Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №591/91/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/91/26

Провадження № 2-а/591/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/91/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

05 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить поновити йому пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № Х03/25/425-1 від 28 березня 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 18.03.2025 стрільцем – помічником гранотометником взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол №Х-03/2-425-1 про адміністративне правопорушення. Підставою для складання протоколу слугувало, те, що начебто він у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5 відмовився від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи було призначено на 28.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, у цей час він знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП СОР СОКД, де 28.03.2025 йому була проведена операція з хірургічним втручанням. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії, але просив надати йому додатковий час для збору необхідної медичної документації, оскільки має ряд захворювань, проте на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Зауважує, що графа «Факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки (за наявності)» пуста, хоча всі дії виконувались у присутності двох працівників поліції, а тому у разі дійсності такої відмови від проходження медичного огляду та у разі правомірності такого проходження такими свідками могли бути як працівники поліції так і громадяни, які були у медичному закладі, однак представником ТЦК та СП у вказаній графі нічого не зазначено, що в сою чергу також дає підстави вважати його дії є необґрунтованими та не законними. Крім того, акт про відмову від проходження ВЛК відносно нього представником ТЦК та СП також не складався. Також зазначає, що повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на його ім`я вручено не було, направлення на проходження ВЛК у встановленому діючим законодавством порядку не видавалось. Звертає увагу на те, що винесена постанова не містить інформації про надані ним документи перебування на стаціонарному лікуванні з приводу складеного відносно нього протоколу, а також не містить інформації про те, що уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено його дружиною ОСОБА_3 про його перебування на стаціонарному лікуванні, і що докази такого перебування були йому надані.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21 січня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, зазначає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з порушенням позивачем встановлених правил поведінки, виражені у категоричній відмові від проходження військово-лікарської комісії. Ретельно дослідивши матеріали справи та матеріали, надані ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважає факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтвердженим.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладання адміністративного стягнення № Х03/25-425-1 від 28 березня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн 00 коп. В постанові зазначено, що 18.03.2025 о 19 год. 15 хв. під час особливого періоду (правового режиму воєнного стану) ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Комунальної установи «Сумська міська клінічна лікарня № 5» за адресою м. Суми, вул. Марко Вовчок, 2 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі направлення на військово-лікарську комісію від 18.03.2025 року № 1516. Своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 10).

Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливий період, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року № 64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11.При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що процедурі проходження на військово-лікарській комісії медичного огляду передує:

- формування повістки про виклик військовозобов`язаного для проходження відповідного огляду та її вручення особі;

- видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 до Порядку № 560;

- реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 до Порядку № 560.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для проходження особою медичного огляду на військово-лікарській комісії є отримання особою відповідної повістки на проходження військово-лікарської комісії із зазначенням мети виклику – проходження ВЛК.

Разом з тим, з доданих до відзиву документів вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 була сформована повістка № 1871, якою зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 18.03.2025 року о 19-00 годині з метою проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення на особливий період, яка вручена позивачу під підпис того ж дня, тобто 18.03.2025 року. При цьому, сама повістка не містить дати її формування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з доданого до відзиву копії журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 зазначено реєстрацію цього направлення 18.03, тобто у той самий день, коли позивача згідно повістки зобов`язано з`явитися для проходження ВЛК. Проте, відповідач не надав доказів на підтвердження факту видачі такого направлення позивачу під особистий підпис.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач підставою для відмови від проходження ВЛК вказав стан здоров`я та необхідність проведення операції.

Згідно за абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов`язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

З метою якісного призову проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Згідно із п.1.1 глави 1 розділу І, Положення № 402 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу. Воно поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно п. 1.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та підчас дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідно до пп. 2.8.6 п. 2.8 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 (надалі - Положення), строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 днів.

За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Положення 402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

В п. 3.4, 3.5 розділу ІІІ Положення 402 вказано, що військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Однак, відповідач не звернув на обставини, повідомлені позивачем про стан його здоров`я у день проходження ВЛК, як і не врахував дані про стан здоров`я позивача під час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності та складання оскаржуваної постанови від 28.03.2025 № Х 03/25-425-1. Водночас, з доданих позивачем до позовної заяви копій медичних документів вбачається, що з 27.03.2025 він знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Сумської обласної клінічної лікарні» та переніс операцію з хірургічним втручанням (а.с. 14, 15).

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2ст. 79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскільки доводи позивача не спростовані відповідачем, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова у справі про накладення адміністративного стягнення № Х 03/25-425-1 від 28.03.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 грн 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 286, 292-293, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № Х 03/25-425-1 від 28 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова