Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №333/1026/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/1026/26

Номер провадження № 2/333/2265/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретарки судового засідання Пузанової А.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетяни Василівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

Встановив:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 адвоката Геращенко Тетячни Василівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначено, що 25 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, про що складено відповідний актовий запис №1392. Від даного шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, підтримували одне одного та розвивали сімейні стосунки. Однак із часом у подружжя почали виникати розбіжності у поглядах на життя, цілі та способи спілкування. Між сторонами зникла емоційна близькість, довіра та взаємоповага. Подружжя фактично проживає окремо та приймає самостійні рішення. Позивач усвідомлює, що подальше збереження формального шлюбу не має сенсу, оскільки він не відповідає змісту сімейних відносин і лише утримує сторони у стані емоційного напруження. Розбіжності між сторонами мають не ситуативний, а глибинний характер — вони стосуються різного розуміння ролей у сім`ї, спільної відповідальності та бачення майбутнього. Позивач вважає, що шлюб фактично розпався остаточно, і розірвання шлюбу є єдиним шляхом до внутрішнього спокою, особистісного розвитку та побудови гармонійного життя в майбутньому. Надання строку для примирення є недоцільним, оскільки сторони вже не підтримують подружніх стосунків, не проживають спільно і не мають намірів їх відновлювати. Просить розірвати шлюб та залишити позивачці прізвище ОСОБА_4 .

Позивач та її представник до судового засідання не з?явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали суду заяву, в якій просять розглянути справу за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають.

Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом опублікування оголошення на сайті суду у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи та надання строку для примирення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 25 листопада 2006 року актовий запис № 1392, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області. Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, намірів до відновлення шлюбних відносин не мають, на теперішній час спільне господарство не ведуть, та проживають окремо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя чоловіка та жінки і збереження родини стали неможливими.

Що стосується заперечення відповідача проти позову та клопотання про надання строку на примирення слід зазначити таке.

Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За положеннями статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.

Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя» здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Слід окремо зазначити, що надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Така правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18 (провадження № № 61-14859св19).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 категорично не бажає як зберігати подружні відносини із ОСОБА_2 , так і використовувати строк на примирення, доводи відповідача щодо призначення строку для примирення відхиляються судом.

Крім того, суд враховує, що заява про надання строку для примирення не містить жодного належного обґрунтування необхідності такого строку, та не зазначено, яким чином можливо реалізувати можливість такого примирення і причини незастосування таких заходів під час перебування справи на розгляді в суді. Такі аргументи в заяві про примирення відсутні.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105 ч.3, 112, 113, 114 ч.2 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 263, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 25.11.2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1392 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

Після реєстрації розірвання шлюбу прізвища позивачки залишити без змін.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.Р.Піх