Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №454/4053/24 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4053/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів місті Сокалі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на оплату комунальних послуг,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , який обгрунтовує тим, що він ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.02.1995 року по 14.01.2022 року, який було розірвано рішенням Червоноградського міського суду від 14 січня 2022 року в цивільній справі № 459/3840/21, яке набрало законної сили 14 лютого 2022 року. Фактично подружні відносини припинилися з серпня 2021 року, що встановлено Львівським апеляційним судом відповідно до постанови від 28.03.2023 року в цивільній справі № 459/16/22. У період перебування із відповідачем у шлюбі ним був укладений кредитний договір з Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» № CGH0GF00240233 від 19.08.2005 року, відповідно до якого банк надав мені у позику 38 568,00 доларів США, з яких 30 000 доларів США — на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 8 568,00 доларів США — на сплату страхових внесків, зі сплатою відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості та комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,22 % від суми наданого кредиту щомісяця. Погашення здійснюється щомісячним платежем у сумі 400,00 доларів США. За одержані кредитні кошти ним в інтересах сім`ї була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08.08.2022 року в цивільній справі № 459/16/22, яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частки у праві власності на зазначену квартиру. До часу звернення із позовом до суду квартира зареєстрованою за ним. Будь-яких договорів між ним та відповідачкою щодо спільних витрат на утримання та збереження квартири не укладалося. ОСОБА_2 відмовляється від укладення будь-яких договорів зі мною стосовно майна спільної сумісної власності, відмовляється від участі в утриманні квартири та ухиляється від компенсації понесених мною витрат. Виключно ним проводяться платежі по утриманню квартири. За період з серпня 2021 року по жовтень 2024 року ним особисто були понесені витрати на сплату комунальних послуг на загальну суму 30 774,84 грн. Таким чином, половину цих витрат у розмірі 15 387 грн 42 коп. має компенсувати відповідачка. Розрахунок боргу додається.

26.03.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути із ОСОБА_2 понесені витрати на сплату комунальних послуг на суму 19394,16 грн.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог 14.07.2025 року та просив суд стягнути понесені витрати на сплату комунальних послуг на суму 20 882,85 грн.

23.09.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути із ОСОБА_2 понесені витрати на сплату комунальних послуг на суму 21 621 ,75 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 18.02.1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який зареєстровано Опільською сільською радою Сокальського району Львівської області, про що зроблено відвідний актовий запис за №2.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 14.01.2022 року (справа №459/3840/21, набрало законної сили 14.02.2022р.) шлюб між сторонами розірвано. Згідно постанови Львівського апеляційного суду від 28.03.2023 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину квартир АДРЕСА_2 , а тому тільки із цього період часу вона може нести відповідальність за утримання належної їй частки квартири. Згідно відповіді виконавчого комітету Шептицької міської ради від 12.02.2025 року у квартирі по АДРЕСА_2 , проживають та зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 27.12.2005 року. Відповідачка в даній квартирі не проживає та не зареєстрована. Таким чином, тільки із 23.08.2023 року Позивач має право на стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку. Відповідачка в грудні 2021 року виїхала на тимчасове проживання у ОСОБА_4 та тимчасово там працює по даний час. Таким чином, жодними комунальними послугами вона не користується, такими як газопостачання, електропостачання, водопостачання, вивіз сміття та в цій частині витрати повинен нести виключно зареєстровані мешканці. ОСОБА_2 оплатила за послугу утримання багатоквартирного будинку на рахунок КП «ЧЖКС» 4283, 80 грн., що стверджується квитанцією № 9333-3437-3983-5406 від 14.02.2024 року. Тому половину цієї суми повинен оплатити ОСОБА_1 , що становить 2141,90 грн. ОСОБА_2 оплатити за послугу утримання багатоквартирного будинку 2252,34 грн. на рахунок ОСОБА_1 ..

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідачки - адвокат Огорілок Ю.В. подав відзив на позовну заяву та просив закінчувати розгляд справи у відсутності відповідачки та її сторони.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.08.2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CGH0GF00240233, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 38 568 доларів США, з яких: 30000 доларів США для придбання житла згідно договору купівлі-продажу від 19.08.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори Стеців М.Р., а 8568 доларів США для сплати страхових платежів, з поверненням кредитних коштів у строк до 18.08.2025 pоку та сплатою процентів за користування кредитом.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08.08.2022 року в цивільній справі № 459/16/22, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частки у праві власності на зазначену квартиру.

Постаново Львівського апеляційного суду від 28.03.2023 року у цивільній справі № 459/16/22 в частині поділу спірної квартири рішення залишено в силі та за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину квартири по АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді виконавчого комітету Шептицької міської ради від 12.02.2025 року у квартирі по АДРЕСА_2 , проживають та зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із 27.12.2005 року.

Відповідачка ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає та не була у ній зареєстрована.

Відповідно до листа КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради від 03.02.2025 року №390/04 плата за вивезення побутових відходів здійснюється згідно зареєстрованих осіб, що передбачено Правилами норм надання послуг з вивезення побутових відходів затв. Наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 30.07.2010 року № 259.

Відповідно до ч. 1 статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ч. 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 4. ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці (частина четверта статті 544 ЦК України).Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі № 521/3743/17-ц та від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15-ц.

Згідно Правил визначення норм надання послуги з управління побутовими відходами, затв. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010 № 259, плата за надані послуги нараховується від кількості мешканців, які зареєстровані та проживають у багатоквартирному чи одноквартирному будинку, згідно тарифів визначених органом місцевого самоврядування.

Послуга за постачання природного газу здійснюється у відповідності до Правил постачання природного газу, затв. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496. Плата за доставку — це фіксований щомісячний платіж, який розраховується як добуток 1/12 річної замовленої потужності на тариф, встановлений НКРЕКП для вашої місцевої газорозподільної компанії, за формулою: (Обсяг газу за минулий газовий рік / 12).

Плата за послугу із управління багатоквартирними будинками зокрема будинку АДРЕСА_3 нараховується із розрахунку ціни на 1 квадратний метр.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення в порядку регресу оплату за послугу із управління багатоквартирними будинками за період із часу набуття у власність ОСОБА_5 спірної квартири, оскільки така послуга нараховуєтсья від площі квартири.

Щодо послуги за вивезення сміття то така нараховуєтсья за кожного мешканця, а тому відповдіачка не зобов`язана оплачувати послуги якими не користується. Також, ОСОБА_5 не користуєтсья послугою газопостачання так як не зареєстрована та фактично не проживає у квартирі, а тому і не зобов`язана оплачувати послуги доставки газу, оскільки така розраховуєтсья від фактично спожитого газу за попередній період.

Тому, враховуючи викладене позивач має право на стягнення в порядку регресу послугу із управління багатоквартирними будинками за період із часу набуття у власність ОСОБА_5 спірної квартири по дату звернення із відповідними позовними вимогами.

Відповідачкою долучено квитанції про оплату в добровільному порядку після пред`явлення позивачем вимоги 1/2 частини послуги із управління багатоквартирними будинками на суму 4283, 80 грн., платіжна інструкція № 9333-3437-3983-5406 від 14.02.2024 року на рахунок КП «Червоногражитлокомунсервіс», квитанцією на суму 2252,34 грн. від 17.02.2025 року на рахунок ОСОБА_1 , квитанцією на суму 3795грн. від 30.05.20026 року на рахунок ОСОБА_1 ..

Тобто відповідачка в добровільному порядку оплатила послуги із управління багатоквартирними будинками та відшкодувала оплачені позивачем станом на вересень 2025 року пред`явлення кінцевих позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат судом встановлено, що представник відповідача - адвокат Огорілко Ю.В. у відзиві просив стягнути із позивача судові витрат на правничу допомогу у сумі 5000грн.

На підтвердження таких витрат надано договір про надання юридичних послуг від 29.11.2024р., акт виконаних робіт від 13.02.2025р., копія квитанції до прибуткового касового ордера № 113 від 13.02.2025р.

Згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання професійної правничої допомоги від 11.12.2023р., детальний опис робіт виконаних адвокатом, акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 11.12.2023р., згідно якого клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 6000грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи без участі сторін у судовому засіданні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141,200,247,258-259,264-265,354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1271 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на оплату комунальних послуг – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання – АДРЕСА_4 .

Головуючий: Т. В. Струс