Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №462/3649/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3649/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 27.03.2026 року о 20 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє психологічне насильство щодо своєї колишньої свекрухи ОСОБА_2 , що проявилось у гучному стуканні в двері, а також висловлюванні нецензурними словами, пошкодженні майна (розбила шибку склопакета в приміщенні кухні), такими діями вчинила моральний тиск та завдала психологічну шкоду, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Разом із тим, на адресу суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносного однієї і тої ж особи – ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, яке мало місце 27.03.2026 року о 20 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє психологічне насильство щодо своєї колишньої свекрухи ОСОБА_2 в присутності дитини ОСОБА_3 , 2015 року народження. Домашнє насильство психологічного характеру полягало в сильному стуканні в двері, вигуки нецензурних слів, погрози фізичною розправою, пошкодженні майна, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 10.06.2026 року розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП справа №462/3649/26 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, справа №462/3650/26 вчинені ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження за номером 462/3649/26 провадження 3/462/1494/26.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася неодноразово.

Слід також звернути увагу і на той факт, що остання не заявляла жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення на неї протоколів, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколів, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, а відтак уникнення відповідальності.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч.1, ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА №215754 від 16.04.2026 року потерпілим являється ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ст. 173-2, ч. 2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:

-протоколами про адміністративне правопорушення серія ВБА №215753, №215754 від 16.04.2026 року;

-довідкою про результати проведеної перевірки від 27.03.2026 року;

-формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;

-електронним рапортом від 27.03.2026 р.;

-заявою ОСОБА_2 від 27.03.2026 р.;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ;

-заявою ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, який згідно протоколів притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, ступінь вини, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за:

ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень;

ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Відповідно до ст.36 КУпАП остаточно накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді адміністративного штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/ І.С. Мруць