Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №213/4989/25 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4989/25

Номер провадження 1-кп/213/104/26

В И Р О К

Іменем України

10 червня 2026 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника: адвоката ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041230001827, за звинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Сердобськ Пензінської області РФ, громадянин України, освіта вища, директор ТОВ Олемакс, вдовець, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

30 серпня 2025 року, приблизно о 09 годин 05 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Рудна з боку вул. Миколи Міхновського в напрямку вул. Гірників в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Під час руху водій ОСОБА_4 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, розпочав виконання маневру повороту ліворуч, таким чином порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:

-1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

-2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»

-10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

-16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.»

В наслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» допустив зіткнення з зустрічно рухаючимся автомобілем «ВАЗ 210700-00» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був травмований та отримав тілесні ушкодження, у вигляді: закритий перелом правого наколінника, які згідно висновку експерта №1584 від 24.09.2025 року за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби, П.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Між порушенням водієм ОСОБА_4 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків – спричиненням середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_6 , є прямий причинний зв`язок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю. Зазначив, що розкаюється у вчиненному. Добровільно відшкодовував потерпілому шкоду, частково визнає позов, а сааме повністю визнає залишок несплаченої суми матеріальної шкоди, та 5000 моральної шкоди. Зазначив, що самостійно виховує малолітню дитину, пенсіонер, вже сплатив потерпілому 1500 доларів США за пошкоджений автомобіль, 3000 грн за першу операцію, 24000 грн за імплант та 10000 грн за другу операцію. Вказував про тяжкий матеріальний стан, та відсутність коштів. Просив розглянути провадження на підставі ч.3 ст 349 КПК України, наслідки йому зрозумілі. Суд вважає за можливе розглядати дане кримінальне провадження без виклику в судове засідання свідків, без дослідження письмових матеріалів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат.

Потерпілий просив задовольини його цивільний позов, зазначив про обставини вчиненного відносно нього кримінального правопорушення як вони описані вище. Зазначив, що обвинувачений сплатив потерпілому 1500 доларів США за пошкоджений автомобіль, 3000 грн за першу операцію, 24000 грн за імплант та 10000 грн за другу операцію. Обвинувачений не сплатив вартість ліків на суму 10112,42грн, які потерпілий і просить стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Потерпілий зазначив, що йому завдано моральну шкоду діями обвинуваченого, а саме вчиненим кримінальним правопорушенням, тим, що пошкоджено його автомобіль, сам потерпілий отримав тілесні ушкодження та вимушений лікуватись, та оцінює моральні страждання у 100000 грн. Щодо покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.

Досліджені в сукупності всі здобуті у провадженні докази дають суду підстави кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 286 ч.1 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, те що він скоїв нетяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Обвинувачений працює директором ТОВ Олемакс, пенсіонер, вдовець, має на утриманні малолітню дитину. Освіта вища. Має місце проживання та реєстрації. Раніше не судимий. Відповідно до досудової доповіді можливе виправлення без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання не встановлено; у відповідності зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання суд вважає щире каяття, похилий вік обвинуваченого, наявність на утриманні малолітньої дитини, часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Суд вважає наявні підстави для застосування ст. 69 КК України, оскільки наявні чотири пом`якшуючі обставини, які вказані вище.

Суд вважає, що з урахуванням особи обвинуваченого, обставин справи, слід призначити основне покарання у вигляді штрафу. Обмеження волі та виправні роботи не підлягають застосуванню через пенсійний вік обвинуваченого. Покарання у вигляді арешту занадто тяжке, та не відповідає обставинам справи.

Оскільки штраф у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначено як одне з основних покарань у санкції частини 1 статті 286 КК, за вимогами положень частини 2 статті 69 цього Кодексу суд може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті, що в даному випадку становить 2 250 неоподатковуваних мінімумів та складає 38 250 гривень. Відповідно до ч.2 ст 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Суд вважає необхідним призначити покарання, із застосуванням ст 69 КК України, у вигляді штрафу 2 250 неоподатковуваних мінімумів, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

З огляду на майновий стан обвинуваченого, який є пенсіонером, та на підставі ч. 4 ст. 53 КК, суд вважає за необхідне розстрочити виплату штрафу у розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів, що становить 38 250 гривень, рівними частинами на строк 12 місяців, встановивши суму виплати штрафу у розмірі 3200 гривень щомісячно протягом 11 місяців у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому даний вирок набере законної сили, та один платіж протягом дванадцятого місяця до останнього дня цього місяця у розмірі 3050 гривень.

Запобіжний захід не обирати. Речові докази: автомобілі повернути власникам, скасувавши арешти. Витрати на залучення експерта відсутні.

Щодо цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Відповідно до ст. 23 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини в справах: Гольм проти Швеції від 25 жовтня 1993 року., Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, судом було встановлено, що вчинення злочину вже є підтвердженням завдання потерпілому моральної шкоди.

З урахуванням доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні, враховуючи підтвердження понесених потерпілим витрат на лікування у зв`язку із вчиненим відносно нього кримінальним правопорушенням на суму 10112,42 грн, суд вважає доведеним завдання потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму та вона підлягає стягненню. Щодо твердження захисника, що 10000 грн з цієї суми вже сплачені, суд зазначає, що обвинуваченим відповідних розписок не надавалось, а потерпілий пояснив, що сплачені обвинуваченим 10000 грн стосувались вартості проведеної операції, а вимоги у позові стосуються витрат на купівлю ліків. З урахуванням моральних страждань цивільного позивача внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення, враховуючи моральні страждання цивільного позивача у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок даного кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 , пошкодженням майна цивільного позивача – автомобіля «ВАЗ 210700-00» рестраційний номер НОМЕР_2 , - суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду в сумі 15000 грн, що буде відповідати обставинам справи. Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 373-377 КПК України суд, -

УХВАЛИВ

Визнати ОСОБА_4 винним за ст. 286 ч.1 Кримінального кодексу України і призначити покарання за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України із застосуванням ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 2250 (двох тисяч двісті п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів, що становить 38 250 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі частини 4 статті 53 Кримінального кодексу України розстрочити виплату штрафу ОСОБА_4 у розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів, що становить 38 250 гривень, рівними частинами на строк 12 місяців (один рік), встановивши суму виплати штрафу у розмірі 3200 гривень щомісячно протягом 11 місяців у строк до останнього дня кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому даний вирок набере законної сили, та один платіж протягом дванадцятого місяця до останнього дня цього місяця у розмірі 3050 гривень.

Запобіжний захід не обирати. Витрати на залучення експерта відсутні.

Скасувати арешт накладений в межах даного кримінального провадження ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.09.2025р. (справа 216/6950/25) на автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 16.05.2015, належить ОСОБА_4 ,

Скасувати арешт накладений в межах даного кримінального провадження ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.09.2025р. (справа 216/6950/25) на автомобіль «ВАЗ 210700-00» рестраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 30.08.2012 належить ОСОБА_7 .

Автомобіль «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_4 за належністю.

Автомобіль «ВАЗ 210700-00» рестраційний номер НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_7 за належністю.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10112,42 грн, в рахунок моральної шкоди 15000 грн.

Матеріали кримінального провадження досудового розслідування залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснюється право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Заявляти клопотання про доставлення до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1