Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №512/343/23 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 512/343/23

Провадження № 2/507/4/2026

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання – Копищик М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб: Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Ізосімової Катерини Борисівни про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Медвідь В.А. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, Приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Ізосімової К.Б. про визнання недійсним заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідченого 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області, зареєстрований у реєстрі № 04.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення. Його батько ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . 21 квітня 2021 року він як спадкоємець першої черги звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 та дізнався, що спадщину прийняв інший спадкоємець за заповітом.

Із змісту витягу № 72163643 від 18 квітня 2023 року зі спадкового реєстру про наявність заповіту вбачається, що у спадковому реєстрі № 60273421 зареєстровано чинний заповіт, посвідчений 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області, зареєстрований у реєстрі № 04, заповідач – ОСОБА_3 .

Оскільки за життя, спадкодавець, спілкуючись із онуком (позивачем), постійно вказувала, що все її майно залишиться йому, як єдиному онуку, він має обґрунтовані сумніви у тому, що його баба дійсно склала та підписала заповіт, який посвідчений 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області.

Вказував, що заповіт підписано не ОСОБА_3 , а іншою особою, складення заповіту не відповідало її внутрішній волі, а тому просив заповіт від 09 лютого 2017 року визнати недійсним.

Відповідач: ОСОБА_2 та його представник просили у задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що ОСОБА_2 , як брат підтримував родинні відносини із ОСОБА_3 , а тому вона залишила заповіт на його користь, а позивач не спілкувався із ОСОБА_3 , тому вона розпорядилася саме так своїм майном.

Представник відповідача – адвокат Салманова Ф.А. надала відзив на позовну заяву , у якій просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вказуючи на недоведеність позову (а.с.178-181).

У судове засідання 05 червня 2026 року відповідач та його представник не з`явилися. Представник відповідача – адвокат Салманова Ф.А. надала клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою відповідача, проте суд ухвалив продовжити розгляд справи у відсутність сторони відповідача, адже представник відповідача не повідомила про поважність причини своєї неявки до суду, хвороба відповідача не є перешкодою для участі його представника у судовому засіданні.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Савранська селищна рада Подільського району Одеської області про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Ізосімова К.Б. про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 24 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.22).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.29).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 08 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.41).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 14 листопада 2023 року витребувано докази (а.с.60).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 27 лютого 2024 року витребувано докази (а.с.95).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 19 липня 2024 року задоволено заяву представника позивача про відвід головуючого суді , справу передано до канцелярії для передачі іншому судді (а.с.135).

На підставі розпорядження голови Савранського районного суду Одеської області справу передано для розгляду до Любашівського районного суду (а.с.143).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 05 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.145).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2024 року призначено посмертну судову почеркознавчу експертизу та провадження по справі зупинено (а.с.212).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року поновлено провадження у справі та витребувано докази (а.с.231)

Ухвалою від 05 червня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті (а.с.55 том 2).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2025 року призначено повторну посмертну судову почеркознавчу експертизу та провадження по справі зупинено (а.с.179).

Ухвалою від 10 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та постановою Одеського апеляційного суду від 25 березня 2026 року ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2025 року скасовано (а.с.61 том 3).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 07 травня 2026 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання (а.с72 том 3).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.11).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та у відомостях про матір вказано: ОСОБА_3 (а.с.13 том 1).

Позивач є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.12 том 1).

21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Із заповіту, який посвідчений 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області, зареєстрований у реєстрі № 04, вбачається, що заповідач – ОСОБА_3 усе своє майно заповіла ОСОБА_2 (а.с.81-82).

Висновком Кіровоградського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, № СЕ-19/112-25/2840-ПЧ від 24 квітня 2025 року за наслідками проведеної посмертної судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що досліджуваний підпис, розташований у графі «Підпис заповідача» у заповіті від імені ОСОБА_3 від 09 лютого 2017 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 (а.с.17-24).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 та стаття 1234 ЦК України).

Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні як особистого розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Заповіт є правочином, а тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено статтею 1247 ЦК України, якою передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Відповідно до змісту наведених норм дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно висновку Кіровоградського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, № СЕ-19/112-25/2840-ПЧ від 24 квітня 2025 року за наслідками проведеної посмертної судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що досліджуваний підпис, розташований у графі «Підпис заповідача» у заповіті від імені ОСОБА_3 від 09 лютого 2017 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 (а.с.17-24).

Відсутність підпису заповідача ОСОБА_3 у заповіті від 09 лютого 2017 року свідчить про порушення вимог щодо форми заповіту.

Отже, оскільки у частині першій статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми, є нікчемним, тому оспорюваний заповіт ОСОБА_3 , який посвідчений 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області, зареєстрований у реєстрі № 04 є нікчемним в силу вимог закону, що виключає можливість визнання його недійсним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі 369/1797/19 зазначив про те, що непідписання заповіту заповідачем свідчить про нікчемність такого заповіту, що виключає можливість визнання його недійсним.

Таким чином, враховуючи, що нікчемний правочин не може бути визнаний недійсним, а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного заповіту недійсним.

Разом із тим, пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України мають право виключно особи, суб`єктивні права яких виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємці за іншим заповітом, відказоодержувачі) та порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

Проте, позивачем не доведено належними доказами факт родинних відносин із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи із наступного. Із свідоцтва про народження вбачається, що позивач є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та у відомостях про матір вказано: ОСОБА_3 , проте в оспорюваному заповіті, заповідачем є ОСОБА_3 , а також із свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Позивач вимогу про встановлення факту родинних відносин не заявляв.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними заповіту , складеного від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідченого 09 лютого 2017 року Капустянською сільською радою Савранського району Одеської області, зареєстрований у реєстрі № 04, слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У задоволенні позову відмовлено, а отже судовий збір, який сплачено позивачем при подачі позову, суд залишає за позивачем.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 211, 247, 258,259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб: Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Ізосімової Катерини Борисівни про визнання заповіту недійсним - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: с. КапустянкаПодільського району Одеської області.

Третя особа: Савранська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04380548, юридична адреса: вул. Соборна, 9 селище Саврань Подільського району Одеської області.

Третя особа: Приватний нотаріус Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімова Катерина Борисівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя: Т.П. Дармакука