Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №946/4287/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4287/26 Провадження № 3/946/1098/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №179451, 31 травня 2026 року був зафіксований факт невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , а саме, її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 31 травня 2026 року о 15 год. 00 хв., знаходячись у міському саду по пр. Незалежності в м. Ізмаїлі Одеської області, вчинив дрібне хуліганство, а саме пошкодив пам`ятник «Воїнам-афганцям» та своїми діями порушив ст. 173 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП – вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи на 10 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. року повідомлена належним чином, що підтверджено її підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, про причину неявки суду не повідомила, заяв суду не надала, в протоколі зазначила, що згодна.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.

Таким чином, ОСОБА_1 знала про складений відносно неї протокол, що та не вжила заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваної ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 6 СК України та ч. 1 ст. 31 ЦК України, малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України,ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП проявляється у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вина правопорушника підтверджена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №179451 від 01 червня 2026 року, письмовими поясненнями наявними в матеріалах справи, та іншими доказами в їх сукупності.

Разом з тим, санкція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При обранні виду стягнення суд враховує особу порушника, характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 184, 283 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП – НОМЕР_1 ) визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП – НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: О.Я.Присакар