Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №947/19427/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/19427/26

Провадження № 3/947/2038/26

10.06.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 656924 від 04.05.2026 року), –

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656924 від 04.05.2026 року вбачається, що 04.05.2026 року о 12:58 год., за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, біля будинку № 44, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «SUZUKI», номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку для руху, не переконалася у безпечності маневру, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки «SKODA», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку для руху.

За таких обставин, в результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.10.1 «Правил дорожнього руху» України, за що відповідальність передбачена за ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та заперечувала проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що 04.05.2026 року керувала автомобілем марки «SUZUKI», рухаючись по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі. Зазначила, що під час руху діяла уважно, дотримувалася вимог Правил дорожнього руху України, постійно контролювала дорожню обстановку та перед початком виконання маневру переконалася у його безпечності. На її думку, сама по собі дорожньо-транспортна пригода не свідчить про наявність у її діях порушень Правил дорожнього руху України, оскільки виникнення аварійної ситуації могло бути обумовлене сукупністю факторів, які не були належним чином встановлені працівниками поліції. Також ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди, фотоматеріали та інші документи, долучені до матеріалів справи, не містять достатніх відомостей для беззаперечного встановлення механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди та послідовності дій її учасників. Вказувала, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно підтверджували факт порушення нею вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а також причинний зв`язок між її діями та настанням наслідків у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів. У зв`язку з цим просила суд критично оцінити зібрані докази, врахувати принцип презумпції невинуватості та закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Чепрасов М.І., беручи участь у розгляді справи, заперечував проти доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та просив суд визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. У своїх поясненнях зазначив, що наявні у справі матеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, фотоматеріали та пояснення учасників події, свідчать про те, що саме дії ОСОБА_1 стали безпосередньою причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Адвокат Чепрасов М.І. наголошував, що водій автомобіля «SUZUKI» перед зміною напрямку руху була зобов`язана переконатися у безпечності такого маневру та відсутності перешкод для інших учасників дорожнього руху, однак зазначеного обов`язку, на його думку, не виконала, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «SKODA» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Представник потерпілого вважав, що сукупність доказів у справі є достатньою для висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, а тому підстав для закриття провадження у справі не вбачається. У зв`язку із викладеним просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, представника потерпілого – адвоката Чепрасова М.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення учасників події, фотоматеріали, а також інші матеріали справи, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог ст.252 КУпАП, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, фото- і відеозаписами, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна конкретна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП необхідним є встановлення сукупності обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, а саме: факту порушення конкретної норми Правил дорожнього руху України; настання наслідків у вигляді пошкодження майна; вини особи; а також прямого причинного зв`язку між конкретним порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди та наявність механічних пошкоджень транспортних засобів не є достатньою правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Суд повинен встановити не лише факт зіткнення транспортних засобів, а й те, що саме порушення конкретною особою конкретного пункту Правил дорожнього руху перебувало у прямому причинному зв`язку з настанням таких наслідків.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Разом із тим, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що надані суду докази не дають можливості поза розумним сумнівом встановити, що саме ОСОБА_1 перед зміною напрямку руху не переконалася у безпечності маневру, створила перешкоду або небезпеку іншому учаснику дорожнього руху, а також що саме її дії перебували у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Наявні у матеріалах справи схема місця дорожньо-транспортної пригоди та фотоматеріали фіксують наслідки події, розташування транспортних засобів після зіткнення та характер пошкоджень, однак самі по собі не відображають повної динаміки руху транспортних засобів до моменту зіткнення, не встановлюють швидкість їх руху, точну траєкторію, момент початку маневру, взаємне розташування автомобілів до зіткнення, а також можливість кожного з водіїв своєчасно оцінити дорожню обстановку.

При цьому суд не покладає вину у виникненні дорожньо-транспортної пригоди на іншого учасника події, оскільки предметом розгляду у даній справі є виключно наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Водночас у межах цього провадження суд зобов`язаний перевірити, чи доведено саме винуватість ОСОБА_1 , а не виходити з припущення про її відповідальність лише з огляду на факт складання протоколу працівником поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, яким фіксується позиція уповноваженої службової особи щодо обставин події, однак він не має наперед встановленої сили доказу та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи. Відомості, викладені у протоколі, повинні підтверджуватися іншими належними, допустимими та достатніми доказами, які у своїй сукупності дають можливість встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує, що ОСОБА_1 свою вину не визнала, послідовно заперечувала факт порушення нею п.10.1 Правил дорожнього руху України та вказувала на відсутність у матеріалах справи повного обсягу технічних доказів, які могли б об`єктивно підтвердити або спростувати механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Представник потерпілого – адвокат Чепрасов М.І. наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що саме її дії стали причиною дорожньо-транспортної пригоди. Разом із тим, доводи представника потерпілого, хоча й підлягають врахуванню судом, не можуть замінювати собою належні та допустимі докази вини особи. Позиція потерпілої сторони є процесуально значимою, однак вона не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи доведено об`єктивними доказами всі елементи складу адміністративного правопорушення.

Судом безпосередньо досліджено надані відеозаписи камер зовнішнього спостереження комунальної установи «Центр-077», які фіксують рух транспортних засобів до моменту виникнення дорожньо-транспортної пригоди, а також обставини самої події.

Разом із тим, зазначені відеозаписи не містять таких об`єктивних даних, які б давали можливість однозначно та безсумнівно встановити факт порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України. Із досліджених відеоматеріалів неможливо достовірно визначити усі істотні параметри дорожньої обстановки, зокрема взаємне розташування транспортних засобів у момент початку маневру, інтервали між ними, швидкість їх руху, а також обставини, які дозволяли б зробити категоричний висновок про те, що водій автомобіля «SUZUKI» розпочала зміну напрямку руху без попереднього переконання у безпечності такого маневру.

Досліджені відеозаписи підтверджують сам факт дорожньо-транспортної пригоди та подальше розташування транспортних засобів після зіткнення, однак не підтверджують належними та достатніми даними наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд враховує, що відповідно до вимог ст.251 КУпАП саме на підставі належних, допустимих та достатніх доказів повинна бути встановлена винуватість особи. При цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до ст.62 Конституції України тлумачаться на її користь.

Аналіз відеозаписів у сукупності з іншими матеріалами справи не дає суду можливості дійти переконливого та беззаперечного висновку про те, що саме порушення ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перебувало у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Наявні у справі докази не усувають розумних сумнівів щодо доведеності її вини.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33–35, 38, 40, 124, п.1 ч.1 ст.247, 278–289 КУпАП України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.