Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №401/2994/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне знищення або пошкодження майна

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №401/2994/25

Суддя: Мельничик Ю. С.

копія

справа № 401/2994/25

1-кп/401/187/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

сторони справи: прокурор ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

захисник, адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025121070000084, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2025 року, стосовно, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Світловодську Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працює в ПП «Віктор і К» начальником відділу закупівлі, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,

- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 учинив умисний злочин проти власності, за таких обставин.

Так, 08 лютого 2025 року у вечірній час у ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин, які утворились між ним та дружиною ОСОБА_4 , виник умисел на спричинення їй майнової шкоди шляхом знищення автомобіля «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, 2011 року випуску, який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Діючи з вказаною метою, 09 лютого 2025 року опівночі, точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 прибув до багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, місто Світловодськ, вулиця Будівельників 16, де на території двору з правої сторони вказаного будинку відшукав припаркований автомобіль «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, 2011 року випуску, вартістю 286 тис. 280 грн.

При цьому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій прямий протиправний умисел на знищення вказаного транспортного засобу шляхом підпалу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи, що його протиправні дії не будуть помітні стороннім особам, враховуючи вечірній час доби, підійшов до припаркованого автомобіля «Skoda Octavia» номерний знак НОМЕР_1 , та за допомогою заздалегідь підготовленої пластикової пляшки з під напою «Кока-Кола», об`ємом 1,75 л., наповненої легкозаймистою речовиною – світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне паливо) та запальнички, свідомо виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до автомобіля, та розлив легкозаймисту речовину, яка містилася у пляшці «Кока-Кола» на поверхню автомобіля з передньої та правої сторони, після чого із застосуванням джерела вогню, запальнички, підніс її до вказаного авто, в результаті чого сталось загоряння ділянки капоту, переднього крила, колеса правої сторони автомобіля та пожежа, внасідок якої відбулося повне знищення вказаного автомобіля «Skoda Octavia».

В подальшому ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, своїми умисними протиправними діями, знищивши вказаний транспортний засіб шляхом підпалу, спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 286 тис. 280 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині винуватим себе визнав та пояснив, що дійсно у 2025 році у нього з дружиною ОСОБА_4 був складний період, виникали сварки, тому вони жили окремо. У вечірній час 08 лютого 2025 року, після сварки з дружиною, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння він вирішив спалити автомобіль дружини. Дійсно, в ніч з 08 на 09 лютого 2025 року, взявши з собою пляшку з під Кока-коли, наповнену горючою речовиною, він прибув до місця проживання ОСОБА_4 до багатоквартирного будинку №16 по вулиці Будівельників у м. Світловодську. Відшукавши на подвір`ї вказаного будинку автомобіль «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, він дійсно облив автомобіль принесеною горючою речовиною та з допомогою запальнички підпалив його, а сам втік. Коли працівники поліції встановили, що він спалив дружині автомобіль, він зізнався у вчиненому. Він повністю зізнається в інкримінованому злочині, вчинив його на грунті непорозумінь і сварок з дружиною. Пояснив суду, що у вчиненому кається, просив у потерпілої пробачення та повністю відшкодував завдану майнову шкоду. На даний час він працевлаштувався, примирився з ОСОБА_4 і вони проживають разом, виховують доньку. Просив суворо його не карати, призначити йому мінімальне покарання передбачене законом та звільнити його від відповідальності з випробуваванням.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини у вчинені кримінальних правопорушень, його винуватість в інкримінованих кримінальних правопорушеннях повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно у 2025 році з чоловіком виникли складні стосунки, та були сварки, тому вони жили окремо. Дійсно у її власності був автомобіль «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 червоного кольору, який в ніч з 08 на 09 лютого 2025 року було спалено. Після вчиненого, її чоловік пошкодував що зробив, зробив для себе належні висновки, і вони помирилися, вона йому простила за вчинене, і претензій не має. ОСОБА_6 вже працевлаштувався, забезпечує сім`ю, відшкодував їй повністю завдані злочином збитки. Вони вже живуть однією сім`єю разом з донькою, ведуть спільне господарство. Вважає свого чоловіка граним чоловіком та батьком. Просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_6 мінімальне покарання.

Суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що не оспорює надані під час досудового розслідування показання свідків, з ними повністю згоден, та відмовляється у їх допиті у судовому засіданні.

В зв`язку з визнанням обвинуваченим обставин про які під час досудового розслідування повідомили свідки, суд за згодою сторони захисту, прийняв відмову прокурора від допиту в судовому засіданні свідків.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушені.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушені доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує як умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, тобто, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно доположень ст.65 КК Українита постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів; у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд враховує, що у відповідності із статтею 12 КК України обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий, умисний злочин проти власності. Обвинувачений свою вину визнав визнав повністю, та з приводу вчиненого шкодує. Обвинувачений відшкодував потерпілій завдану майнову шкоду, що підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 . Обвинувачений має постійне місце проживання де характеризується позитивно, працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, судимості не має.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, в силу п.6-1 ч.1 ст.67 КК України, суд визнає вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення щодо подружжя з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винуватого, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 слід призначити покарання, передбачене ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Суд враховує, що прокурор в судових дебатах просив призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік, покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, та застосувати обмежувальні заходи, передбачені ст.91-1 КК України.

Суд зазначає, що у справі не встановлені підстави для застосуванням ч.1 ст.69 КК України та призначення ОСОБА_6 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.194 КК України.

Суд враховує інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_6 , яка міститься у досудовій доповіді уповноваженого органу пробації. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови нагляду та застосування соціально-виховних заходів: індивідуально-профілактична робота у формі бесід з метою попередження недопущення подібних кримінальних правопорушень із сторони обвинуваченого. Також, орган пробації вважає за доцільне покладення додаткового обов`язку, передбаченого ч.3 ст.76 КК України, а саме – «виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою».

На підставі викладеного, беручи до уваги характер вчиненого обвинуваченим вперше кримінального правопорушення, висновок органу пробації про те, що ОСОБА_6 має середньої імовірності ризик небезпеки для суспільства та можливість його виправлення без ізоляції його від суспільства, враховуючи запевнення обвинуваченого не вчиняти кримінальні правопорушення, відшкодування потерпілій завданої внаслідок кримінального правопорушення майнової шкоди, враховуючи що потерпіла не має до обвинуваченого претензій, суд визнає, що виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на визначений іспитовий строк з покладанням на нього, передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч.1 ст. 91-1 КК України слід застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід, відповідно до якого покласти на нього обов`язок проходження протягом трьох місяців програми для кривдників.

Для застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого підстави відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати понесені на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму 76093 грн. 48 коп. слід стягнути з засудженого відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, за який призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

В силу ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до ч.1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід, відповідно до якого покласти на нього обов`язок проходження протягом трьох місяців програми для кривдників.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні в загальній сумі 76093,48 грн.

Речові докази у кримінальному провадженні: - чоловіча куртка чорного кольору та чоловіча куртка синього кольору, які знаходяться в спеціалізованому пакеті НПУ який опломбовано биркою №7605147 та має напис «2199-ФХД», грошові кошти монети номіналом 5 гривень у кількості 3-х штук, монета номіналом 1 гривня у кількості 1 штука, знаходяться в паперовому конверті НПУ який опломбовано биркою №G17-0133886, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, - повернути ОСОБА_6 за належністю, а накладений арешт на вказані речові докази - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-безбарвний полімерний флакон з кольоровою етикеткою зі слідами легкозаймистого нафтопродукту, знаходиться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №6077512, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-змиви невідомої речовини знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №6077510, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-змиви з рук підозрюваного ОСОБА_6 знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №2672057, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-недопалок цигарки марки «Sobranie» знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №3772004, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-кришка від флакону гігієнічної помади знаходиться в паперовому конверті НПУ який опломбовано биркою №G17-0133883, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-ключ від автомобіля «Маzda» знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №2796171, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-пластмасова кришка з-під пляшки, знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №2905935, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-зразки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 знаходяться в спеціалізованому пакеті МВС Експертна служба №6383614, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

- запальничка блакитного кольору знаходиться в паперовому конверті НПУ який опломбовано биркою №G17-0133884, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-флакон від гігієнічної помади знаходиться в паперовому конверті НПУ який опломбовано биркою №G17-0133882, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області;

-картонна коробка, всередині якої знаходяться пластмасова пляшка, що зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим – у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Світловодського

міськрайонного судду ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Оригінал: reyestr.court.gov.ua