Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №398/686/26
Суддя: Подоляк Я. М.
Справа №: 398/686/26
провадження №: 2/398/1949/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"10" червня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача
16.11.2013 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають дочку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Їх спільне життя не склалось у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та подружні обов`язки. Шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільного господарства не ведуть. Вона вважає, що їх з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому наполягає на його розірвані. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Також просить стягнути з відповідача на її користь сплачений при зверненні до суду судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Рух справи в суді
Позовна заява надійшла до суду 17.02.2026 року.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті вимог.
Позиція учасників справи
Позивач в судове засідання не з`явилась, до початку розгляду справи по суті вимог подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судові засідання, призначені на 28.04.2026 та 04.06.2026, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності з нормами ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, справу розглянуто без участі відповідача при заочному розгляді справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , 16.11.2013 року Виконавчим комітетом Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 , про що складено актовий запис №13.
Згідно з копією свідоцтва серія НОМЕР_2 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади №2026/002437632 від 16.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з копією витягу з реєстру територіальної громади №2026/002437560 від 16.02.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Побудувати спільне життя сторонам не вдалось, вони припинили відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Позивач не бажає примирення з відповідачем та не має наміру на збереження шлюбу, тому наполягає на його розірванні.
Сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і мають однаковий обов`язок по утримуванню дитини до досягнення нею повноліття.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно із ч. 1 ст. 24 СК України, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 2, 3, 4 ст. 56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року постановлено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 17.02.2026 року.
Норми п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України вказують, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Висновки суду
Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом і, оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім того, зважаючи на вищенаведене та з урахуванням рівності обов`язку батьків в утриманні своїх дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, оскільки позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору у цій частині вимог, а також на користь позивача судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп, які були сплачені останньою за вимогу про розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 4,10, 12-13, 19, 247, 258-259, 263-265, 280-282 України, ст.ст. 110,112, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 16.11.2013 року Виконавчим комітетом Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, актовий запис №13.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.02.2026 і до досягнення дочкою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та(або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 10.06.2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М. ПОДОЛЯК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua