Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №490/5253/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5253/25 11.06.2026

н\п 1-кп/490/964/2026

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/5253/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025152020000638 від 20.05.2025 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Єреван, Вірменія, громадянин України, раніше не судимий, має вищу освіту, розлучений, має на утриманні малолітнього сина 2020 року народження, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 20.05.2025 приблизно о 14:40 вийшов із ресторану «Зерно», що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 43. Біля припаркованого на проїзній частині транспортного засобу «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був у його користування, помітив раніше незнайомого йому чоловіка - потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вдарив по колесу ногою вказаний автомобіль.

У вказаному місці та у вказаний час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 дістав із карману кофти предмет, ззовні схожий на ніж, та тримаючи його у правій руці наніс ОСОБА_6 один удар в область черевної порожнини, чим спричинив останньому, тілесне ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням прямого м`язу справа, з наскрізним пораненням тонкої кишки, її брижі, які ускладнились внутрішньочеревною кровотечею. По ступеню тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим. Зазначив, що 20.05.2025 у другій половині дня, коли вийшов з ресторану "Зерно", розташованого у м. Миколаєві на перетині вул. Спаська та вул. Героїв Рятувальників (Лягіна), побачив біля свого автомобіля «КІА» незнайомого раніше йому чоловіка, який ногою бив колесо його авто. Він сприйняв це як загрозу для себе, тому дістав предмет схожий на ніж і завдав цьому чоловіку один удар ножем в живіт. Після удару чоловік одразу впав на землю, а він сів у своє авто та поїхав. Біля смітника викинув ніж і поїхав до свого місця проживання. Коли приїхав додому, там вже була поліція, працівникам якої він одразу показав місце, куди дів ніж, та надав показання. З 20.05.2025 був затриманий, тому з потерпілим спілкувалися батьки. У подальшому батьки передали потерпілому грошові кошти в рахунок відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди. Вважає, що вчинив жахливий вчинок, оскільки мав просто поговорити з потерпілим та з`ясувати, чому він бив по колесу авто. Висловив каяття та засудження своєї протиправної поведінки; просив пробачення за вчинені дії.

Окрім визнання ОСОБА_3 вини, на підтвердження його винуватості свідчать досліджені судом такі докази.

Згідно з висновком експерта №407 від 13.06.2026 у ОСОБА_6 , 1972 року народження, мають місце тілесні ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням прямого м`язу справа, з наскрізним пораненням тонкої кишки, її брижі, які ускладнились внутрішньочеревною кровотечею; вказані тілесні пошкодження могли утворитися від однієї дії будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа; утворення вказаних тілесних пошкоджень 20.05.2025 не виключається; по ступеню тяжкості вказані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя; будь-яких судово-медичних даних про характеристику травмуючого предмета не мається; говорити про послідовність нанесення тілесних пошкоджень не представляється можливим, оскільки потерпілому було нанесена одна дія будь-яким колюче-ріжучим предметом; при нанесенні тілесних пошкоджень потерпілий міг бути звернений передньою або правою бічною стороною тіла до нападника (нападників); утворення вказаних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину, як з приданням тілу прискорення так і без нього, виключається.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_3 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; пояснив, що рішення його є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_3 , встановлених судом, свідчать про умисний характер дій обвинуваченого, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, наслідком яких стало нанесення ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12 червня 2009 року), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 02 березня 2021 року у справі №721/115/19, для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.

Вивченням даних про особу обвинуваченого установлено, що він має вищу освіту, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, має малолітнього сина 2020 року народження, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

Відповідно до позиції прокурора покарання обвинуваченому може бути призначено в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі; крім того, до обвинуваченого може бути застосовано приписи ст. 75 КК України, із визначенням іспитового строку три роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з позицією потерпілого, викладеної у розписці від 03.07.2025, він не має до обвинуваченого претензій морального та матеріального характеру, оскільки завдану шкоду йому відшкодовано у повному обсязі, у тому числі і витрати на лікування.

Зважаючи на той факт, що обвинувачений вчинив умисний злочин проти життя та здоров`я особи, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; вину у вчиненні злочину визнав, виявив щире каяття та засудження своєї протиправної поведінки, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, враховуючи особу обвинуваченого, наявність обставини, які пом`якшують покарання, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що ОСОБА_3 має бути призначено покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом під час судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, ураховуючи зміст ст. 75 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також позицію прокурора та потерпілого, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1, 3 ст. 76 КК України.

Визначаючи тривалість іспитового строку, протягом якого обвинувачений має довести своє виправлення, не вчинити нового кримінального правопорушення і виконати покладені на нього обов`язки, суд ураховує тяжкість кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 та вважає доцільним визначити тривалість іспитового строку у максимальних межах - три роки.

Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 20.05.2025 (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 20.05.2025) по 11.06.2026 зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Зважаючи на вид покарання, який суд визнав пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про скасування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025, продовженого ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.07.2025, Миколаївського апеляційного суду 24.03.2026, Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.05.2026, та негайного, відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України, звільнення обвинуваченого з-під варти.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта в сумі: 10 763,84 грн (висновок експерта № СЕ-19/115-25/9211-БД від 19.06.2025); 10 763,84 грн (висновок експерта № СЕ-19/115-25/9206-БД від 19.06.2025); 27 321,98 грн (висновок експерта № СЕ-19/115-25/9237-БД від 23.06.2025); загальна сума витрат становить 48 849,66 грн, - має бути стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме: футболку білого кольору зі слідами РБК, клинок зі слідами РБК, ганчірку з мікрофібри блакитного кольору, зразок букального епітелію ОСОБА_3 , зразок букального епітелію ОСОБА_6 , які передано на зберігання в камеру схову речових доказів ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити; кросівки білого кольору, шкіряну куртку коричневого кольору, джинси блакитного кольору, які передано на зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 ; автомобіль «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який передано на зберігання ОСОБА_8 – залишити ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.06.2025 (справа № 490/3951/25, провадження № 1-кс/490/2361/2025), на клинок (близько до центру клинка наявні сліди речовини бурого кольору, площею близько 2 кв. см), який поміщено до паперового конверту №1; автомобільну ганчірку (мікрофіброва) синього кольору, із значною кількістю речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту №2, - скасувати.

Керуючись ст. 50, 65, 66, 72, 75, 76, ч. 1 ст. 121 КК України, ст. 100, 124, 174, 337, 349, 369 - 371, 373, 374, 377 КПК України, суд

ухвалив:

– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років;

– відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на три роки;

– відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

– початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду - 11.06.2026;

– відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 20.05.2025 по 11.06.2026 включно зарахувати у строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі;

– запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025 у вигляді тримання під вартою скасувати;

– відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно;

– стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 48 849,66 грн (сорок вісім тисяч вісімсот сорок дев`ять грн 66 коп);

– відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.06.2025 (справа № 490/3951/25, провадження № 1-кс/490/2361/2025), на клинок (близько до центру клинка наявні сліди речовини бурого кольору, площею близько 2 кв. см), який поміщено до паперового конверту №1; автомобільну ганчірку (мікрофіброва) синього кольору, із значною кількістю речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту №2, - скасувати;

– відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме:

- футболку білого кольору зі слідами РБК, клинок зі слідами РБК, ганчірку з мікрофібри блакитного кольору, зразок букального епітелію ОСОБА_3 , зразок букального епітелію ОСОБА_6 , які передано на зберігання в камеру схову речових доказів ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

- кросівки білого кольору, шкіряну куртку коричневого кольору, джинси блакитного кольору, які передано на зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- автомобіль «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який передано на зберігання ОСОБА_8 – залишити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі через Центральний районний суд міста Миколаєва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Центральному районному суді міста Миколаєва. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1