 грн.. Здійснена відповідачем ОСОБА_1 28 травня 2025 року оплата за кредитним договором становить 1395, 37 грн. (а.с.42).

Під час судового розгляду справи відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 29 квітня 2025 року кредитного договору та отримання за ним грошових коштів (позики) у зазначеному вище розмірі.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір надання коштів у кредит №73995613 від 11 січня 2025 року та договір кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року були підписані відповідачем після її ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитодавця ТОВ «1 БАНК»» за допомогою одноразових ідентифікаторів 82084 та 302475, надісланих відповідачу електронними повідомленнями, що підтверджує укладення даних договорів саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма їх істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразових ідентифікаторів у виді електронних повідомлень, укладення зазначених вище кредитних договорів було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Фінпром Маркет» щодо здійснення саме відповідачем електронних підписів договору надання коштів у кредит №73995613 від 11 січня 2025 року та договору кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року за допомогою одноразових ідентифікаторів суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» н, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нарахування кредитодавцем комісії за надання позичальнику кредиту відповідає положенням ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», та є правомірним.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором надання коштів у кредит №73995613 від 11 січня 2025 року вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 3500,00 грн., заборгованість за комісією - 39,82 грн. та заборгованість за пенею/неустойкою - 2660,00 грн..

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 3050,00 грн., заборгованість за процентами - 2636,73 грн., заборгованість за комісією - 0,01 грн. та заборгованість за пенею/неустойкою - 6100,00 грн..

Перевіряючи обґрунтованість пред’явлених до стягнення сум заборгованості відповідача за двома наведеними вище кредитними договорами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що нарахування пені здійснювалось ТОВ «1 БАНК» згідно з пунктом 10.5.2 договору №73995613 від 11 січня 2025 року в розмірі 4% від суми кредиту 3500,00 грн.), що становить по 140,00 грн. в день, на загальну суму 7000,00 грн..

На виконання своїх зобов`язань за договором №73995613 від 11 січня 2025 року (з урахуванням змісту додаткової угоди до нього від 24 лютого 2025 року) відповідачем ОСОБА_1 24 лютого, 23 березня, 24 квітня та 25 травня 2025 року були здійснені платежі в сумі по 1179,94 грн. кожний на загальну суму 4719,76 грн..

Перші три внесених відповідачем ОСОБА_1 платежі були зараховані первісним кредитодавцем ТОВ «1 БАНК» на погашення нарахованої пені на загальну суму 3539,82 (3 х 1179,94 грн.).

Четвертий платіж в сумі 1179,94 грн. був розподілений первісним кредитодавцем наступним чином: 69,58 грн. - на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом; 800,18 грн. - на погашення заборгованості за пенею та 310,18 грн. - на погашення заборгованості за комісією.

Отже, ТОВ «1 БАНК» на погашення заборгованості відповідача ОСОБА_1 за пенею було зараховано 4340,00 грн. (3539,82 грн. + 800,18 грн.).

Разом з тим, відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на даний час.

Зазначена обставина є загальновідомою та не потребує доказування (ч.3 ст.82 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Отже, ч.2 ст.4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, від 12 лютого 2025 року №758/5318/23), згідно яких тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, враховуючи дату укладення договору надання коштів у кредит №73995613 - 11 січня 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану, відповідач ОСОБА_1 була звільнена від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим договором, а тому ТОВ «1 БАНК» не мало правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів на погашення нарахованої ним суми пені за таке прострочення (загальний розмір 7000,00 грн.), які підлягали списанню ним, як кредитодавцем.

Отже, внесені відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4340,00 грн., за відсутності підстав для їх зарахування в рахунок сплати пені, згідно з пунктом 6.7 договору №73995613 від 11 січня 2025 року мали бути зараховані ТОВ «1 БАНК» на погашення процентів, комісії за надання кредиту та самої суми кредиту.

За вказаних обставин розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №73995613 від 11 січня 2025 року не можна вважати обгрунтованим.

Таким чином, враховуючи, що передбачені до сплати за договором №73995613 від 11 січня 2025 року грошові суми у вигляді тіла кредиту - 3500,00 грн., комісії - 350,00 грн. та процентів - 69,58 грн., нарахування яких відповідає змісту пунктів 2.2.3, 2.2.4 цього Договору, а всього на загальну суму 3919,58 грн., що узгоджується із загальною вартістю кредиту згідно з пунктом 2.2.4 Договору, були повністю повернуті відповідачем ОСОБА_1 кредитодавцю ТОВ «1 БАНК» шляхом погашення кредитної заборгованості за рахунок внесення нею грошових коштів в загальному розмірі 4719,96 грн. (4 платежі по 1179,94 грн.), а нарахування ТОВ «1 БАНК» пені за прострочення виконання грошового зобов`язання та включення до загального розміру заборгованості за кредитним договором частини пені в залишковому розмірі 2660,00 грн., мало місце за відсутності для цього правових підстав з огляду на звільнення відповідача ОСОБА_1 від її сплати на період дії в Україні воєнного стану згідно з приписами пункту18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача ОСОБА_1 станом на 16 жовтня 2025 року заборгованості за договором надання коштів у кредит №73995613 від 11 січня 2025 року в розмірі 6199,82 грн. та відмову у задоволенні позову в цій частині у зв`язку з його недоведеністю та безпідставністю.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року в частині нарахованих процентів та комісії за надання кредиту відповідає умовам Договору щодо розміру та строку їх сплати відповідачем, в тому числі: нарахування процентів за фіксованою процентною ставкою 0,95%, що становить 28,98 грн. в день (0,95% від 3050,00 грн.), в межах строку кредитування, в загальному розмірі 3505,98 грн. (28,98 грн. х 121 днів,) та з урахуванням сплачених відповідачем 28 травня 2025 року грошових коштів в сумі 869,25 грн., залишок несплачених процентів становить в сумі 2636,73 грн.; нарахування комісії за надання кредиту в сумі 526,13 грн. згідно з пунктом 2.2.8 Договору та з урахуванням сплати відповідачем 28 травня 2025 року частини комісії в сумі 526,12 грн., залишок несплаченої комісії в сумі 0,01 грн. (526,13 грн. - 526,12 грн.).

Разом з тим, нарахування первісним кредитодавцем ТОВ «1 БАНК» за договором кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року пені в сумі 6100,00 грн. за період з 28 червня 2025 року по 05 серпня 2025 року з розрахунку по 152,50 грн. в день, та включення її до загального розміру кредитної заборгованості відповідача ОСОБА_1 є безпідставним з огляду на наведені вище положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, згідно з якими відповідач звільнена від сплати пені на період дії в Україні воєнного стану, а нарахована ТОВ «1 БАНК» за кредитним договором пеня в розмірі 6100,00 грн. підлягає списанню кредитодавцем.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року становить 5686,74 грн. (3050,00 грн. (тіло кредиту) + 0,01 грн. (комісія) + 2636,73 грн. (проценти)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору надання коштів у кредит №73995613 від 11 січня 2025 року та договору кредитної лінії №8943911 від 29 квітня 2025 року, укладених між первісним кредитором ТОВ «1 БАНК» та відповідачем, а також укладеного в подальшому №310323-ФМ від 31 березня 2023 року.

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавалися судом недійсним.

Набуття позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги заборгованості за кредитними договорами у передбаченому законом порядку під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснила часткове виконання умов договору №8943911 від 29 квітня 2025 року шляхом внесення 28 травня 2025 року грошових коштів у сумі 1395,37 грн. на погашення процентів за користування кредитом та комісією; укладений відповідачем кредитний договір у встановленому законом порядку нею не оспорювався та не визнавався недійсним, дії фінансових установ щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення кредитної заборгованості.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за договором кредитної лінії (Надійний) №8943911 від 29 квітня 2025 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом та комісії) у розмірах та строки, передбачені цим договором, та приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 3050 грн. 00 коп., процентами за користування кредитом в сумі 2636 грн. 73 коп. та комісії за надання кредиту в сумі 00 грн. 01 коп., а всього в загальному розмірі 5686 грн. 74 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Фінпром Маркет» кошти по сплаті судового збору в розмірі 841 грн. 76 коп. (2662 грн. 40 коп. (100%) - 1820 грн. 64 коп. (68,383393%), при цьому 68,383393% = 12299 грн. 82 коп. (загальна сума заборгованості, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «Фінпром Маркет» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 4500,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Фінпром Маркет», як клієнтом, та адвокатом Ткаченко Ю.О., п.4.1 якого передбачена сплата адвокату винагороди за надання правничої допомоги у виді: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності необхідних документів/доказів у клієнта адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа); підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 4000,00 грн. за одну справу (спрощене позовне провадження/малозначна справа) (а.с.65-67); 2) витягу з Акту №5ФП від 21 жовтня 2025 року приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, з якого вбачається загальний перелік та вартість наданих адвокатом послуг стосовно боржника ОСОБА_1 , які є ідентичними тим, що визначені в п.4.1 договору про надання правничої допомоги (а.с.72); 3) акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, згідно якого адвокат Ткаченко Ю.О. прийняла на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо справи Гуйван С.В. у формі складання позовної заяви, представництво в суді (а.с.73-75); 4) ордеру на надання правничої допомоги ТОВ «Фінпром Маркет» адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.68); 5) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. (а.с.69); 6) платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 27 жовтня 2025 року щодо здійснення ТОВ «Фінпром Маркет» оплати згідно акту №5ФП приймання наданої правничої допомоги від 21 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ (а.с.76).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно поданих до суду клопотань прохала провести розгляд справи без її участі (а.с.107, 132, 141).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача Гуйван С.В. щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

Враховуючи надані на підтвердження розміру понесених ТОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу письмові докази, а також часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення визначеного позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1422 грн. 75 коп. (31,616607% від 4500,00 грн., де 31,616607% - відсоток, що відповідає розміру задоволених позовних вимог). Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) №8943911 від 29 квітня 2025 року в загальній сумі 5686 грн. 74 коп. (п`ять тисяч шістсот вісімдесят шість гривень сімдесят чотири копійки).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 841 грн. 76 коп. (вісімсот сорок одна гривня сімдесят шість копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в порядку розподілу судових витрат витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1422 грн. 75 коп. (одна тисяча чотириста двадцять дві гривні сімдесят п`ять копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», адреса місцезнаходження: вул.Садова, буд.№31/33 м.Ірпінь Бучанський район Київська область, поштовий індекс 08205, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 09 червня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова