Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №521/1203/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/1203/26

1-кп/521/1323/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164470000368 від 28.11.2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Слов`янська Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до моменту засудження за адресою: АДРЕСА_2 , та з 30.05.2025 по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Одеська виправна колонія №14» за адресою: місто Одеса, вулиця Краснова, будинок 2а, раніше неодноразово судимого:

- 16.03.2009 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 69, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.11.2009 по відбуттю покарання;

- 07.07.2011 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 45 діб арешту, звільнений 30.12.2011 по відбуттю покарання;

- 17.07.2012 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 16.10.2012 по відбуттю строку покарання;

- 15.03.2016 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 24.04.2019 умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 2 дні;

- 20.08.2020 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 25.09.2020 Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений 11.07.2024 по відбуттю строку покарання;

- 18.12.2024 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 22.01.2025 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 06.03.2025 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, зокрема 22.01.2025 вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та під час відбування покарання в Державній установі «Одеська виправна колонія №14», розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2а, знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

Так, 28.11.2025 у ранковий час доби, але не пізніше 10 години 20 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на ділянці ресоціалізації № 7, розташованій на території Державної установи «Одеська виправна колонія №14», за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2а, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, привласнив знайдений на землі згорток з вмістом порошкоподібної речовини масою 1,727г, в якій міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон. Кількісний вміст метадону становить 0,060г, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки вказаний наркотичний засіб для власного вживання та без мети збуту.

Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадон, кількісний вміст якого становить 0,060г, ОСОБА_4 помістив зазначений згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору до передньої правої кишені комбінезону, одягненого на ньому, тим самим став незаконно зберігати наркотичний засіб при собі для власного вживання та без мети збуту до моменту його вилучення працівниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області об 11 годині 36 хвилин 28 листопада 2025 року під час проведення огляду місця події в приміщенні службового кабінету № 9 Державної установи «Одеська виправна колонія №14», розташованій за адресою: місто Одеса, вулиця Краснова, 2а.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та пояснив, що знайшов згорток в локальному секторі, побачив, що там метадон та залишив собі для особистого вживання. Це було у листопаді, вранці. Потім почався обшук у вказана речовина була вилучена у нього з кишені. У скоєному щиро кається.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченої як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_4 за встановлених судом обставин за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

В якості ознак, що характеризують особу обвинувачену, суд враховує, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, одружений, раніше неодноразово судимий, востаннє за вчинення умисного кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, на обліку нарколога та психіатра не перебуває.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, та таку обставину, що обтяжує покарання як рецидив злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, та враховуючи його поведінку під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з`ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній будучи раніше засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, відповідних висновків для себе не зробив, тобто не піддався заходам перевиховання, та знов вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

Також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше засуджений, а саме 06.03.2025 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 185, ч.1,4 ст. 70 КК України, до покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати до покарання, призначеного за новим вироком суду, невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Строк невідбутого покарання у виді позбавлення волі станом на 20.05.2026 становить 3 роки 9 місяців 25 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання, призначеного вироком Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 06.03.2025.

У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення експертизи в Одеському НДЕКЦ МВС України, в загальній сумі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, у виді 1 року позбавлення волі, частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.03.2025, яке станом на 20.05.2026 становить 3 роки 9 місяців 5 днів позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 20 травня 2026 року.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у т.ч. запобіжний захід, у даному кримінальному провадженні не обиралися.

Речові докази по справі:

- наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, з кількісним вмістом метадону – 0,060 г. – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 5348 гривень 40 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, - з дня отримання його копії.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1