Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №466/3478/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3478/26

Провадження № 2/466/2816/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у спрощеному позовному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

20.04.2026 адвокат Вук Уляна Іванівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_3 (прізвище після державної реєстрації шлюбу- ОСОБА_4 ) у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 866.

В шлюбі в них народилась спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне життя у позивача з відповідачем не склалося. Відносини з відповідачкою розладнались, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. Сім`я припинила своє існування та на переконання позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає.

Подружні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер і подальше збереження сімейних відносин немає сенсу, примирення між ним неможливе.

З цих підстав позивач просить розірвати шлюб та стягнути судові витрати.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 23.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному порядку.

12.05.2026 на адресу суду відповідачка подала заяву про визнання позову та заперечення щодо стягнення судових витрат. В обгрунтування заяви зазначає, що спільне життя з позивачем не склалось, сім`я фактично припинила своє існування і збереження шлюбу є неможливим. Спору щодо розірвання шлюбу немає. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу заперечує покликаючи на те, що даний спір є справою незначної складності, оскільки предмет спору повністю врегульований імперативними нормами Сімейного кодексу України та стосується типових правовідносин. Підготовка процесуальних документів у цій справі не становила процесуальної чи правової складності для представника позивача, не вимагала значних затрат часу, вивчення сталої практики чи дослідження законодавства. З огляду на це, відповідачка просила суд відмовити у стягненні вказаних витрат.

25.05.2026 позивачем долучено до позову квитанцію про сплату судового збору та оригінал свідоцтва про одруження.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав (крім стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу).

Відповідачка в судове засідання не з`явився, однак з поданої заяви про визнання позову вбачається, що така не заперечує щодо розірвання шлюбу з відповідачем, крім оплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Між сторонами зареєстровано шлюб 12 квітня 2022 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №866.

В шлюбі в них народилась спільна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, через чвари, через розходження поглядів на сімейні відносини, наступив розлад, який носить стійкий характер. Сторони не підтримують подружні відносини, не ведуть спільного господарства. Сім`я розпалась остаточно, шлюб носить формальний характер і подальше збереження сімейних відносин немає сенсу, примирення неможливе.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню в цій частині, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за згодою сторін, позивач оплатив судовий збір та долучив квитанцію про оплату та відмовився від стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

Оскільки позивач оплатив судовий збір, а від стягнення витрат за правничу допомогу відмовився, тому в тій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265,352,354,355 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), актовий запис № 866.

В задоволенні позовних вимог у частині стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 02.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В. В. Свірідова