Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №402/1001/24 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/53/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 194 (89) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинувачено ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12024121110000370 від 29.08.2024 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , на вирок Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2025 року.

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Голованівського району Кіровоградської області, українця. громадянина України, із середньо – спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

визнано винним та призначено покарання:

за ч.2 ст.194 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

за ч.1 ст.129 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 13 год. 53 хв. 29 серпня 2024 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 по день набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертних досліджень в сумі 23065 грн. 98 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно ст.100 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винним в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу та в погрозі вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, за таких обставин.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з мотивів ревнощів, маючи прямий умисел на умисне вбивство ОСОБА_10 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_11 шляхом підпалу їх будинку, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 29.08.2024 року, приблизно о 2 годині ночі, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає він разом із співмешканкою ОСОБА_10 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_11 , діючи умисно та з метою реалізації свого умислу, зайшов до підсобного приміщення вказаного домоволодіння, де налив у пластмасове відро об`ємом 3 л., близько до 1 л. уже готової легкозаймистої речовини - паливної суміші бензину та масла, яка зберігалась у пластмасовій каністрі. В подальшому ОСОБА_8 , узявши відро із легкозаймистою речовиною, направився до будинку, де, ідучи біля приміщення кухні, з долу узяв брудну шкарпетку для дистанційного запалення речовини, після чого вмочив її у легкозаймисту речовину та попрямував до кімнати спальні, де на дивані спали співмешканка ОСОБА_10 та її неповнолітня донька ОСОБА_11 .. Зайшовши до кімнати спальні, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у кімнаті спальні на дивані спали співмешканка ОСОБА_10 та її донька ОСОБА_11 , вилив легкозаймисту речовину з відра на килим, що знаходиться на підлозі, після чого запалив сірником шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину, в результаті чого відбулось загоряння та виникла пожежа. Після чого ОСОБА_8 з місця події зник. Однак, вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив кримінальне правопорушення з незалежних від його волі причин, оскільки ОСОБА_10 та неповнолітня ОСОБА_11 прокинулись та змогли покинути будинок. Своїми діями ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 157883,20 грн.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок скасувати. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п.1. п.5 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дати винесення вироку суду.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_8 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 29.08.2024 по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції не оцінив наявність та спрямованість умислу обвинуваченого, який підтверджується дослідженими доказами та не врахував обставини, що встановлені у ході судового розгляду.

Так, суд першої інстанції жодним чином не врахував виниклий конфлікт між ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_10 , що передував події, у ході якого остання повідомила обвинуваченого, що не бажає продовжувати проживати з ним однією сім`єю. На вказану обставину вказали під час допиту потерпілі ОСОБА_10 та неповнолітня ОСОБА_11 .

Водночас, колегією не враховано факт того, що обвинувачений знав та розумів безпорадний стан потерпілих, те, що вони на момент вчинення ним підпал) спали та не могли фізично чинити опір обвинуваченому та / або вчинити дії, направлені на самостійне залишення домоволодіння з метою уникнення заподіяння їм смерті. Тобто ОСОБА_8 вчинивши підпал у місці де знаходиться єдиний вихід з кімнати, де знаходились потерпілі об`єктивно усвідомлював та бажав настання наслідків у вигляді їх смерті так як вчинення усіх можливих дій направлених на досягнення умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті потерпілим на, що вказують зазначені та об`єктивно встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з показів наданих потерпілою ОСОБА_10 , близько 00:00 остання з дочкою ОСОБА_11 пішли спати до будинку, вона відразу заснула та прокинулася лише після того як почула крики доньки та відчула поштовхи в бік.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_11 , підтвердила показання, які надала ОСОБА_10 , та вказала, що близько 00:00 вона з мамою пішли спати до будинку, мати відразу заснула, а вона ще дивилася відео на телефоні. Близько 02:00 вийшла на двір випити води та коли поверталася до будинку зустріла ОСОБА_8 , який виходив на двір. Зайшовши до кімнати заснула. Крізь сон, почула шурхіт, як щось вилилось, відкривши очі побачила вогонь та почала будити маму, яку довго не могла збудити так як вона міцно спала.

Відповідно Висновку про причини виникнення пожежі від 30.08.2024, наданого Голованівським РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області пожежа виникла орієнтовно о 03:50 29 серпня 2024 року.

Вказаний у висновку час виникнення пожежі (03:50 29 серпня 2024 року) підтверджується і Актом про пожежу від 29.08.2024.

Вказані обставини та вказаний у висновку ДСНС час виникнення пожежі, свідчать про те, що ОСОБА_8 знав, що потерпілі сплять та знаходяться в безпорадному стані.

Суд першої інстанції не врахував спосіб вчинення дій, які спрямовані на позбавленням життя потерпілих, а саме виливання, заздалегідь принесеної з приміщення сараю, легкозаймистої речовини з відра на килим, що знаходиться на підлозі спальні, де спали потерпілі, після чого запалив сірником шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину. Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.08.2024 з фототаблицею, дана кімната має один вихід, що обрамлений аркою.

Водночас, згідно Висновку про причини виникнення пожежі від 30.08.2024, наданого Голованівським РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, по слідам ушкодження речей та матеріалів, а також свідченням очевидців встановлено, що ознаки початкового осередку горіння знаходяться на килимі на вході до кімнати житлового будинку (фото 2, фото 3 фототаблиці).

Враховуючи вищезазначене з кімнати неможливо було вибратися іншим способом, а ніж через вихід, який був охоплений вогнем.

У разі відсутності активних дій з боку неповнолітньої потерпілої, щодо вжиття заходів до пробудження потерпілої ОСОБА_10 , а потім спільними зусиллями намагалися виламати москітну сітку, яка була прикручена п`яти сантиметровими саморізами, негативні кримінально правові наслідки у вигляді смерті потерпілих були б неминучими. Тобто за даних обставин, обвинувачений не врахував той факт, що потерпілі зможуть власними силами вибратись з заблокованої вогнем кімнати, у зв`язку з чим і наявний факт закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб.

Крім того, відповідно до показань потерпілих, обвинувачений ОСОБА_8 , побачивши, що горить кімната, не намагаючись пробудити потерпілих, вийшов з будинку, не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на ліквідацію пожежі та надання допомоги потерпілим вибратися з палаючого будинку чи покликати на допомогу когось стороннього.

Після вчинення злочину, який скоїв ОСОБА_8 втік з місця події події та був затриманий працівниками поліції о 13 годині 53 хвилини 29.08.2024.

Вказані обставини у своїй сукупності в повній мірі підтверджують факт того, що умисел обвинуваченого був спрямований саме на умисне позбавлення життя потерпілих (прямий умисел), оскільки спосіб вчинення діяння, підпал єдиного виходу у кімнату де сплять потерпілі вказує саме на намір вбивства потерпілих.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, полягає у погрозі вбивством, що передбачає залякування іншої особи, яка сприймає цю погрозу як конкретну і реальну, таку, що може будь-якої миті чи в недалекому майбутньому бути реалізована.

Враховуючи, що обвинувачений на момент вчинення конкретних дій, здійснив підпал, коли потерпілі спали, про що ОСОБА_8 достеменно було відомо, потерпілі не могли сприйняти його дії як погрозу вбивством, що також усвідомлював обвинувачений.

Незважаючи на те, що зафіксовані у показаннях потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дані, а також результати слідчого експерименту відображають відомості щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які підтверджують наявність в діях обвинуваченого замаху на умисне вбивство потерпілих, суд першої інстанції залишив їх поза увагою, невірно зазначив їх суть і зміст у вироку, що призвело до невірних висновків суду та як результат необгрунтованого рішення.

Саме спосіб та знаряддя злочину, поведінка винного як до, так і після вчиненого і свідчать, що діяння вчинювалось з прямим умислом направленим на позбавлення життя потерпілих.

ОСОБА_8 , який, є осудною особою, та достеменно в силу своєї життєдіяльності та використання в побутових цілях запалювальних сумішей, був освідомлений та достеменно знав, що виливши легкозаймисту речовину з відра на килим, що знаходиться на підлозі спальні, запаливши сірником заздалегідь приготовлену шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину, відбудеться загоряння, виникне пожежа, та достеменно знаючи, що потерпілі сплять і знаходяться у такому стані - внаслідок сну не зможуть вчинити дії до порятунку, а отже, тим самим бажав досягнення свого задуманого та як вбачається усвідомленого результату у вигляді, смерті потерпілих, що свідчить про його прямий умисел на позбавлення їх життя.

Крім того, вказує, що у даному кримінальному провадженні судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_8 визначено, що строк відбуття покарання засудженому слід рахувати з 13 години 53 хвилини 29 серпня 224 року без вирішення питання про зарахування до строку відбуття покарання періоду тримання під вартою.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України 29.08.2024 та 30.08.2024 ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином, строк з 29.08.2024 по день набрання вироком законної сили є попереднім ув`язненням ОСОБА_8 та підлягає зарахуванню у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України. Також суд першої інстанції всупереч припису п.2 ч.4 ст.374 КПК України не зазначив початок строку відбування покарання ОСОБА_8 . Отже, строк відбування покарання ОСОБА_8 слід обраховувати з дня ухвалення вироку суду - 13.05.2025, зарахувавши попереднє ув`язнення з 29.08.2024 до вступу вироку в законну силу.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в об`ємі допиту обвинуваченого ОСОБА_8 та дослідження письмових доказів провадження, та характеризуючи даних на обвинуваченого, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.

Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

Суд першої інстанції, перекваліфікував дії обвинуваченого, визнав винним та призначив покарання за ч.1 ст.129 КК України. При цьому суд у вироку послався на те, що вина ОСОБА_8 за ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України не знайшла свого підтвердження і його дії необхідно перекваліфікувати на погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Разом із тим, згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування у ньому матеріального закону та дотримання при проваджені справи кримінально-процесуального закону. Вимога законності вироку означає, що вирок за своєю формою відповідає закону, та за своїм змістом ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, попереднє розслідування і судовий розгляд якого проведені у точній відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону. При постановленні вироку суд повинен дати оцінку всім доказам по справі з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно п.п.2,4 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Крім того, відповідно п.2 ч.1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Згідно ч.2 ст. 411 КПК України, вирок та ухвала підлягають скасуванню чи зміні із зазначених підстав лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Згідно п.1, п.2 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, або застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Провівши судове слідство, в частині дослідження протоколу огляду місця події від 29.08.2024 та фото таблиці (т.1 а.с.74), технічного паспорту будинку (т.1 а.с.107), акту про пожежу від 29.08.2024 (т.1 а.с.109), висновку про причини пожежі від 30.08.2024 (п.п.10,11,12) та фото таблицю №2,3 (т.1 а.с.114), протокол слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_8 від 30.08.2024 (т.1 а.с.149), дослідивши матеріали кримінального провадження колегія судів доходить переконливого висновку, що суд першої інстанції всупереч вказаним вимогам закону, не навів переконливих мотивів, з яких дійшов висновку про наявність підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 129 КК України, не дав належної оцінки всім дослідженим доказам по кримінальному провадженню, як кожному окремо, так і в їх взаємозв`язку, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування закону про кримінальну відповідність та неправильності, передчасності та помилковості висновків суду про кваліфікацію дій обвинуваченого, як погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, що є підставою для скасування вироку з ухваленням апеляційним судом нового вироку відповідно до положень п. 2, 3, 4 ч 1 ст. 409 ,п. 1 ч. 1 ст. 420 КПК України.

Положення ст. 23 КПК висувають обов`язкову вимогу про безпосереднє дослідження доказів у суді апеляційної інстанції коли суд апеляційної інстанції вбачає, що доводи в апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження виглядають обґрунтованими та потребують перевірки.

Таку перевірку апеляційний суд здійснює шляхом повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, із дотриманням вимог ст. 404 КПК.

Апеляційний суд безпосередньо дослідив, відповідно до заявленого в апеляційній скарзі прокурора клопотання, наявні у матеріалах провадження письмові докази, і зокрема: протокол огляду місця події від 29.08.2024 та фото таблицю (т.1 а.с.74), технічний паспорт будинку (т.1 а.с.107), акт про пожежу від 29.08.2024 (т.1 а.с.109), висновок про причини пожежі від 30.08.2024 (п.п.10,11,12) та фото таблицю №2,3 (т.1 а.с.114), протокол слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_8 від 30.08.2024 (т.1 а.с.149), та допитав обвинуваченого ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, повторно дослідивши докази у порядку ч.3 ст.404 КПК України, колегія суддів встановила та визнала доведеним, що:

ОСОБА_8 вчинив закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб та умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, за таких обставин:

Так, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів ревнощів, маючи прямий умисел на умисне вбивство ОСОБА_10 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_11 , шляхом підпалу їх будинку, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 29.08.2024 року, приблизно о 2 годині ночі, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає він разом із співмешканкою ОСОБА_10 та її неповнолітньою донькою ОСОБА_11 , діючи умисно та з метою реалізації свого умислу, зайшов до підсобного приміщення вказаного домоволодіння, де налив у пластмасове відро об`ємом 3 л., близько до 1 л. уже готової легкозаймистої речовини - паливної суміші бензину та масла, яка зберігалась у пластмасовій каністрі. В подальшому ОСОБА_8 узявши відро із легкозаймистою речовиною, направився до будинку, де ідучи коло приміщення кухні із землі узяв брудну шкарпетку для дистанційного запалення речовини, після чого вмочив її у легкозаймисту речовину та попрямував до кімнати спальні, де на дивані спали співмешканка ОСОБА_10 та її неповнолітня донька ОСОБА_11 .

Зайшовши до кімнати спальні ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що у кімнаті спальні на дивані спали співмешканка ОСОБА_10 та її донька ОСОБА_11 , вилив легкозаймисту речовину з відра на килим, що знаходиться на підлозі, після чого запалив сірником шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину, в результаті чого відбулось загоряння та виникла пожежа. Після чого ОСОБА_8 з місця події зник.

Однак вчинивши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив кримінальне правопорушення з незалежних від його волі причин, оскільки ОСОБА_10 та неповнолітня ОСОБА_11 прокинулися та змогли покинути будинок.

Своїми діями, ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 157 883,20 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 194 КК України.

Допитаний в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_8 вину визнав частково та заперечив вчинення ним цих дій з умислом на вбивство ОСОБА_10 та неповнолітньої ОСОБА_11 , зазначивши, що протягом п`яти років до описаних подій він співмешкав з ОСОБА_10 . Разом з нею та її неповнолітньою донькою ОСОБА_11 вони мешкали у належній ОСОБА_10 садибі по АДРЕСА_2 . Відносини між ним, ОСОБА_10 та її дочкою - ОСОБА_11 були добрі. Серйозних сварок між ними не було. Він працював на фермі у с.Мечиславка, ОСОБА_10 їздила працювати до Києва. Напередодні описаних подій ОСОБА_10 повернулась з м. Київ. Між ними виникла сварка з приводу того, що у хаті не було прибрано. Увечері 29.08.2024 року він повернувся з роботи на фермі. По дорозі за дорученням ОСОБА_10 заїхав до магазину, де купив макарони, пляшку 2,5 л. пива, рибу та напій – енергетик. Приїхавши з роботи, за вказівкою ОСОБА_10 працював на подвір`ї, обрізуючи гілки з дерева – аличі. Згодом ОСОБА_10 пила пиво, а він – енергетик. Після цього ОСОБА_10 сказала йому, що хоче припинити спільне з ним проживання. Він просив у неї пробачення, не знав, що робити. Потім ОСОБА_10 розмовляла по телефону з якимось іншим чоловіком, від чого він нервував. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пішли спати близько 1 год. чи 1 год. 30 хв. Він не знав що робити, був у розпачі. Хотів покінчити з собою повісившись, однак не наважився. Тоді з розпачу вирішив підпалити хату. Для цього у підсобному приміщенні знайшов пластмасове відро, надлив у відро з каністри невелику кількість (близько пів літра) бензиново-мастильної суміші для бензопили. Взяв з купи приготованого для прання одягу свою шкарпетку, змочив у суміші для підпалу і зайшов до хати. У хаті він, пройшовши через веранду, зайшов до коридору і звідти хлюпнув з відра у закуток кімнати біля груби, на столик, що був навпроти входу. Підпалив і кинув шкарпетку, змочену у бензині. Шкарпетка впала на килим, що у закутку кімнати, за метр від входу. Столик, килим спалахнули. ОСОБА_8 злякався. Намагався витягнути з кімнати килим, що горів, однак той почав швидко горіти і він покинувши його, вибіг з коридору через веранду на двір. На подвір`ї він побачив ОСОБА_11 , яка була налякана і кричала, що не розуміє що робиться. Побачив ОСОБА_10 , яка лежала біля хати. Злякався і втік.

При цьому додав, що, зайшовши до кімнати, де зробив підпал, бачив, що ОСОБА_11 не спить, а дивиться телефон. Повідомив, що не мав наміру вбивати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а мав намір лише налякати ОСОБА_10 , зробивши підпал в хаті. Хотів згодом помиритися з ОСОБА_10 та поїхати з нею до м. Київ та працювати там. Хотів потушити пожежу, витягнувши з хати килим, який горів, але не встиг, так як він спалахнув від бензину. Не рятував потерпілих, так як побачив, що поки він намагався витягнути килим, ті вже самі вискочили з будинку на подвір`я.

Незважаючи на часткове визнання вини у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вина ОСОБА_8 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами оголошеними і дослідженими в ході судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції і, зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила, що вже близько п`яти – шести років є співмешканкою ОСОБА_8 . Жили з ним та її дочкою ОСОБА_11 в її хаті, що у АДРЕСА_2 . Були у добрих відносинах. ОСОБА_8 працював на фермі, не вживав алкоголю, ставився до неї та до дитини добре. Суперечки між ними іноді траплялись, однак не серйозні – з приводу побуту. Напередодні вказаних у справі подій вона приїхала з м. Київ з роботи. Побачила, що у хаті був безлад – посуд був не помитий та валялись неприбрані обгортки від цукерок. Через це увечері вони посварились. Зранку ОСОБА_8 поїхав на роботу на ферму. Повертаючись, заїхав до магазину і купив макарони, пиво, рибу для неї і енергетичний напій для себе. Коли він повернувся, вона сказала йому обрізати дерево аличі, що він і зробив. Коли сиділи і пили вона – пиво, він енергетик, ОСОБА_10 повідомила ОСОБА_8 про свій намір припинити спільне з ним життя і розійтись. ОСОБА_8 був проти, просив пробачення. Так сиділи до близько 12 год. опівночі, після цього ОСОБА_10 з дочкою пішла спати до будинку. ОСОБА_8 ще не спав – курив, грав в іншій кімнаті на синтезаторі. Лягла з дочкою спати на дивані у «нижній» кімнаті. Вона заснула одразу, а дочка ще дивилась телефон. Прокинулась від того, що її з криками та поштовхами розбудила дочка. Дочка відкрила вікно і вони, розірвавши москітну сітку, вискочили на двір. Повідомила, що внаслідок пожежі їй заподіяні збитки від пошкодженого пожежею майна. На запитання захисника повідомила, що ОСОБА_8 їй ніколи не погрожував. Ні до неї, ні до кого іншого насильства не застосовував. На запитання прокурора уточнила, що ОСОБА_8 пожежу гасити не намагався, а побачивши її з дочкою, втік.

- показаннями допитаної в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілої ОСОБА_11 , яка пояснила, що разом з своєю матір`ю ОСОБА_10 та її співмешканцем ОСОБА_8 мешкали у АДРЕСА_2 у хаті її матері. ОСОБА_8 не вживає алкоголю, ставився до неї та до матері добре. Працював на фермі, допомагав їй. У нього з матір`ю суперечки іноді траплялись, однак не серйозні. При цьому ОСОБА_8 є не конфліктним, уникав сварок – коли були сварки, сідав на велосипед і їхав на ферму. З вечора 28.08.2024 року її мати та ОСОБА_8 посварились через безлад на кухні. Близько 17 год. ОСОБА_8 повернувся з роботи на фермі і обрізав дерево аличі. Вона з матір`ю сиділи до 12 год. ночі. ОСОБА_8 сидів біля них, мати сказала йому, що хоче з ним розвестися. ОСОБА_8 просив пробачення, казав, що йому нікуди йти. Вона пішла з матір`ю спати близько опівночі. Спали з матір`ю у одній з кімнат на одному дивані. ОСОБА_8 був у іншій «верхній» кімнаті. Мати заснула одразу, а вона дивилась відео ролики по телефону. Близько 2 години вночі виходила в коридор пити воду. Зустрічала ОСОБА_8 , який ще не спав. Коли лежала, побачила, що раптом спалахнув вогонь і відчула запах бензину. Зіскочила з ліжка. Розбудила мати. Відчинила вікно, розірвала москітну сітку і вони з матір`ю вискочили з будинку. На запитання прокурора повідомила, що вогонь спалахнув на відстані близько 5 м. від місця, де вона з матір`ю спала. Також повідомила, що кликала на допомогу та що рятувальників викликала саме вона.

Крім того, вина ОСОБА_8 підтверджується іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами, оголошеними і дослідженими у судовому засіданні суду апеляційної інстанції і, зокрема:

- копією витягу ЄРДР кримінального провадження № 12024121110000370 від 29.08.2024 року з якого вбачається факт реєстрації 29.08.2024 року у ЄРДР усного повідомлення ОСОБА_10 про те, що 29.08.2024 близько 2 год. у АДРЕСА_2 ОСОБА_8 на ґрунті особистих неприязних відносин між ними здійснив підпал кімнати належного їй будинку, у якому спали ОСОБА_10 та її донька ОСОБА_11 , після чого з місця події зник;

- копією витягу ЄРДР кримінального провадження № 12024121110000439 від 20.10.2024 року з якого вбачається факт реєстрації 20.10.2024 року у ЄРДР самостійного виявлення слідчим (дізнавачем) під час досудового розслідування діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України, вчиненого за таких обставин: 29.08.2024 близько 2 год. у АДРЕСА_2 ОСОБА_8 на ґрунті особистих неприязних відносин між ними здійснив підпал кімнати належного заявниці будинку, у якій спали ОСОБА_10 та її донька ОСОБА_11 , після чого з місця події зник;

- копією рапорту старшого інспектора – чергового Чергової частини Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_12 про прийняття 29.08.2024 року о 03: 70 год. телефонного повідомлення ОСОБА_11 про те, що мамин співмешканець ОСОБА_8 після сварки з мамою кинув горючий предмету кімнату будинку в АДРЕСА_2 , від чого виникла пожежа. Пожежу ліквідували власники будинку до приїзду ДСНС. Потерпілих немає, унаслідок пожежі обгоріла одна з кімнат будинку;

- копією протоколу про прийняття слідчим СВ Голованівського РВП ОСОБА_13 заяви про кримінальне правопорушення від 29.08.2024 року згідно якого прийняття заяви ОСОБА_10 про те, що 29.08.2024 близько 2 год. у АДРЕСА_2 ОСОБА_8 , знаючи, що у будинку знаходиться його співмешканка ОСОБА_10 та її донька ОСОБА_11 , заніс до хати легкозаймисту речовину (бензин) та підпалив. Внаслідок пожежі ніхто не постраждав. В діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України;

- відповідно до копії рапорту старшого інспектора – чергового чергової частини Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_14 про отримання рапорту 20.10.2024 року співробітника та зареєстровано ЄО за № 9983 від 20.10.24 року про те, що ОСОБА_8 після сварки з співмешканокою кинув горючий предмету кімнату будинку в АДРЕСА_2 , від чого виникла пожежа. Пожежу ліквідували власники будинку до приїзду ДСНС. Потерпілих немає, унаслідок пожежі обгоріла одна з кімнат будинку;

- протоколом огляду місця події від 29.08.2024 року з фото таблицею – з якого вбачається, що житловий будинок у АДРЕСА_2 являє собою одноповерхову будівлю, яка складається з чотирьох приміщень – веранди, коридору і двох житлових приміщень ліворуч та праворуч від коридору. Безпосереднім місцем події є кімната, названа потерпілими як «нижня», де на момент події спали потерпілі. Кімната являє собою приміщення розмірами 5,65 м. на 4,25 м. При цьому вхід до кімнати здійснюється з коридору через закуток розмірами близько 2 м. на 2 м. з грубою праворуч від входу та входом до самої кімнати, обрамленого аркою ліворуч від входу до закутку. Навпроти входу до закутку знаходиться вікно, під яким на час огляду знаходився обгорілий столик з залишками мікрохвильової печі та стілець. До кімнати ведуть металопластикові двері, на момент огляду двері відчинені. При вході до кімнати на підлозі знаходяться залишки килиму зі слідами горіння. Впритул до південно-західної стіни кімнати знаходяться 3 дерев`яних стільці, які обгоріли, та диван, на якому у хаотичному порядку знаходяться речі та шматки обгорілого пластику від натяжної стелі. Впритул до південно-західної стіни знаходиться шафа, крісло, офісний стіл та офісне крісло. У протилежному від входу до кімнати куті вздовж південно-східної стіни знаходиться ліжко. Над ліжком до стіни прикріплений килим. У південно – західній стіні кімнаті знаходиться вікно, одна половина якого відкрита. Ліжка, килими на підлозі кімнати, стіл, шафа вкриті кіптявою, на них знаходяться залишки оплавленого пластику від натяжної стелі.

На подвір`ї садиби біля колодязя оглядом виявлено пластикове відро об`ємом 3 л. білого кольору з запахом паливно-мастильних матеріалів. На відрі виявлено папілярний слід руки людини.

У підсобному приміщенні садиби на підлозі виявлено пластикову каністру об`ємом 5 л. з речовиною червоного кольору з запахом паливно-мастильних матеріалів. На підлозі літньої кухні садиби виявлено червоно-чорну коробку з сірниками;

- актом огляду, яким зафіксовано виявлення та вилучення частини килиму з підлоги з залишками речовини з запахом паливно-мастильних матеріалів. Виявлене на подвір`ї садиби пластикове відро білого кольору з запахом паливно-мастильних матеріалів. За допомогою магнітного порошку чорного кольору вилучено папілярний слід руки людини. Вилучено виявлену у підсобному приміщенні садиби пластикову каністру об`ємом 5 л. з речовиною червоного кольору з запахом паливно-мастильних матеріалів. Вилучено виявлену на підлозі літньої кухні садиби червоно-чорну коробку з сірниками.

Дослідженням копії технічного паспорту на житловий дім індивідуального житлового фонду реєстровий № 239/1, що у с.Мечиславка, по вул. Шевченка, 119 суд встановив план будівлі, що є місцем події, беручи до уваги зміни у плануванні;

- актом про пожежу від 29.08.2024 року з якого вбачається, що пожежа у житловому будинку у с.Мечиславка, по вул. Шевченка № 114 виникла 29.08.2024 року о 3 год. 50 хв. Місцем виникнення пожежі є кімната житлового будинку, пожежу виявила ОСОБА_11 о 3 год. 51 хв. і повідомила про неї по мобільному телефоні, пожежею знищено речі побітового вжитку на площі 5 м3, двері, мікрохвильова піч, телевізор. Пожежею пошкоджено 2 дивани, 2 вікна, килим на площі м3. Загиблих, травмованих пожежею немає. Встановлена причина пожежі – підпал;

- висновком про причини виникнення пожежі, Голованівського РУ ГУ ДСНС України в Кіровоградській області Голованівського РУ Головного управління ДСНС з фототаблицею з якого вбачається, що пожежа виникла орієнтовно о 03 год. 50 хв. 29.08.2024 року. Адреса пожежі приватний житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 . Під час виникнення пожежі в будинку перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , евакуації не потребували, будинок покинули самостійно. Розміри пожежі становлять: Пожежа виникла біля входу в кімнату житлового будинку, вогнем було охоплено площу біля 5 м3. При описі осередку загорання у акті вказано, що ознаки початкового осередку горіння знаходяться на килимі на вході до кімнати житлового будинку. Найбільш інтенсивне горіння було у місці розташування килиму в кімнаті на відстані менше 1 метра від входу.

Пожежа виникла в нічний час, на час прибуття пожежно-рятувального підрозділу була ліквідована, вогнем було знищено та пошкоджено майно, що знаходилось у кімнаті та спостерігалось значна задимленість.

Наслідками пожежі у акті вказано: В результаті пожежі вогнем було знищено: речі побутового вжитку на площі 5 м3., двері, мікрохвильова піч, телевізор; пошкоджено два дивани на площі 2 м3., два ікаю кили на площі 3 м3. Збитками прямим угаслі док пожежі вказано 180 тис. грн., побічні 11019 грн. 34 коп. Загиблі та травмовані відсутні. Висновком у акті вказано, що 29.08.2024 року за адресою АДРЕСА_2 виникла пожежа житлового будинку, причиною якої є навмисний підпал;

- з доданої до акту фототаблиці вбачається зображення місця пожежі. На фото 3. фототаблиці позначкою у виді прапорця у акті позначено вигляд осередку виникнення пожежі. З нього суд в сукупності з іншими матеріалами робить висновок, що осередок виникнення пожежі був на підлозі на відстані менше 1 метра від входу до кімнати, де знаходились потерпілі;

- протоколом огляду місця події від 29.08.2020 року з фототаблицею, яким зафіксовано хід та результати огляду території домоволодіння будинку за адресою АДРЕСА_2 . В одній з кімнат будинку виявлено та вилучено чоловічий одяг: шорти чорного кольору, чоловічу футболку чорного кольору з вставками світло-зеленого та помаранчевого кольорів з плямою з запахом паливно-мастильних матеріалів;

- з протоколу проведення слідчого експерименту від 30.08.2024 року за участю ОСОБА_8 встановлено, як ОСОБА_8 в присутності понятих та захисниці спочатку розповів, а потім показав як здійснив підпал в кімнаті будинку за адресою АДРЕСА_2 ;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 442 від 15.10.2024 року свідчить, що ОСОБА_8 в момент скоєння правопорушення не страждав і на час експертного обстеження психічними захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінованого правопорушення ОСОБА_8 слід вважати осудним, застосування заходів медичного характеру не потребує;

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11265-Д від 11.09.2024 року за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження), яким встановлено, що сліди рук, виявлені в ході огляду місця події будинку за адресою АДРЕСА_2 непридатні для ідентифікації по них особи, що їх залишила:

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11273-ФХД від 18.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів), яким встановлено, що рідина рожевого кольору, що знаходиться у полімерній каністрі білого кольору, виявленої в ході огляду місця події будинку за адресою АДРЕСА_2 , містить суміш нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11404-ФХД від 19.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів), яким встановлено, що на наданих на дослідження чоловічих шортах чорного кольору та футболці чорного кольору з вставками світло-зеленого та помаранчевого кольорів, виявлених в ході огляду місця події будинку за адресою АДРЕСА_2 , містяться сліди суміші нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11407-ФХД від 17.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів), яким встановлено, що на поверхні паперової коробки з сірниками, виявленої в ході огляду місця події будинку за адресою АДРЕСА_2 , виявлено сліди суміші нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11408-ФХД від 16.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів) встановлено, що на поверхні трьох фрагментів марлі білого кольору, змивів з обличчя та долонь обох рук ОСОБА_8 , виявлено сліди суміші нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11403-ФХД від 17.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів) яким встановлено, що на поверхні фрагменту тканини (спаленого килиму), виявленого в ході огляду місця події будинку за адресою АДРЕСА_2 , виявлено сліди суміші нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/11406-ФХД від 17.09.2024 року матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.4 (дослідження нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів) встановлено, що на поверхні Полімерної ємкості білого кольору (відра), виявленого в ході огляду місця події подвір`я будинку за адресою АДРЕСА_2 , виявлено сліди суміші нафтового мастила та зміненого в результаті випаровування світлого нафтопродукту (бензин, гас, дизельне пальне).

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/12246-ПТ від 10.10.2024 року за експертною спеціальністю 10.8 (дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки) яким встановлено, що осередкова на зона пожежі (місце початкового загоряння із слідами термічних ушкоджень) була на килимі, що знаходився на підлозі у кімнаті №4 житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Безпосередньою причиною пожежі, що виникла 29.08.2024 року у домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 є занесення на килим у житловій кімнаті № 4, стороннього джерела вогню у вигляді підпаленої ганчірки, попередньо просоченої інтенсифікатором горіння (бензин, гас, дизельне пальне);

- висновком експерта №4-10/2024 від 22.10.2024 року судово-будівельно-технічної експертизи, яким встановлено, що вартість матеріальної шкоди, що завдана внаслідок пожежі, яка відбулась в домоволодіння АДРЕСА_2 , становить 157883 грн.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що вищевказані докази зібрані по кримінальному провадженні є належними, допустимими та достовірними, взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення, встановленим у судовому засіданні апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, яка - є доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

На переконання колегії суддів суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним по кримінальному провадженню доказам, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, висновки суду, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 15, п.1, п.5 ч.2 ст. 115 КК України не знайшла свого підтвердження і його дії необхідно перекваліфікувати на погрози вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, тобто на ч.1 ст. 129 КК України, є такими, що не відповідають фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Так, суд першої інстанції, перекваліфікувавши дії ОСОБА_8 на ч.1 ст.129 КК України у вироку дійшов помилкового та передчасного висновку, що про відсутність умислу на вбивство потерпілих у обвинуваченого ОСОБА_8 .

Вказаний висновок суду першої інстанції суперечить висунутому обвинуваченню та фактичним обставинам провадження.

Так як оцінюючи висловлену позицію обвинуваченого, колегія суддів враховує, що замахом закон визнає діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину. Мета досягнення суспільно небезпечного результату - конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, в тому числі й замаху.

Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо їх було включено в мету його діяння, і досягнення такої мети було б неможливе без зазначених наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла і вчинити замах на їх досягнення.

На цих позиціях ґрунтується практика Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 24 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом (коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання), безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, за наявності цілі досягнення суспільно - небезпечного результату.

Про наявність прямого умислу можуть свідчити конкретні діяння винної особи, які завідомо для нього мали потягти за собою смерть потерпілого і не призвели до бажаного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.

Відповідно до частини першої статті 15 К та положень пунктів 4, 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року №2 « Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння( дії або бездіяльності) безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчинення діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при у цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

При цьому якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до частини другої статті 15 як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.

При оцінці дій обвинуваченого та кваліфікації його дій, з`ясуванні змісту і спрямованості його умислу апеляційний суд враховує характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілого, поведінку до, під час і після скоєння злочину, обране знаряддя вчинення злочину – бензин, спосіб нанесення, характер і локалізація, які на думку колегії суддів, були достатніми для заподіяння смерті людини. Враховує поведінку винного та суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Також, апеляційний суд при цьому враховує, що про наявність умислу на вбивство потерпілих свідчать дії обвинуваченого, які були послідовними та поміркованими, виниклий конфлікт між ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_10 , що передував події, у ході якого остання повідомила обвинуваченого, що не бажає продовжувати проживати з ним однією сім`єю. На вказану обставину вказали під час допиту потерпілі ОСОБА_10 та неповнолітня ОСОБА_11 .

Водночас, обвинувачений знав та розумів безпорадний стан потерпілих, те, що вони на момент вчинення ним підпалу, спали та не могли фізично чинити опір обвинуваченому та / або вчинити дії, направлені на самостійне залишення домоволодіння з метою уникнення заподіяння їм смерті. Тобто ОСОБА_8 вчинивши підпал у місці де знаходиться єдиний вихід з кімнати, де знаходились потерпілі об`єктивно усвідомлював та бажав настання наслідків у вигляді їх смерті так як вчинення усіх можливих дій направлених на досягнення умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті потерпілим на, що вказують зазначені та об`єктивно встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з показань наданих потерпілою ОСОБА_10 в суді першої інстанції, близько 00:00 остання з дочкою ОСОБА_11 пішли спати до будинку, вона відразу заснула та прокинулася лише після того як почула крики доньки та відчула поштовхи в бік.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_11 , підтвердила показання, які надала ОСОБА_10 , та вказала, що близько 00:00 вони з мамою пішли спати до будинку, мати відразу заснула, а вона ще дивилася відео на телефоні. Близько 02:00 вийшла на двір випити води та коли поверталася до будинку зустріла ОСОБА_8 , який виходив на двір. Зайшовши до кімнати заснула. Крізь сон, почула шурхіт, як щось вилилось, відкривши очі побачила вогонь та почала будити маму, яку довго не могла збудити так як вона міцно спала.

Відповідно Висновку про причини виникнення пожежі від 30.08.2024, наданого Голованівським РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області пожежа виникла орієнтовно о 03:50 29 серпня 2024 року.

Вказаний у висновку час виникнення пожежі (03:50 29 серпня 2024 року) підтверджується і Актом про пожежу від 29.08.2024.

Вказані обставини та вказаний у висновку ДСНС час виникнення пожежі, свідчать про те, що ОСОБА_8 знав, що потерпілі сплять та знаходяться в безпорадному стані.

Крім того, спосіб вчинення дій, які спрямовані на позбавленням життя потерпілих, а саме виливання, заздалегідь принесеної з приміщення сараю, легкозаймистої речовини бензину розведеним з маслом з відра на килим, що знаходиться на підлозі спальні, де спали потерпілі, після чого запалив сірником шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину. Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.08.2024 з фото таблицею, дана кімната має один вихід, що обрамлений аркою.

Водночас, згідно Висновку про причини виникнення пожежі від 30.08.2024, наданого Голованівським РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області, по слідам ушкодження речей та матеріалів, а також свідченням очевидців встановлено, що ознаки початкового осередку горіння знаходяться на килимі на вході до кімнати житлового будинку (фото 2, фото 3 фототаблиці).

Враховуючи вищезазначене з кімнати неможливо було вибратися іншим способом, а ніж через вихід, який був охоплений вогнем.

У разі відсутності активних дій з боку неповнолітньої потерпілої, щодо вжиття заходів до пробудження потерпілої ОСОБА_10 , а потім останні спільними зусиллями намагалися виламати москітну сітку, яка була прикручена п`яти сантиметровими саморізами, негативні кримінально правові наслідки у вигляді смерті потерпілих були б неминучими. Тобто за даних обставин, обвинувачений не врахував той факт, що потерпілі зможуть власними силами вибратись з заблокованої вогнем кімнати, у зв`язку з чим і наявний факт закінченого замаху на умисне вбивство двох осіб.

Крім того, відповідно до показань потерпілих, обвинувачений ОСОБА_8 , побачивши, що горить кімната, не намагаючись пробудити потерпілих, вийшов з будинку, не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на ліквідацію пожежі та надання допомоги потерпілим вибратися з палаючого будинку чи покликати на допомогу когось стороннього.

Після вчинення злочину, який скоїв ОСОБА_8 втік з місця події та був затриманий працівниками поліції о 13 годині 53 хвилини 29.08.2024.

При цьому, колегія суддів також враховує, що згідно ч.2 ст.15 КК України замах на вбивство є закінченим, якщо суб`єкт повністю вчинив всі дії, які вважав необхідними і достатніми для позбавлення життя потерпілого, але його смерть не настала з причин, що не залежали від волі суб`єкта.

Вказані обставини у своїй сукупності в повній мірі підтверджують факт того, що умисел обвинуваченого був спрямований саме на умисне позбавлення життя потерпілих (прямий умисел), оскільки спосіб вчинення діяння, підпал єдиного виходу у кімнату де сплять потерпілі вказує саме на намір вбивства потерпілих.

Твердження обвинуваченого стосовно відсутності у нього умислу на вбивство потерпілих, є необґрунтованими, безпідставними та спростовуються дослідженими під апеляційного розгляду доказами.

При цьому саме спосіб та знаряддя злочину, поведінка винного як до, так і після вчиненого і свідчать, що діяння вчинювалось з прямим умислом направленим на позбавлення життя потерпілих.

ОСОБА_8 , який, є осудною особою, та достеменно в силу своєї життєдіяльності та використання в побутових цілях запалювальних сумішей, був освідомлений та достеменно знав, що виливши легкозаймисту речовину бензину з маслом з відра на килим, що знаходиться на підлозі спальні, запаливши сірником заздалегідь приготовлену шкарпетку, яку кинув у місце, де попередньо вилив легкозаймисту речовину, відбудеться загоряння, виникне пожежа, та достеменно знаючи, що потерпілі сплять і знаходяться у такому стані - внаслідок сну не зможуть вчинити дії до порятунку, а отже, тим самим бажав досягнення свого задуманого та як вбачається усвідомленого результату у вигляді, смерті потерпілих, що свідчить про його прямий умисел на позбавлення їх життя.

Тому, колегія суддів відноситься до вказаних тверджень обвинуваченого критично, та вважає їх способом ухилення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який є не судимим, за місцем проживання обвинувачений характеризується з позитивної сторони, як працьовитий, завжди готовий допомогти, який не зловживає спиртним. Утриманців не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря – нарколога, психіатра не перебуває.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 442 від 15.10.2024 року, ОСОБА_8 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічними захворюваннями не страждає, не знаходився у тимчасово хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ч.1 ст. 19 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_15 слід вважати осудним. Застосування заходів медичного характеру не потребує. (т. 1 а.с. 155-157).

Обставини, які пом`якшують покарання це щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та наявність обтяжуючої обставини покарання вчинення кримінального правопорушення щодо осіб, з якими винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Та враховує вимоги ч.3 ст.68 КК України, згідно якої, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, колегія суддів доходить переконливого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.4 ст.194 КК України у виді 04 років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 15, п.1. п.5 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі, яке буде відповідати тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст.50 КК України.

При цьому також колегія суддів враховує, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин, внаслідок якого могла настати смерть людини.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69, ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України 29.08.2024 та 30.08.2024 ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Таким чином, строк з 29.08.2024 по день набрання вироком законної сили є попереднім ув`язненням ОСОБА_8 та підлягає зарахуванню у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов по справі відсутній.

Витрати за проведення експертних досліджень на загальну суму 23065 грн. 98 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись 405, 407, 409, 411, 413, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 – задовольнити.

Вирок Благовіщенського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2025 року стосовно ОСОБА_8 за ч.2 ст.194 КК України та за ч.1 ст.129 КК України – скасувати в частині перекваліфікації дій та призначення покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним та призначити покарання:

за ч.2 ст.194 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

за ч.2 ст.15, п.1. п.5 ч.2 ст.115 КК України у виді 10 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з дня набрання вироком законної сили, а саме з 10 червня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання, призначеного за даним вироком період його попереднього ув`язнення з 29 серпня 2024 року до набрання вироком законної сили, тобто до 10 червня 2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення, який відповідає одному дню позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня проголошення а засудженим який перебуває під вартою у той же строк з дня отримання копії вироку.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підписи)