Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №350/34/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/34/26

Номер провадження 3/350/45/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця села Небилів Рожнятівського району Івано-Франківської області; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; особи з інвалідністю 2 групи (посвідчення серії НОМЕР_1 видане Управлінням з питань ветеранської політики Калуської РДА); реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-2, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №559851 від 6 січня 2026 року складеного о 00:21:00, ОСОБА_1 5 січня 2026 року о 23 год 18 хв по вулиці Шевченка в селі Небилів Калуського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, ухилявся від проходження, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №559844 від 6 січня 2026 року складеного о 00:02:17, 5 січня 2026 року о 23 год 18 хв ОСОБА_1 по вулиці Шевченка в селі Небилів Калуського району Івано-Франківської області керуючи транспортним засобом марки «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_3 , не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, також звукового сигналу, чим порушив п. 2.4, 8.9 б) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, по суті складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення пояснив, що дійсно його доганяв поліцейський автомобіль. Коли він зупинився, працівник поліції запитався чи є в нього страховий поліс, на що він відповів, що страхового полісу він не має так як є військовим. Однак згодом виявилося, що страховий поліс має бути. Згодом поліцейський запропонував пройти огляд. Йому стало погано і він поїхав додому. Поліція їхала за ним та заїхали в город. Тест проходити він не хотів, розізлився та пішов до хати, а поліцейські далі розмовляли з його матір`ю. 23 лютого 2026 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Клименко О.І. спрямував до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-2 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання вказав, що працівники поліції безпідставно запитали у водія ОСОБА_1 чи вживав той алкоголь. Після чого без встановлення у водія ознак алкогольного сп`яніння почали провокувати на проходження огляду на стан сп`яніння. Вважає, що мала місце провокація з боку працівників поліції, спрямована на отримання відмови від ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з метою подальшого необґрунтованого складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тож на його переконання та на переконання ОСОБА_1 працівники патрульної поліції грубо порушили права ОСОБА_1 , починаючи з моменту незаконної зупинки (без пояснення причин зупинки), до моменту протиправного тиску, спрямованого на отримання від ОСОБА_1 відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі без роз`яснень процедури, підстав та причин проходження такого огляду, а також прав, передбачених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. З огляду на викладене вище вважає, що наведені ним доводи повністю виключають відповідальність ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно і за статтею 122-2 цього Кодексу, оскільки недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння є істотним порушенням процедури проходження такого огляду, що виключає адміністративну відповідальність. Просить за результатами розгляду справи провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4 червня 2026 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Клименко О.І. спрямував до суду заяву, у якій зазначив, що ОСОБА_1 свої пояснення суду надав; підтримав раніше подане клопотання про закриття провадження у справі та просив завершувати розгляд справи за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-2 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на натупне.

Відповідно до вимог статей 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ході розгляду справи судом установлено та не заперечується ОСОБА_1 те, що він 5 січня 2026 року о 23 год 18 хв по вулиці Шевченка в селі Небилів Калуського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_3 .

Однак, матеріали справи не містять належних і допустимих, тобто зібраних з дотриманням вимог закону, доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, як підстави зупинки автомобіля під його керуванням.

Так, статтею 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський має право зупиняти транспортні засоби.

Даний перелік передбачає такі випадки: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

В матеріалах справи відсутні об`єктивні дані на підтвердження того, що у працівників поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Із переглянутих відеозаписів долучених до матеріалів справи на диску DVD-R вбачається у темну пору доби рух автомобіля «CITROEN C5» номерний знак НОМЕР_3 , за яким слідує поліцейський патрульний автомобіль. При цьому під час слідування за зазначеним вище автомобілем поліцейський констатує, що на це авто «нема страхівки» та приймає рішення про зупинення транспортного засобу.

Отже досліджені у судовому засіданні відеозаписи, долучені до матеріалів справи, не містять відомостей про причину зупинки транспортного засобу в розумінні статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», а працівники поліції під час спілкування з водієм не повідомили йому підставу такої зупинки.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху або наявність інших обставин, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» як підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням, оскільки до справи не долучено ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, ні будь-яких інших процесуальних документів, у яких було б зазначено причину зупинки транспортного засобу.

Натомість поліцейський СРПП відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший сержант поліції Віталій Максимів у рапорті виклав обставини, за яких прийняв рішення про зупинку транспортного засобу – автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а саме на підставі відсутнього діючого страхового полісу на наземний транспортний засіб.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини першої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 частини першої статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Водночас, відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Таким чином, з наданих суду доказів неможливо встановити, що обмеження права особи на свободу пересування і зупинка транспортного засобу були здійснена на підставах, визначених законом, оскільки в даному випадку працівниками поліції належним чином не задокументовано і не долучено до матеріалів справи допустимих і достатніх доказів на підтвердження законності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 згідно зі статтею 35 Закону України Про Національну поліцію».

Крім того, слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №559851 від 6 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 складеного о 00:21:00 (за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №559844 від 6 січня 2026 року - о 00:02:17 (стаття 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тоді як подія в інкримінуванні ОСОБА_1 порушення п.п. 2.4, 8.9 б) Правил дорожнього руху мала місце пізніше, аніж порушення п. 2.5 Правил.

Згідно статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Отже, внаслідок порушення права особи на свободу пересування і зупинку автомобіля без визначених законом підстав судом не можуть бути визнані як допустимі докази, що були зібрані посадовими особами поліції під час оформлення щодо ОСОБА_1 матеріалів справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122-2 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись статтями 9, 251, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и л а :

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 122-2 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Сокирко Л.М.