Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №751/2564/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2564/26

Провадження №3/751/800/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С,

захисника особи щодо якої складено протокол ОСОБА_1 – адвоката Бредюка О.М.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1

№ 609638, 08 березня 2026 року о 15 годині 47 хвилин у м. Чернігові по

вул. Івана Мазепи, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «FIAT FIORINO» з державним номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя, звуженими зіницями очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в лікарні у лікаря-нарколога відмовився.

У протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, щодо якої складений протокол,

ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його захисник – адвокат Бредюк О.М. просив долучити до матеріалів справи письмові пояснення, звернув увагу, що причиною зупинки була відсутність у водія страхового полісу, а також поліцейськими було встановлено відсутність у ОСОБА_1 водійського посвідчення. При спілкуванні з водієм про наявність ознак сп`яніння було повідомлено не одразу, а через деякий час. Після чого водію запропонували поїхати на огляд до лікаря-нарколога, на що водій погодився, однак у лікарні ОСОБА_1 було складно здати аналіз сечі при сторонніх через фізіологічні особливості, про що останній повідомляв, але патрульні склали протокол за відмову від проходження огляду, не роз`яснивши про можливість здати інші аналізи. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також надані стороною захисту в судовому засіданні, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цією ж статтею передбачено чим встановлюються ці дані.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від

09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 609638 від

08 березня 2026 року; - направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 08 березня 2026 року; - відеозапис до протоколу серії ЕПР 1 № 609638 від 08 березня 2026 року; - рапорт інспектора взводу № 1 роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП від

08 березня 2026 року ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями частин 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/7359 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1

№ 609638 від 08 березня 2026 року зазначено такі ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло.

Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 3 розділу 1 Інструкції № 1452/735 ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному конкретному випадку.

Крім того, належними та допустимим доказами має буди доведено і факт відмови від проходження медичного огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Згідно п. 12 та п. 13 розділу 3 Інструкції № 1452/735 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Суд вважає, що відеозапис, наданий як додаток до протоколу, не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Із відеозапису вбачається, що транспортний засіб марки «FIAT FIORINO» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» після отримання інформації з бази про відсутність страхового полісу. Після чого, поліцейськими було також встановлено, що водій позбавлений права керування за ч. 1 ст. 130 КУпАП у 2024 році. Лише через годину після спілкування водію повідомлено про наявність ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що останній добровільно погодився. У лікарні ОСОБА_1 виконував всі вказівки лікаря та поліцейських, пив воду, неодноразово у супроводі лікаря ходив у туалет, намагався здати сечу, однак не зміг здати біологічний матеріал для проведення дослідження. Щодо можливості задати інші види аналізів йому не роз`яснювали та не пропонували ні лікар, ні працівники поліції, фактично відмовивши у такій можливості. У зв`язку з відсутністю аналізу сечі, лікар-нарколог відмовив у проведенні подальшого огляду.

Крім того, у матеріалах справи відсутні дані про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» та «Коробов проти України»). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази поза розумним сумнівом не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів, які могли б у сукупності підтверджувати факт порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху суду не надано.

За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження в справі судовий збір не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33-35, 130, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за

ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.М. Топіха