Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №468/1474/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1474/26

3/468/331/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Гапєєва Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ОГ ВКР 30 КМП СіЗ ДВКР СБ України УВ (С) «Південь» А4990 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , начальника штабу – заступника командира ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_2 , майора,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

28.05.2026 о 8.00 год, майором ОСОБА_1 було здійснено незаконне копіювання документу, який відноситься до інформації з обмеженим доступом за таких обставин.

Так, майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника штабу – заступника командира ремонтно-відновлювального батальйону незаконно скопіював службовий документ, який зберігався в штабі батальйону військової частини НОМЕР_2 в пункті тимчасової дислокації на службовому комп`ютері (категорованому ПЕОМ з системою захисту), а саме: «План охорони та оборони командно-спостережного пункту батальйону», який містився в електронному файлі «162 омбр/РВБ» у форматі «.doc» в інформаційно-телекомунікаційній системі «Дніпро» СЕДО (системі електронного документального обігу) на власний незареєстрований та необлікований ноутбук, який не призначений для обробки інформації військового характеру та не належить військовій частині НОМЕР_3 , без дозволу командування, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 212-6 КУпАП.

Вказана службова інформація належить військовій частині НОМЕР_3 , стосується її діяльності та містить відомості у сфері оборони держави та інформацію обмеженого доступу. Згідно з наказом Міністра оборони України № 44 від 29.01.2025 АСУ «Дніпро» СЕДО є інформаційно-телекомунікаційною системою.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, просив про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненому визнав.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 18 ст. 1 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» національні електронні інформаційні ресурси (далі - національні інформаційні ресурси) - систематизовані електронні інформаційні ресурси, які містять інформацію незалежно від виду, змісту, форми, часу і місця її створення (включаючи публічну інформацію, державні інформаційні ресурси та іншу інформацію), призначену для задоволення життєво важливих суспільних потреб громадянина, особи, суспільства і держави. Під електронними інформаційними ресурсами розуміється будь-яка інформація, що створена, записана, оброблена або збережена у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних, технічних, програмних або інших засобів.

Відповідно до ст. Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у системах, об`єктах критичної інформаційної інфраструктури, власниками або розпорядниками яких є органи державної влади, державні органи, державні підприємства, установи та організації, органи місцевого самоврядування, мають оброблятися в авторизованих системах з безпеки або шляхом отримання сертифіката відповідності стандарту інформаційної безпеки, виданого органом з оцінки відповідності.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення №17/8/2-2563нт від 28.05.2026, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення, а також пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що він незаконно виготовив копію службового документу, який зберігається в штабі батальйону на службовому комп`ютері «План охорони та оборони командно-спостережного пункту батальйону» шляхом переносу електронного файлу, в якому містився цей документ, через програмне забезпечення на особистий ноутбук та зберігав на ньому, оскільки це спрощує службову діяльність;

- актом огляду ноутбуку марка DELL, модель Latutide 5580, номер HOCDFH2 від 28.05.2026, який належить ОСОБА_1 і який він використовував у службовій діяльності, було встановлено, що на зазначеному ноутбуку знаходилась електронна копія документу, а саме: «План охорони та оборони командно-спостережного пункту батальйону» на 1 аркуші в електронному файлі «162 омбр/РВБ» у форматі «.doc», яка була скопійована ОСОБА_1 з інформаційно-телекомунікаційної системи СЕДО;

- актом вилучення для знищення електронного файлу документу з ноутбуку марки DELL, модель Latutide 5580, номер НОМЕР_4 , відповідно до якого з вказаного ноутбуку вилучено та знищено електронний файл «План охорони та оборони командно-спостережного пункту батальйону» на 1 аркуші в електронному файлі «162 омбр/РВБ» у форматі «.doc» з метою недопущення його подальшого зберігання на особистому ноутбуку ОСОБА_1 та нерозповсюдження інформації обмеженого доступу у вільному доступі, знищення проводилось шляхом форматування операційної системи ноутбуку марки DELL, модель Latutide 5580, номер НОМЕР_4 ;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 28.05.2026 о 8.50 год працівники СБ України виявили факт використання майором ОСОБА_1 власного незареєстрованого пристрою ноутбука, куди він незаконно виготовив копію службового документу «План охорони та оборони командно-спостережного пункту батальйону», який зберігається у штабі батальйону військової частини НОМЕР_3 на службовому комп`ютері з системою захисту, вказана інформація стосується діяльності військової частини НОМЕР_3 і містить відомості у сфері оборони держави, встановлено, що витоку інформації у вільний доступ не сталося, дозволу, законних підстав для копіювання вказаних матеріалів ОСОБА_1 не отримував;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 25.02.2026 № 60 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, а саме: незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у електронній формі.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне призначити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП України, ч.4 ст. 212-6 КУпАП України, ст.ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення .

СУДДЯ: