Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №601/1386/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1386/26

Провадження № 1-кп/601/238/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026211010000155 від 02.04.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не депутата, раніше не судимого, згідно ст.89 КК України, притягався до кримінальної відповідальності 05.06.2019 Кременецьким районним судом, за ч.1 ст.125, ч.1 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України, до виду покарання - штраф в розмірі 850 гривень (сплачено)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

за участю інших учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

встановив:

01.09.2023 постановою Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/1776/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

В подальшому, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01.09.2023 у справі №601/1776/23, яка набрала законної сили, його притягнуто до адміністративної відповідальності, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати вказану постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом, 30.03.2026 о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Київська м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з порушенням правил дорожнього руху, зокрема керуючи технічно-несправним транспортним засобом (порушений режим роботи зовнішніх світлових приладів). В подальшому ОСОБА_4 , усунув дану несправність на місці. Відповідно, працівниками поліції відносно ОСОБА_4 , складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, від 30.03.2026 серії ЕНА №6937689, за ч.2 ст.126 КУпАП та адміністративний протокол серії ЕПР1 №628149 за ч.3 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме - в умисному невиконані постанови суду, що набрала законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, обіцяє більше такого не повторювати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_4 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого. Дослідивши та оцінивши докази в кримінальному провадженні в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст.ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який визнав вину, у вчиненому щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України відсутні. Суд обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази:

- лазерний диск з відео-файлами залишити при матеріалах справи.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: