Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №466/8520/24 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8520/24

Провадження № 1-кп/466/275/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023142380000223, про обвинувачення

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області , громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, що має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (чинною до 11.08.2023), ч. 5 ст. 361 КК України ,

встановив :

У квітні 2022 року, ОСОБА_4 , у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, приїхав на територію Івано-Франківської області, після чого, став на облік в органах місцевого самоврядування Івано-Франківської області, як внутрішньо переміщена особа та проживав за наступними адресами: в АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_4 , в АДРЕСА_5 , та в АДРЕСА_6 .

Перебуваючи на території Івано-Франківської області у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння коштами шляхом шахрайства.

В подальшому, для отримання доходів для вказаної злочинної діяльності ОСОБА_4 розробив план на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману та несанкціонованого втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

З цією метою ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи навички роботи з комп`ютерною технікою та інтернет-ресурсами, придбав необхідну електро-обчислювальну техніку, а саме: ноутбук марки «Lenovo» із влаштованим у нього носієм інформації – жорстким диском «SEAGATE 1TB» (SN WKPRKJW9), зовнішнім носієм інформації – SSD-диском «KIOXIA» (SN: X1UPC2ZSQXQ2) та зовнішнім носієм інформації флеш-носієм KINGSTON 32GB (SN: НОМЕР_1 ) на які, з метою атак на веб-сервіси, встановив наступне шкідливе програмне забезпечення: «RouterScan.exe», «Archivar rar», «prerelease.7z», «KMSAuto++ x64.exe», «JLegion_Utils_02-04-2019.exe», «EmailSoftware 1.4.0.9 rar», «Domain Sorter ?1.2.4.exe», «Silver Bullet V1.1.2.ran», «MailsCheker x86.exe», «AntiPublic zip», «Instagram Checker By PJv0.3. ran», «Virus.DOC.PC_Orge(1).386» які відносяться до шкідливого програмного забезпечення, та «Archivar.rar», «RouterScan.exe», «prerelease. 7z», «KMSAutot+x64.exe», «JLegion_Utils_02-04-2019.exe», «Email Software 1.4.0.9.rar», «Domain Sorter x1.2.4.exe», «Silver Bullet v1.1.2.rar», «MailsCheker x86.exe», «AntiPublic.zip», «Instagram Checker By PJ v0.3.rar», « ІНФОРМАЦІЯ_2 (1).386», використання яких надало можливість несанкціоновано втручатись в роботу інформаційно-комунікаційної системи, зокрема отримувати несанкціонований доступ до приватних акаунтів невідомих йому осіб без їхньої згоди у соціальній мереж «Facebook», які він здійснював шляхом підбору паролей (атаки брут-форс – «грубої сили») через електронні пошти та подальшого несанкціонованого входу безпосередньо до самих акаунтів користувачів соціальної мережі «Facebook», де отримував доступ до персональних даних осіб та незаконно здійснював розсилку смс-повідомлень через систему обміну миттєвими повідомленнями «Messenger» з проханням позики коштів.

Окрім того, ОСОБА_4 ,з метою реалізації злочинного умислу та прикриття його незаконних дій, придбав мобільний термінал «Iphone 8 Plus» IMEI: НОМЕР_2 ; мобільний термінал «POCO X3 Pro» IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 та відкрив рахунки у різних фінансових установах України, а саме в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_5 на своє ім`я, АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »» НОМЕР_6 відкриту на ім`я « ОСОБА_6 » та якою користувався ОСОБА_4 , АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_7 відкриту на ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, в порушення вимог Цивільного кодексу України, абз. 6 ч. 1 ст. 2, ч. 1, 2 ст. 11, ст. 21 Закону України «Про Інформацію», використав шкідливе програмне забезпечення, веб-сайти, та інтернет ресурси призначені для викрадення інформації з обмеженим доступом, а саме: персональних даних третіх осіб (логінів та паролей до акаунтів в мережі «Facebook»), а також для подальшого несанкціонованого доступу до особистих даних та інформації власника облікового запису (контакти, вміст особистого листування, тощо), що призвело до витоку інформації, а також для блокування доступу належного володільця до належної йому інформації, чим спричинив блокування такої інформації, та таким чином здійснив несанкціоноване втручання в роботу облікових записів (акаунтів) соціальної мережі «Facebook», що призвело до витоку та блокування інформації.

Так, визначившись з початком реалізації злочинних намірів, щодо здійснення шахрайства, здійснюючи його вчинення, 28.03.2023, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_7 , заволодів персональними даними ОСОБА_8 , скористався незаконно отриманими даними для входу, здійснивши авторизацію на веб-ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що є соціальною мережею та інформаційно-комунікаційною системою, діючи від імені її справжнього власника – ОСОБА_8 , чим спричинив виток інформації в інформаційно-комунікаційній системі соціальній мережі «Facebook».

Увійшовши на особисту сторінку ОСОБА_8 , ОСОБА_4 змінив пароль доступу до неї та активував функцію подвійної автентифікації користувача, таким чином унеможлививши швидке повернення контролю над обліковим записом та отримавши повний доступ до нього, забезпечив собі можливість подальшої реалізації злочинного наміру по заволодінню чужим майном, чим спричинив втрату акаунту дійсним його користувачем, призвів до блокування інформації в інформаційно-комунікаційній системі соціальної мережі «Facebook».

Заволодівши повним контролем над особистим акаунтом ОСОБА_9 в соціальній мережі «Facebook» із назвою « ОСОБА_10 », 28.03.2023 близько 11 год 20 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи в АДРЕСА_7 , діючи відповідно до заздалегідь обумовленої схеми, надіслав приватне повідомлення у вищевказаній соціальній мережі за допомогою додатку «Messenger» ОСОБА_11 на обліковий запис « ОСОБА_12 ».

В надісланому ОСОБА_4 повідомленні було викладено прохання від імені ОСОБА_9 про позику грошових коштів в сумі 6 000 грн. та прохання переказати їх на банківську картку № НОМЕР_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 від імені ОСОБА_9 , обліковий запис якого на той момент був повністю підконтрольним ОСОБА_4 , вигадав ситуацію з необхідністю отримання і подальшого обов`язкового повернення позики, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння майном потерпілого, шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, ввів потерпілого ОСОБА_11 в оману, внаслідок чого останній із власної банківської картки НОМЕР_8 , об 11:36 год. здійснив переказ грошових коштів в розмірі 6 000 грн. на банківську картку

АТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »» НОМЕР_6 відкриту на ім`я « ОСОБА_6 «, номер якої потерпілому надіслав ОСОБА_4 від імені ОСОБА_9 .

Після заволодіння коштами потерпілого, ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Львові, 28.03.2023 , о 11 год. 38 хв., за допомогою платіжної системи « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »») здійснив переказ грошових коштів в сумі 5863,00 гривень на карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № НОМЕР_7 , яка належить ОСОБА_7 .

В подальшому з банківської карти № НОМЕР_7 ОСОБА_7 за допомогою онлайн банкінгу банку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 28.03.2023 о 12 год. 43 хв. 04 сек. грошові кошти в сумі 2010 гривень були перераховані на банківську карту АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » № НОМЕР_9 , яка належить ОСОБА_4 .

Отже, за вищевказаних обставин, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконним шляхом, шляхом обману потерпілого ОСОБА_11 , заволодів належними останньому грошовими коштами в розмірі 6 000 грн.

В судовому засіданні повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень. Пояснив, що злочини вчинені ним за обставин, зазначених у обвинувальному акті . Внаслідок російської агресій він втратив житло, місце праці, звичні життєві зв`язки та змушений був шукати додаткові заробітки, щоб мати кошти для проживання. Щиро кається у скоєному, просить суворо його не карати. Шкода потерпілому ним відшкодована повністю.

Від потерпілого ОСОБА_11 надійшло клопотання про проведення розгляду справи в його відсутності. Крім того зазначив, що спричинена йому шкода повністю відшкодована обвинуваченим.

Крім визнання винуватості самим обвинуваченим, така доведена та підтверджена дослідженими в ході судового розгляду справи доказами , представленими стороною обвинувачення ( т. 1.а.с. 55-56 ) .

Зокрема, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як вбачається з витягу з ЄРДР , 30.03.23, на підставі заяви ОСОБА_11 були внесені відомості про вчинення відносно нього кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України . Потерпілий повідомив про те, що 28.03.23, близько 11 год. 20 хв., невідома особа, шахрайським способом, зловживаючи довірою, під приводом позики грошей заволоділа 6 000 грн. Реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Предметом дослідження суду були також заява від імені потерпілого до правоохоронних органів від 30.03.23 ( т. 1 а.с. 64) , в якій останній вказував на те, що 28.03.23 , близько 11 год. 20 хв. до нього в соціальній мережі «Fasebook» написав товариш ОСОБА_13 з проханням позичити йому 6 000 грн., які просив надіслати на банківську картку № НОМЕР_6 . Так як ОСОБА_14 є його добрим другом, він виконав його прохання. Через кілька хвилин після вказаної події до нього зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що його сторінку в соцмережі зламано і невідомі особи здійснюють розсилку повідомлень з проханням перерахунку під позику коштів на банківську картку, що йому не належить. Відтак, потерпілий зрозумів, що потрапив на шахраїв та просив встановити їх особи з метою притягнення до відповідальності. Вказані відомості містяться і в повідомленні потерпілого по телефону «102» ( т. 1 а.с. 63).

В ході виконання доручення СД ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області за матеріалами даного кримінального провадження, було встановлено факт перерахунку вказаних коштів з банківської картки № НОМЕР_6 на банківську картку № НОМЕР_7 АТ КБ» ІНФОРМАЦІЯ_5 » , що вбачається з рапортів ( а.с. 65-69, т. 1 ) . На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського райсуду м. Львова від 25.04.23 було отримано тимчасових доступ до речей і документів, зокрема інформації про рух коштів по банківській картці № НОМЕР_6 ; банківській картці № НОМЕР_7 АТ КБ» з відеозаписами , в яких відображено осіб, які ними користувались . Наведена інформація міститься в досліджених в ході судового розгляду протоколах тимчасового доступу до речей та документів, протоколах огляду CDR дисків, наданих банківськими установами ( т. 1 а.с. 70-96). Відтак органом досудового розслідування були встановлені як місцерозташування банкоматів, де в яких використовували згадані банківська картки, так і осіб, які ними користувались.

Крім того, в ході виконання доручення за матеріалами даного кримінального провадження було проведено огляд диску, отриманого від ІНФОРМАЦІЯ_10 », отриманих в результаті проведення санкціонованого тимчасового доступу до речей і документів ( т. 1 а.с. 135-142), щодо номерів телефонів , якими користувались невідомі особи, що могли бути причетні до скоєння правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду м. Львова від 19.01.24 ( т. 1 а.с. 143-144) було надано тимчасовий доступ до справи № 12023091210000017 від 20.01.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 (чинною до 11.08.2023), ч. 1, 2 ст. 361 КК України з можливістю ознайомлення з нею та зняття копій документів, які мають значення для кримінального провадження, зокрема з метою встановлення причетних осіб до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень на території Львівської області, які знаходилися у володінні ІНФОРМАЦІЯ_11 . Відомості за результатами вказаної слідчої дії зафіксовані у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 26.01.24, протоколі огляду від 27.06.24 ( т. 1 а.с. 145-151) . За результатами проведеної оперативної роботи та досудового розслідування , слідчим було складено рапорт від 28.06.24 ( т. 1 а.с. 152-154) щодо можливої причетності до скоєння вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 .

З дотримання вимог ч. 2 ст.30 Конституції України, ст.ст. 223,235,236 КПК України за місцем проживання ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження № 12023091210000017 від 20.01.2023, на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17.04.23, було проведено обшук , результати якого відображені у належно завіреній копії протоколу обшуку від 28.04.23 ( т. 1 а.с. 155-160). Зокрема, було виявлено та вилучено комп`ютерну техніку та мобільні телефони.

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_12 за « СЕ-19/109-23/5322-КТ від 09.06.23 , копія якого долучена у визначений законом спосіб до матеріалів даного провадження , у пам`яті накопичувача ноутбука та , що належить обвинуваченому, виявлені файли, які розпізнаються антивірусною програмою як потенційно шкідливе програмне забезпечення. Крім того, виявлена значна кількість файлів з адресами електронних скриньок та число-буквенних значень, які ймовірно можуть бути паролями до електронних скриньок. Також виявлено встановлену програму « iTor VPN» версії 4.5.1.4190, що являє собою багатофункціональний VPNсервіс ; збережені логіни та паролі до інтернет сайтів у програмах браузерах. У протоколі огляду речей і документів від 15.06.23 ( т. 1 а.с. 199-220 ) зафіксовано перегляд інформації з диску до висновку експерта.

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_13 № 1134,23-28) від 14.08.2023 ( т. 1 а.с. 175-188 ) , копія якого долучена у визначений законом спосіб до матеріалів даного провадження, за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023091210000017, досліджувані носії : на ноутбук марки «Lenovo» із влаштованим у нього носієм інформації – жорстким диском «SEAGATE 1TB» (SN WKPRKJW9), зовнішнім носієм інформації – SSD-диском «KIOXIA» (SN: X1UPC2ZSQXQ2) та зовнішнім носієм інформації флеш-носієм KINGSTON 32GB (SN: НОМЕР_1 ) , було встановлено програмне забезпечення: «RouterScan.exe», «Archivar rar», «prerelease.7z», «KMSAuto++ x64.exe», «JLegion_Utils_02-04-2019.exe», «EmailSoftware 1.4.0.9 rar», «Domain Sorter ?1.2.4.exe», «Silver Bullet V1.1.2.ran», «MailsCheker x86.exe», «AntiPublic zip», «Instagram Checker By PJv0.3. ran», « ІНФОРМАЦІЯ_2 (1).386» , що відноситься до шкідливого програмного забезпечення . Крім того, встановлено : «Archivar.rar», «RouterScan.exe», «prerelease. 7z», «KMSAutot+x64.exe», «JLegion_Utils_02-04-2019.exe», «Email Software 1.4.0.9.rar», «Domain Sorter x1.2.4.exe», «Silver Bullet v1.1.2.rar», «MailsCheker x86.exe», «AntiPublic.zip», «Instagram Checker By PJ v0.3.rar», « ІНФОРМАЦІЯ_2 (1).386», використання яких надало можливість несанкціоновано втручатись в роботу інформаційно-комунікаційної системи, зокрема отримувати несанкціонований доступ до приватних акаунтів осіб , без їхньої згоди у соціальній мереж «Facebook».

Також в ході дослідження письмових доказів за клопотанням прокурора було досліджено належно завірена копія протоколу огляду речей та документів від 13-14.09.23 . Вказана слідча дія була проведена у процесі здійснення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12023091210000017, між тим містить інформацію, що має значення для даного судового провадження. Зокрема, було оглянуто інформацію з диску,наданого АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з відомостями щодо персональних даних, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_4 та інформація про рух коштів по його рахунку ( т. 1 а.с. 189-198 ).

Вказані документ та інформація не оспорювалась стороною захисту в ході судового розгляду.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190 (чинною до 11.08.2023), ч. 5 ст. 361 КК України , доведена у повному обсязі.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 361 КК України, за кваліфікуючою ознакою - несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи, в умовах воєнного стану, що призвело до витоку та блокування інформації. Вірно кваліфіковано і дії обвинуваченого за ч. 3 ст. 190 КК України (чинною до 11.08.2023), як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, у Рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.».

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого , суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Зокрема, щире каяття – це не лише визнання вини, а й глибокий внутрішній жаль та осуд свого вчинку, що проявляється через активні дії: відшкодування шкоди, сприяння розкриттю злочину. В даному випадку дії ОСОБА_4 свідчать про його щире каяття, так як ним повністю відшкодовано шкоду потерпілому та обвинувачений сприяв розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а також не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції відповідної статті як обов`язкове.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК, відноситься до особливо тяжких злочинів, конкретні обставини справи. Між тим, суд враховує те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину. Він народився та проживав у м. Курахове Покровського району , Донецької області до 24.02.22 . В результаті війни, яку розпочала російська федерація проти України, ОСОБА_4 втратив дім, роботу, наявні соціальні зв`язки та з 18.04.22 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи. ОСОБА_4 отримав подяку від 33 окремого штурмового полку за надання допомоги , що є особистим внеском у відсічі та стримуванні збройної агресії рф. Зокрема, обвинуваченим , 15.05.2026 , перераховано 25 000 грн. на придбання пікапу для військових артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_10 , що стверджується квитанцією,долученою до матеріалів судового провадження . Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий.

Вказані обставини справи і дані про особу винного суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості злочину і впливають на пом`якшення покарання. Відтак, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 69 КК України, нижче нижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 361 КК України , у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі сферою використання електронно - обчислювальних машин ( комп`ютерів) , систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку на строк 3 роки. Покарання ж за ч.3 ст. 190 КК України ( в редакції ,чинної до 11.08.2023) слід обрати в межах санкції статті, якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі. Також при призначенні остаточного покарання , слід застосувати вимоги ч. 1 ст. 70 КК України .

Суд також враховує, що при вирішенні питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, про що в судовому засіданні клопотав як обвинувачений, так і його захисник, мають бути належним чином досліджені й оцінені всі обставини, які мають значення для справи.

Так, із змісту ст. 75 КК України вбачається, що застосування закріплених у ній правил - звільнення від відбування покарання з випробуванням - допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства. Застосування судом ст. 75 КК має бути належним чином умотивовано.

Як встановлено в ході розгляду даного провадження, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Суд враховує , що ОСОБА_4 є людиною молодого віку,у нього на утриманні є малолітня дитина. На обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності, від слідства й суду не ухилявся. Розмір шкоди, спричинений його неправомірною діяльністю є незначною ( 6 000 грн ) та вона повністю відшкодована потерпілому.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , можливе без ізоляції його від суспільства, і, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. На думку суду, перебуваючи на волі та приймаючи активну участь у допомозі армії, ОСОБА_4 буде більш корисний суспільству.

Витрати на проведення експертних досліджень за матеріалами даного кримінального провадження відсутні. За момент ухвалення вироку запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , не обирався.

Відповідно до положень ст.615 ч.15 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення у зв`язку з умовами, пов`язаними з воєнним часом: оголошення тривог, відключення електропостачання через постійні повітряні ракетні та дронові атаки внаслідок збройної агресії РФ на Україну, що триває з 24 лютого 2022р.

Тому суд, враховуючи також положення ст.376 ч.2 КПК України, згідно якої «в разі, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді», вважає можливим, за аналогією Закону, обмежитися проголошенням резолютивної частини ухвали з врученням повного її тексту учасникам судового засідання відразу після проголошення.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України ( чинною до 11.08.2023 ) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три ) роки.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 361 КК України та призначити йому покарання, зі застосуванням ст. 69 цього Кодексу, у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років , з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі сферою використання електронно - обчислювальних машин ( комп`ютерів) , систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку на строк 3 ( три ) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років , з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі сферою використання електронно - обчислювальних машин ( комп`ютерів) , систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку на строк 3 ( три ) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1