Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №597/1329/25 — Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/1329/25

Провадження № 2-а/597/21/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

у складі: судді Шевчук В.М.

за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики Тернопільської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернувся до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом про скасування постанови №4740 у справі про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень, а також про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09 вересня 2025 року його особисті карткові банківські рахунки було арештовано, в телефонній розмові з державним виконавцем Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області він дізнався, що підставою арешту стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №4740 від 20.06.2025 року. 18.09.2025 року на його домашню адресу надійшов поштовий конверт від Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області з вкладеним у ньому: листом Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області від 10.09.2025 року №40475/28.6-14; постановою №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року, складеною у місті Чернівці, та підписаною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 ; постановою про арешт коштів боржника від 08.09.2025 року ВП №79046124, що складена Головним державним виконавцем Юлією Бродзів. Позивач вважає, що висновки та дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року є протиправними, а постанова такою, що винесена з порушенням чинного законодавства, не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Так, в оскаржувальній постанові зазначено, що 20.06.2025 року на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210 та ч.3 ст.210-1 КУпАП, з яких встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за електронною повісткою, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направленою засобами поштового зв`язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560. В оскаржуваній постанові зазначено, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 підпункту 10 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Крім того, зазначено, що відповідно до абзацу 4 підпункту 10 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні – уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, що підтверджують отримання ним повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , або надіслання такої повістки засобами поштового зв`язку. Жодних повісток він не отримував, на адресу його реєстрації та проживання такі повістки не надходили.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві на позов (вх.№420) просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, через його безпідставність. Зазначає, що з даним позовом ІНФОРМАЦІЯ_4 не погоджується з наступних підстав. Правове регулювання даних правовідносин передбачене Конституцією України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про основи національного спротиву», Законом України «Про оборону України», Указами Президента України та “Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок). Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року №64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год.30 хв. 24.02.2022 р. Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію, в тому числі і на території Чернівецької області, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань. В подальшому, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» строк проведення загальної мобілізації було продовжено строком на 90 діб (станом на момент розгляду справи). За приписами п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, військовозобов`язаний ОСОБА_1 зобов`язаний, зокрема, уточнити протягом 60 днів (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані (адресу фактичного місця проживання, місце роботи, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», період уточнення персональних даних встановлено з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р. Дана норма стосується всіх військовозобов`язаних, незалежно від того чи були зміни в даних, чи наявна оформлена відстрочка від призову на військову службу, уточнити свої персональні дані (адресу фактичного місця проживання, місце роботи, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Можливості отримати інформацію про місце фактичного проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти в установах ТЦК та СП відсутня, оскільки відповідних реєстрів не існує. 18.05.2024 року Верховною Радою України Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку та зобов`язано громадян, що перебувають на військовому обліку уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом. Вищевказані приписи військовозобов`язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані. Позивач не з`являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Заліщики), персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста вчасно не уточнив. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. 11.06.2025 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де посадовою особою було складено адміністративний протокол №1/725. Під час складання протоколу Позивачу було роз`яснено зміст ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу. На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився. В подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження. Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Таким чином, звернувшись до суду в січні 2026 року, ОСОБА_1 пропустив визначений ч.2 ст.286 КАС України строк. З огляду на зазначене вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява, якою він просив справу розглянути за його відсутності та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, однак представник відповідача у відзиві на позов просить справу розглянути за його відсутності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.01.2026 року суддя Шевчук В.М. відкрила провадження у справі за адміністративним позовом та визначила проводити розгляд справи у порядку, визначеному параграфом другим КАС України з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає, що справу слід розглянути за відсутності сторін за наявними матеріалами.

Судом на підставі ч.4 ст.229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 20.06.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 прийнято постанову №4740 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

09 вересня 2025 року особисті карткові банківські рахунки ОСОБА_1 було арештовано, в телефонній розмові з державним виконавцем Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Мужило Олександр Володимирович дізнався, що підставою арешту стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №4740 від 20.06.2025 року. 18.09.2025 року на його домашню адресу надійшов поштовий конверт від Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області із вкладеним у ньому:

- листом Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області від 10.09.2025 року №40475/28.6-14;

- постановою №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року, складеною у місті Чернівці, та підписаною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 ; постановою про арешт коштів боржника від 08.09.2025 року ВП №79046124, що складена Головним державним виконавцем Юлією Бродзів.

Позивач вважає, що висновки та дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року є протиправними, а постанова такою, що винесена з порушенням чинного законодавства, не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Так в оскаржуваній постанові зазначено, що 20.06.2025 року на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210 та ч.3 ст.210-1 КУпАП, з яких встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за електронною повісткою, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлену засобами поштового зв`язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560. В оскаржуваній постанові зазначено, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 підпункту 10 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. Крім того, зазначено, що відповідно до абзацу 4 підпункту 10 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні – уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, що підтверджують отримання ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , або надіслання такої повістки засобами поштового зв`язку. Жодних повісток ОСОБА_1 не отримував, на адресу його реєстрації та проживання такі повістки не надходили.

Відповідно до витягу з системи (застосунку) Резерв плюс, що сформований ОСОБА_1 10.05.2025 року було уточнено його персональні та військово-облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Оновленню даних передувало складення відносно ОСОБА_1 20.06.2025 року постанови №4740 по справі про адміністративне правопорушеен

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві на позов (вх.№420) просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення через його безпідставність. Зазначає, що з даним позовом ІНФОРМАЦІЯ_4 не погоджується з наступних підстав. Правове регулювання даних правовідносин передбачене Конституцією України, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Законом України «Про основи національного спротиву», Законом України «Про оборону України», Указами Президента України та “Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок). Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року №64/2022, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год.30 хв. 24.02.2022 р. Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022 визначено оголосити та провести загальну мобілізацію, в тому числі і на території Чернівецької області, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань. В подальшому, відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» строк проведення загальної мобілізації було продовжено строком на 90 діб (станом на момент розгляду справи). За приписами п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, військовозобов`язаний ОСОБА_1 зобов`язаний, зокрема, уточнити протягом 60 днів (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані (адресу фактичного місця проживання, місце роботи, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до пункту 1 частини 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», період уточнення персональних даних встановлено з 18.05.2024 р. по 16.07.2024 р. Дана норма стосується всіх військовозобов`язаних, не залежно від того чи були зміни в даних, чи наявна оформлена відстрочка від призову на військову службу уточнити свої персональні дані (адресу фактичного місця проживання, місце роботи, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Можливості отримати інформацію про місце фактичного проживання та місце перебування, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти в установах ТЦК та СП відсутня, оскільки відповідних реєстрів не існує. 18.05.2024 року Верховною Радою України Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку та зобов`язано громадян, що перебувають на військовому обліку уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом. Вищевказані приписи військовозобов`язаним ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані. Позивач не з`являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Заліщики), персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста вчасно не уточнив. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. 11.06.2025 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де посадовою особою було складено адміністративний протокол №1/725. Під час складання протоколу позивачу було роз`яснено зміст ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу. На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився. У подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження. Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Таким чином, вважає, що звернувшись до суду в січні 2026 року, ОСОБА_1 пропустив визначений ч.2 ст.286 КАС України строк.

V. Оцінка суду

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст.280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення. Таким чином, аналіз ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом того, що особою вчинено певне діяння, яке може бути кваліфіковано як адміністративне правопорушення.

Згідно ст.245 Кодексу адміністративного судочинства, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст.ст.245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З позовної заяви вбачається, що 20.06.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 виніс постанову №4740 про накладення адміністративного стягнення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за електронною повісткою, сформованою за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлену засобами поштового зв`язку, у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Каьбінету Міністрів України №560. В оскаржуваній постанові зазначено, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 4 підпункту 10 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до записів у Резерві+ від 09.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 10.05.2025 року було уточнено його персональні та військово-облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, додатком №2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Правила військового обліку), чинному на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, серед іншого, повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.

Натомість судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та користується відстрочкою на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», також 10.05.2025 року було уточнено його персональні та військово-облікові дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд зазначає, що у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.» Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (Справа Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).

Згідно ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема, підлягають з`ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу ч.ч.1, 2 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Всупереч вищевикладеному, вказані вимоги Закону при розгляді справи щодо позивача ОСОБА_1 дотримані не були, а саме: у резолютивній частині постанови №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року не зазначено про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та за якою статтею/статями він визнаний винуватим. Також у резолютивній частині зазначеної постанови не зазначено за якою статтею/статтями накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення.

Окрім того, у мотивувальній частині постанови зазначено, що 20.06.2025 року на розгляд надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210, ч.3 ст.210-1 КУпАП. Однак, резолютивна частини зазначеної постанови не містить посилання на ст.36 КУпАП, яка визначає порядок накладення стягнень за вчинення кількох адміністративних правопорушень.

Отже, з постанови №4740 по справі про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року судом неможливо зробити висновок чи визнаний винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного/адміністративних правопорушень та за якою/якими статтями КУпАП. Тобто, постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 винесена без зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов`язують призначати стягнення в межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, та з урахуванням обставин, встановлених статтею 33 Кодексу.

Статтею 27 КУпАП штраф визначено як грошове стягнення, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У санкціях статей (санкціях частин статей) КУпАП стягнення у виді штрафу визначено в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.

Тобто, КУпАП чітко і послідовно вказує на єдиний вимір розміру стягнення у виді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно з «Перехідними положеннями» Податкового кодексу (п.5 підрозділу 1 розділ ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділ IV цього кодексу для відповідного року.

Отже, при накладенні стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті КУпАП, цей розмір визначається в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із визначенням його у грошовій сумі в перерахунку його розміру в гривнях, виходячи з вимог закону щодо визначення суми одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Вказана думка суду узгоджується із позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 158/2257/24.

Відповідно до ст.285 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. У випадках, передбачених ст.258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма - ч.2 ст.77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст.63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку, якщо рішення суб`єкта владних повноважень буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Позиція ОСОБА_1 зводиться до заперечень самого факту вчинення правопорушення, отже ця обставина входить до предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав для висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є не доведеним.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що постанова №4740 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 у справі про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року не відповідає вищевказаним вимогам закону, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовної заяви та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, суд вбачає правові підстави для задоволення клопотання позивача, заявленого у позовній заяві про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови №4740 від 20 червня 2025 року, оскільки строк оскарження даної постанови встановлений, відповідно до ст.289 КУпАП - десять днів і закінчився 30.06.2025 року. Однак, згідно приписів КУпАП та КАС України, особі, якій не було вручено копії постанови одразу після її винесення, перебіг строку на оскарження такої постанови розпочинається з моменту отримання її копії. Копії оскаржуваної постанови позивач на місці її складення не отримував, про що свідчить у відповідній графі постанови. Про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався за допомогою поштового відправлення Борщівського відділення державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області від 18.09.2025 року. Відповідач належними та допустимими доказами не спростував того факту, що позивач пропустив строк на оскарження постанови, оскільки не зазначив дату отримання постанови позивачем. Після отримання листа із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 звернувся до суду 29.09.2025 року, про що свідчить відмітка на конверті про прийняття поштового відправлення. Отже, причини пропуску строку на звернення до суду є поважними.

VI.Щодо розподілу судових витрат

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7, 9, 27, ч.3 ст.210, ст.ст.245, 251, 252, 258, 268, 279, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 5, 6, 8-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-245, 246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №4740 від 20 червня 2025 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Постанову №4740 від 20 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.06.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя В.М.ШЕВЧУК