Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №521/4722/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

__________ _ ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ____ ____

Справа №521/4722/26

Пр. №2-др/521/110/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Сегеди О.М.,

при секретарі – Жулего М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

встановив:

В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії було задоволено.

У червні 2026 року від представника позивача, діючого на підставі довіреності від 23 лютого 2026 року суду надійшла заява, згідно якої остання просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії було задоволено.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 303/3973/17 (провадження № 61-12505св19), від 07 липня 2021 року у справі № 335/10173/19 (провадження № 61-5223св21), від 09 червня 2022 року у справі № 759/2952/20 (провадження № 61-16694св21), від 08 листопада 2023 року у справі № 539/2673/21 (провадження № 61-9750св 23).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 461/422/21 (провадження № 61-8158св22).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, провадження № 61-9124св20, вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Розмір витрат АТ «ДТЕК Одеські електромережі», пов?язаних з наданням йому правничої допомоги у суді першої інстанції у зв?язку з розглядом справи №511/4722/26, підтверджується:

- копією витягу з наказу про прийняття на роботу,

- копією свідоцтва адвоката;

- копією звіту про надання правничої допомоги №59-ОЕМ від 28 травня 2026 року;

- копією довіреності представника позивача Борисенко С.В.

На підставі викладеного, оскільки заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії було задоволено в повному обсязі, суд вважає що з відповідачки слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 260, 261, 264, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, яким доповнити резолютивну частину заочного рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року наступним абзацом:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Іллічівським РВ ОМ УМВС України в Одеській області 03 грудня 2002 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (вул. М. Боровського,28 Б, м. Одеса, 65031, код ЕДРПОУ 00131713, IBAN рахунок НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення суду складено 10 червня 2026 року.

Суддя О.М. Сегеда

.