Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №568/791/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №568/791/25

Номер провадження 22-ц/816/2077/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Замченко А.О.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся ОСОБА_2 , на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 лютого 2026 року, про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що у серпні 2021 року вона познайомилась з відповідачем і почала зустрічатися. Від фактичних відносин вона завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина – ОСОБА_1 , батьком якого було записано ОСОБА_4 . Позивачка зазначила, що на момент початку відносин з ОСОБА_3 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , тому, навіть після офіційного розірвання шлюбу з чоловіком – 24.12.2021, дитину записали на колишнього чоловіка, оскільки з моменту розірвання шлюбу не минуло року. За рішенням суду відомості про батька дитини – ОСОБА_4 було виключено та відомості про батька дитини внесено зі слів матері на підставі ст. 135 СК України. ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відповідні зміни до актового запису та стягнути з нього аліменти на утримання сина в розмірі частини його заробітку. Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачу було відомо, що вона завагітніла від нього, однак ніякої фінансової допомоги на сина він не надає.

26.06.2025 відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

В ході розгляду справи представником відповідача ОСОБА_5 заявлено клопотання про зупинення розгляду справи з підстав, визначених ч.1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних сил України.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 лютого 2026 року клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було задоволено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину зупинено до припинення перебування відповідача – ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , оскаржила ухвалу про зупинення провадження, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу районного суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скарга мотивована тим, що зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції порушив принцип ефективності судового процесу, направлений на недопущення порушення розумних строків розгляду справи, а також не врахував, що клопотання про зупинення провадження повинно бути заявлено безпосередньо особою, яка перебуває у складі ЗСУ та не має можливості в даний час брати участь у розгляді справи, натомість вказане клопотання було заявлено стороною відповідача, що свідчить про їх бажання затягнути розгляд справи. Наголошує, що предмет спору стосується прав дитини на отримання допомоги від батька та наголошує, що в дорученні представника відповідача відсутні відомості, що остання може представляти інтереси відповідача в суді.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Так, зупиняючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 перебуває у складі Збройних Сил України, що згідно до приписів ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обов`язковою підставою для такого зупинення.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно пункту 1 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , який є відповідачем у справі та перебуває у складі ЗСУ, клопотання про зупинення провадження в справі не заявляв, отже волевиявлення щодо зупинення провадження у справі не було заявлене безпосередньо особою, яка перебуває на військовій службі та не має можливості брати участь у розгляді справи.

При цьому, клопотання про зупинення провадження в справі надійшло від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , не підписане відповідачем ОСОБА_3 (а.с.50).

Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження своїх повноважень, як представника відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_6 до заяви долучила копію довіреності від 20 жовтня 2025 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновським Юрієм Миколайовичем, що не може бути визнано поданою повноважною особою у даній справі (а.с.50 зв. б, 79).

Так, статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки визначені в частині другій статті 60 ЦПК України відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);4) справи про розірвання шлюбу;5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 19 ЦПК України малозначні справи розглядаються в спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;2) щодо спадкування;3) щодо приватизації державного житлового фонду;4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Отже, законом визначена категорія справ, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, в яких представництво може здійснюватися особою, яка діє за довіреністю.

Дана категорія справ не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, оскільки вимоги щодо визнання батьківства не відноситься до категорії малозначних справ. Дана справа повинна бути розглянута в порядку загального позовного провадження.

Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів на дитину відноситься до категорії справ, в яких представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 не надано до суду документів на підтвердження її повноважень як адвоката, а тому вона не має права підписувати заяви від імені відповідача, оскільки не має законного права здійснювати представництво інтересів відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).

Оскільки заява про зупинення провадження підписана від імені ОСОБА_3 особою, яка не підтвердила своїх повноважень, то така заява не підлягала розгляду та повинна була повернута заявнику.

На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув та помилково зупинив провадження у справі.

За вказаних обставин, ухвала місцевого суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374 ч. 1 п. 6, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05 лютого 2026 року про зупинення провадження у цивільній справі №568/791/25 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови суду виготовлено 11 червня 2026 року.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: Я.Л. Петен

А.О. Замченко