Суд: Криничанський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №178/216/26
Суддя: Лісняк В. В.
КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 178/216/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2026 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09 червня 2025 року о 09 год. 35 хв. по вул. Центральна, 7 в сел. Кринички Кам`янського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 09.06.2025 він керував автомобілем ВАЗ 21099, на нього працівниками поліції було складено протокол, свою вину не визнає у повному обсязі, оскільки алкоголь він не вживав, перебуває у стані стресу через втрату свого єдиного брата, який загинув, захищаючи Україну, про це він одразу повідомив працівникам поліції, його пояснення зафіксовані у заяві. Однак, працівники поліції проігнорували заяву, огляд в медичному закладі не проводився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Оцінюючи зібрані у справі докази відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони не є достатніми, належними та допустимими для беззаперечного підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 673376, його було складено 09 червня 2025 року о 09 год. 36 хв. Разом з тим, згідно з роздруківкою результатів тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», який слугував підставою для складання протоколу, огляд гр. ОСОБА_1 проведено 09 червня 2025 року о 11 год. 38 хв., тобто майже через дві години після складання протоколу за ст. 130 КУпАП. Вказані обставини свідчать про наявність суттєвих суперечностей між матеріалами справи щодо адміністративного правопорушення. При цьому будь-яких пояснень щодо причин такої невідповідності матеріали справи не містять.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, а результати такого огляду можуть бути використані як доказ лише за умови дотримання встановленого порядку його проведення та використання справного технічного засобу.
Крім того, із долученої до матеріалів справи роздруківки результатів тестування вбачається, що спеціальний технічний засіб «Drager Alcotest» № ARBH-C520 проходив останнє калібрування 19.11.2024. Однак, матеріали справи не містять свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки або інших документів, які б підтверджували метрологічну справність та придатність до застосування спеціального технічного засобу Drager Alcotest № ARBH-C520 станом на дату проведення огляду. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити дотримання вимог п.п. 3, 4 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, а також встановити достовірність отриманого результату вимірювання.
Суд зазначає, що саме на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок доведення обставин, які підтверджують наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Натомість матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували метрологічну справність спеціального технічного засобу на момент проведення огляду, а також не усувають суперечностей щодо часу проведення такого огляду та часу складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі. Відомості, викладені у протоколі, не мають наперед встановленої сили та не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи за відсутності інших належних, допустимих та достовірних доказів.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що недотримання встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп`яніння та наявність сумнівів щодо достовірності результатів такого огляду виключають можливість покладення цих результатів в основу висновку про винуватість особи. Аналогічний підхід узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вина особи має бути доведена сукупністю достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Окрім того, судом встановлено порушення процедури огляду, після застосування газоаналізатора поліцейським, гр. ОСОБА_1 повідомляв, що він не вживав алкоголь, що підтверджено у поясненнях, власноручно написаних працівником поліції. Однак, всупереч положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, працівник поліції не запропонував та не виписав направлення гр. ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. Матеріали справи не містять інформації щодо відсторонення гр. ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому такі дані повинні бути належними, допустимими та достовірними.
Постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2025 року, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було повернуто до ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у порядку статті 256 КУпАП, для належного оформлення. Проте, зазначена справа надійшла до суду повторно без усунення зазначених у вказаній постанові недоліків.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов`язана доводити свою невинуватість.
Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В ході розгляду встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням чого, суд прийшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись ст.ст.1, 8, 130, 247, 284-287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua