Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №724/532/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/532/26

Провадження № 2/724/453/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.,

за участі секретаря судового засідання: Шуть Х.В.,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування своєї позовної заяви позивач зазначає, що є спадкоємницею за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно заповіту від 02.07.2008 року покійна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіла позивачці земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 7325080800030020147 яка розташована на території Бочковецької сільської ради. Однак, згідно довідки зі спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Вказує, що ОСОБА_1 звернутися вчасно після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не мала можливості, оскільки не була проінформована про смерть останньої та відповідно не знала про наявність заповіту. Пояснює, що про смерть ОСОБА_3 та наявність заповіту позивачці стало відомо випадково від її сусідів наприкінці 2024 року. Саме тоді позивачка звернулася до нотаріуса з метою отримання інформації про наявність спадкової справи.

Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знала про наявність заповіту посвідченого на її ім`я, також вказує, що їй не було відомо про наявність у померлої державного акту на земельну ділянку, відповідно її про це ніхто не повідомляв та дана інформація не була поширена в засобах масової інформації.

Враховуючи вище викладене, позивачка просить суд задовольнити її позовну заяву в повному обсязі та визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном шість місяців.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала

В судове засідання 10.06.2026р. Позивачка та її представник не з`явилися, від останньої надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації, про що свідчить рекомендовані повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, а також те, що позивач не заперечує проти проведення по справі заочного розгляду суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31.03.2026 року витребувано докази у Хотинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, а також замінено первісного відповідача Топорівську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області на належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.05.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.06.2026р. постановлено проводити розгляд справи в порядку заочного розгляду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кременчук Полтавської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . (а.с.4).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00057600904 від 07.04.2026 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шилівці Хотинського району Чернівецької області, актовий запис №19.(а.с.56-57)

02.07.2008 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительці АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,33 га, державний акт на право власності серії ЧВ №004011. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 157 секретарем Бочковецької сільської ради. (а.с.6).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №004011 ОСОБА_3 , яка проживає в с. Бочківці Хотинського району Чернівецької області на підставі розпорядження №118-Р Хотинської районної державної адміністрації від 26.03.2003 року є власником земельної ділянки площею 0,33 га, яка розташована на території Бочковецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.8).

Довідкою Бочковецького старостинського округу №257 від 23.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №19 від 30.07.2013р., свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Окрім того, на день смерті ОСОБА_3 в даному господарстві були зареєстровані та проживали син – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та онучка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.31).

Судом встановлено, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведеної спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 (а.с.7).

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення

У відповідності до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним (ч.ч.2, 3 ст. 1254 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс 17.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про нотаріат» повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Отже, враховуючи вище викладене та те, що позивачка не була обізнана про наявність на її ім`я складеного заповіту та нотаріус чи орган місцевого самоврядування не повідомили його про наявність заповіту, крім того позивачка (спадкоємець) не проживала разом з спадкодавцем, не була родичем або членом її сім`ї, а тому не могла знати про складений на неї заповіт та у зв`язку із цим пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, суд вважає поважною причину пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується дослідженими у справі доказами та беручи до уваги, що пропуск позивачем строку для прийняття спадщини був пов`язаний з об`єктивними труднощами для позивача на вчинення цієї дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі та визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 та статтею 2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідача, будь - яких дій, які б порушували право позивача на оформлення спадщини не вчиняв. Натомість саме бездіяльність спадкоємця щодо не прийняття спадщини у визначений строк є підставою для виникнення спору.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 142, 259, 263, 265, 268, 280- 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 10.06.2026 року.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ