Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №127/39220/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/39220/25

Провадження № 22-ц/801/1524/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокуСправа № 127/39220/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/39220/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026, ухвалене у складі судді Ан О.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 16.04.2026, -

в с т а н о в и в :

16.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» (далі – ТОВ «Цикл Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило : (1) стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2016354172 від 11.09.2017 у розмірі 16324,97 грн, з яких: 12151,83 грн заборгованість по тілу кредиту; 4173,14 грн заборгованість по відсотках; (2) стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу професійну допомогу 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2016354172 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування 10 місяців.

18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, одним з боржників за яким є ОСОБА_1 .. В результаті не виконання умов договору з повернення коштів за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у сумі 16324,97 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2016354172 від 11.09.2017 у розмірі 9421 грн 52 коп. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» 3418 грн судових витрат. В задоволені решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Цикл фінанс» поданоапеляційну скаргу (вх № 5973/26 від 12.05.2026), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить : скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в розмір 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 3000 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано, що кредитний договір складається з двох частин, відповідно до першої частини договору позичальнику надається кредит, загальний розмір якого складає 9418 грн 40 коп; драгу частина кредитного договору стосується карткового рахунку, з встановленням на нього кредитного ліміту. Саме друга частина містить умови кредитування, які є предметом спору; в заяві-анкеті про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» зазначено, що відповідач укладав заяву-анкету з метою отримання кредитних коштів, в форматі коштів кредитної лінії, які були зараховані на отриману ним кредитну карту; заява-анкета містить підпис відповідача; позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку з рахунку клієнта де детально розписано з чого та за який період сформовано заборгованість, суми використаних кредитних коштів, відсотки за користування кредитною лінією та надходження коштів.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ТОВ «Цикл Фінанс» подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 у справі з ціною позову (16324,97 грн), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99840 грн).

Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2016354172, відповідно до якого сума кредиту склала 9418,70 грн, строк кредитування 10 місяців. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі: 0,01% річних. Згідно умов договору позичальник зобов`язалася повернути банку суму кредиту не пізніше 11.07.2018. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки.

18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу № 18/08/21, згідно якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора – ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за кредитним договором № 2016354172 від 11.09.2017, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

Відповідно до розрахунку заборгованості сума кредиту згідно договору становила 9418,70 грн, отже розмір процентів становить 9418,70 (тіло кредиту)*0,01% (відсотки річних) *3 (строк дії договору)=2,82 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру тіла кредиту в сумі 12151,83 грн. З огляду на це, суд задовільнив вимоги у частині розміру тіла кредиту, що підтверджений кредитним договором у сумі 9418,70 грн та 2,82 грн заборгованості по процентах. У задоволенні решти вимог суд відмовив за недоведеністю.

Висновок суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального права та процесуального права, з огляду на наступне.

Щодо доведеності укладення кредитного договору № 2016354172 від 11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова ВС від 5.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Цикл Фінанс» зазначало, що 11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2016354172, відповідно до якого сума кредиту склала 9418,70 грн, строк кредитування 10 місяців. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі: 0,01% річних. Згідно умов договору позичальник зобов`язалася повернути банку суму кредиту не пізніше 11.07.2018. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки.

Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем на підтвердження укладення кредитного договору надано суду наступні докази : копію договору № 2016354172 від 11.09.2017, копію паспорта споживчого кредиту; копія анкети-заяви на отримання кредиту від 11.09.2017; копія рахунку-фактури № 7ФТ-1091-215 від 11.09.2017; копія видаткової-накладної № 7-ФТ-1091-19257094 від 11.09.2017; копію службового чеку від 11.09.2017; копію розписки про отримання картки; копію специфікації по кредитному договору ;

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту укладання кредитного договору № 2016354172 від 11.09.2017.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем укладання кредитного договору № 2016354172 від 11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 2016354172 від 11.09.2017, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанові Верховного Суду від 7.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

У справі встановлено, що 18.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно якого АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора – ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги за кредитним договором № 2016354172 від 11.09.2017, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

На підтвердження відступлення прав вимог позивачем надано суду наступні докази : копію договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021; копію витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021; платіжне доручення № 1592 від 18.08.2021 про оплату права грошової вимоги згідно договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021.

Доказів того, що договір факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021, укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» визнано недійсним суду не надано, а тому колегія суддів вважає, що позивачем доведено ту обставину, що ТОВ «Цикл Фінанс» набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 2016354172 від 11.09.2017, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..

Щодо доведеності розміру заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Верховного Суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Установлено, що 11.09.2017 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2016354172, відповідно до якого сума кредиту склала 9418,70 грн, строк кредитування 10 місяців. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі: 0,01% річних. Згідно умов договору позичальник зобов`язалася повернути банку суму кредиту не пізніше 11.07.2018. Строк дії кредитної лінії становить 3 роки.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру тіла кредиту в сумі 12151,83 грн, а тому задоволенню підлягають вимоги у частині розміру тіла кредиту, що підтверджений кредитним договором у сумі 9418,70 грн та 2,82 грн заборгованості по процентах. У задоволенні решти вимог суд відмовив за недоведеністю.

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, а тому, враховуючи те, що у справі відсутня виписка (або інший документ) про розмір тіла кредиту в сумі 12151,83 грн, відтак правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог в повному обсязі апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2026 у даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. Г. Копаничук

В. В. Оніщук