Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №501/5021/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 10.06.2026

Справа № 501/5021/25

2/501/160/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»

до

відповідача: ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

I. Виклад позиції позивача.

Представник АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» 05.11.2025 (далі позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 122083,63 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- №2001726763601 від 13.11.2020, за яким позичальнику видано кредит у сумі 50 000,00 грн.;

- №1023024956 від 05.10.2023, за яким позичальнику видано кредит у сумі 40483,00 грн.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові кошти, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість:

- за кредитним договором №2001726763601 від 13.11.2020, яка станом на 03.07.2025 складає 73049,98 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 46851,96 грн., заборгованість за процентами 26198,02 грн., заборгованість за комісією 0,00 грн.;

- за кредитним договором №1023024956 від 05.10.2023, яка станом на 03.07.2025 складає 49033,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 32488,46 грн., заборгованість за процентами 2,67 грн., заборгованість за комісією 16542,52 грн.

У зв`язку з вищенаведеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 05.11.2025 цивільну справу розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.44).

Ухвалою судді від 17.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.47-48).

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав та в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу судової повістки про виклик до суду, проте конверт повернувся з відповідною відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.50, 55) а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідачі також викликався в суд через оголошення на офіційному веб-порталі «Судової влади України» (а.с.52, 54 зворотній бік). Згідно інформації, опублікованої на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Оголошення про виклик до суду», відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, але у судове засідання так і не з`явився, тому, на підставі ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори:

- №2001726763601 від 13.11.2020, за яким позичальнику видано кредит у сумі 50 000,00 грн.;

- №1023024956 від 05.10.2023, за яким позичальнику видано кредит у сумі 40483,00 грн.

Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а відповідач всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернув належні грошові кошти, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість:

- за кредитним договором №2001726763601 від 13.11.2020, яка станом на 03.07.2025 складає 73049,98 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 46851,96 грн., заборгованість за процентами 26198,02 грн., заборгованість за комісією 0,00 грн.;

- за кредитним договором №1023024956 від 05.10.2023, яка станом на 03.07.2025 складає 49033,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 32488,46 грн., заборгованість за процентами 2,67 грн., заборгованість за комісією 16542,52 грн.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених стороною по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Зокрема, згідно платіжної інструкції №30 від 11.09.2025 (а.с.1) позивачем сплачено 2442,40 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного-процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 623, 624, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) заборгованість у розмірі 122083,63 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко