Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №675/87/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/87/26

Провадження № 3/675/62/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., з участю: секретаря судового засідання – Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, учасника бойових дій, рнокпп - НОМЕР_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

18 січня 2026 року о 00 год 47 хв гр. ОСОБА_1 у м. Ізяслав по вул. Шевченка, 26 Шепетівського району Хмельницької області керував автомобілем марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія проведено у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня». Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що він рухався на автомобілі до навчального центру, у якому проходив навчання після поранення. У цей момент його без законних підстав зупинили працівники поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд. ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікарні. Там було проведено освідування за допомогою приладу «Драгер», із результатами якого він не погоджується. Вказав, що спиртних напоїв не вживав, а тому був тверезий. Посилався на те, що при проведенні огляду у закладі охорони здоров`я у нього не було зроблено забір крові для визначення вмісту чи відсутності алкоголю. Крім того, поліцейськими не враховано, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем.

У останнє судове засідання, призначене на 10 червня 2026 року о 16 год 00 хв, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кучерук Т. М. не з`явилися, надіслали до суду письмові заяви про слухання справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

Відтак вважаю за можливе завершити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника.

У зв`язку з неявкою у останнє судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Не зважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у досліджених у судовому засіданні доказах.

У відповідності до диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП відповідальність за даною нормою настає, крім іншого, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 569366 від 18 січня 2026 року вбачається, що 18 січня 2026 року о 00 год 47 хв гр. ОСОБА_1 у м. Ізяслав по вул. Шевченка, 26 Шепетівського району Хмельницької області керував автомобілем марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія проведено у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня».

Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» від 18 січня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння із результатом 1,10 проміле та 0,78 проміле.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено у медичному закладі на підставі направлення поліцейського від 18 січня 2026 року у зв`язку з виявленням у водія ознак сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також підтверджується даними долучених до адміністративних матеріалів відеозаписів, з яких убачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в медичному закладі водій погодився пройти освідування у лікувальній установі. У подальшому водій пройшов огляд у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня», де підтверджено його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, заінтересованості поліцейських не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення відсутні.

Слід зазначити, що в силу положень п. 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Однак ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 січня 2026 року із підстав його неповноти або неправильності не оскаржував.

Посилання ОСОБА_1 на те, що при проведенні огляду у закладі охорони здоров`я у нього не було зроблено забір крові для визначення вмісту чи відсутності алкоголю, не заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 10 Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно п.п. 12-14 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Натомість ОСОБА_1 перебував у свідомому стані і міг особисто проходити освідування за допомогою спеціального технічного засобу.

Тому обов`язкових підстав проводити дослідження крові на вміст алкоголю при проведенні огляду ОСОБА_1 не було.

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він є військовослужбовцем, а тому відповідно до ст. 266-1 КУпАП у даному випадку проведення огляду на стан сп`яніння віднесено до компетенції органів Військової служби правопорядку, суддя до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкта - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

До того ж матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов`язків військовослужбовця.

За таких обставин, огляд водія ОСОБА_1 , який не перебував під час виконання обов`язків військової служби, на стан алкогольного сп`яніння мав бути здійснений у загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративну правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був.

Щодо доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу того, що працівниками поліції було безпідставно зупинено автомобіль під його керуванням, вважаю такі твердження неспроможними, з огляду на наступне.

Указом Президента України в Україні введений воєнний стан, який діє і на даний час.

Згідно з п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, і в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Відповідно до приписів п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Пунктом 3 статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати чи зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Рішення, за яким автомобіль може бути зупинений, базується на випадковому виборі, виклику підозри, даних розвідки.

На переконання судді, чинне законодавство не позбавляє працівників поліції права на вибіркове зупинення та перевірку транспортних засобів під час військового стану.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Під час воєнного стану та здійснення активних військових дій у державі, на переконання судді, поліцейські мали право зупинити транспортний засіб ОСОБА_1 , який рухався на автомобілі під час комендантської години, та жодним чином, вчинивши такі дії, не порушили його прав і законних інтересів.

Таким чином, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Обставин, що згідно з ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

Тому з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 потрібно накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч. 1, 221, 268, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: В. І. Столковський