Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №505/4361/25
Суддя: Білоус В. М.
Справа № 505/4361/25
Провадження № 2-др/505/4/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Білоуса В.М.
секретаря судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
11 травня 2026 року Подільським міськрайонним судом Одеської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя.
Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено частково, проте в резолютивній частині рішення судом не в повному обсязі було вирішено питання про судові витрати.
15 травня 2026 року від представника позивача адвоката Дрогобецької Тетяни Юріївни надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката з відповідача у розмірі 41000,00 грн.
28 травня 2026 року від представника відповідача адвоката Басюка Юрія Миколайовича надійшов супровідний лист із довідкою №88/26, згідно якої відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн. на представництво її інтересів у суді.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Також приписи частини другої ст.141 ЦПК України передбачають, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Представник позивача ОСОБА_3 28 травня 2026 року в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката з відповідача у розмірі 41000,00 грн. підтримала повністю. Просила суд задовольнити її заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі та відмовити у задоволенні клопотання відповідача та її представника про стягнення з позивача понесених судових витрат відповідачем в сумі 17000 грн., оскільки заявлені вимоги заявлені поза строками передбаченими ст.141 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 28 травня 2026 року в судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката з відповідача у розмірі 41000,00 грн. не визнали та просили суд відмовити у її задоволенні. Крім того, при винесенні додаткового рішення просили врахувати, що відповідачем також понесено судові витрат в сумі 17000 грн., які необхідно стягнути з позивача. 10 червня 2026 року відповідач ОСОБА_2 та її представник Басюк Ю.М. у судове засідання не з`явилися, проте подали до суду заяву згідно якої просять суд розглянути справу у їх відсутності за наявними матеріалами у справі та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що при поданні доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, мають бути дотримані наступні дві умови:
- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;
- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21, від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20).
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя задоволено частково. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителем АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частину квартири, загальною площею 43,7 м2, в тому числі житловою площею 28 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні решти вимог відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача адвокат Дрогобецька Т.Ю. просить суд ухвалити додаткове судове рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 41000,00 грн.
Згідно довідки №88/26 відповідачка ОСОБА_2 понесла витрати на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн. на представництво її інтересів у суді адвокату Басюку Ю.М.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя задоволено частково, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката повинен бути здійснений наступним чином: 41000 грн. х 50% = 20 500,00 грн. – підлягають задоволенню понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Дрогобецької Т.Ю. з відповідача ОСОБА_2 .
Стосовно понесених витрат відповідачем на правову допомогу у розмірі 17000,00 грн., суд зазначає наступне.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124,129 ГПК України (аналогічні положення закріплені й у статтях 134, 141 ЦПК України), кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19).
Також суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23), де зазначено, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Суд зазначає, що сторона відповідача на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України не заявила в ході судового розгляду справи про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Відсутність у матеріалах справи заяви про намір подати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення свідчить про відсутність підстав для розгляду поданих документів.
Також суд ураховує, що у разі наявності намірів у сторони отримати відшкодування понесених нею судових витрат, така сторона зобов`язана подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі. Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів зробити заяву про зобов`язання подати докази про понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
За наявності лише попереднього розрахунку суми витрат, без подання доказів на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів та ухвалення рішення і без подання заяви про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у суду немає підстав для ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 01 листопада 2022 року у справі № 910/7099/21, від 04 липня 2023 року у справі №918/54/22, постановах від 13 грудня 2023 року у справі № 947/26932/20, від 31 липня 2024 року в справі №916/2929/22.
Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 908/574/20 (провадження № 61-3454св22)).
Таким чином, враховуючи, що представник відповідача до ухвалення рішення не подав суду докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу, не повідомив про намір подати докази на підтвердження їх розміру після ухвалення судового рішення протягом встановленого строку, а тому позиція представника відповідача з приводу того, що сторони не мають права на стягнення одна з одної судових витрат, відповідно до пропорційного розподілу судових витрат, у зв`язку з тим, що відповідач сплатив витрати у розмірі 17000,00 грн. на представництво її інтересів у суді, не є обгрунтованою та підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи те, що при ухваленні рішення судом не в повному обсязі було вирішено питання про судові витрати, суд вважає, що заява представника позивача Дрогобецької Т.Ю. підлягає частковому задоволенню, а тому понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_2 у розмірі 20500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258-260, 265, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дрогобецької Тетяни Юріївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цивільній справі №505/4361/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя – задовольнити частково.
Ухвалити у цивільній справі №505/4361/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя додаткове рішення наступного змісту:
«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , у розмірі 20500 (двадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Білоус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua