Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №309/3450/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3450/25

Провадження № 1-кп/309/263/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

перекладача ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст клопотання захисника ОСОБА_8 про допит свідків та витребування з архіву суду справ у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хустського районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025071050000514 від 05.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Після дослідження усіх доказів зі сторони обвинувачення та допиту самих обвинувачених у судовому засіданні від 02.06.2026 захисником ОСОБА_8 , відповідно до ч.1 ст. 363 КК України заявлено, що є доповнення до судового розгляду, у зв`язку з чим бажає заяви клопотання.

Судом було оголошено перерву до 10.06.2026, для надання можливості захиснику ОСОБА_8 подати відповідні клопотання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подала два клопотання: про допит свідків та витребування з архіву суду справ у кримінальному провадженні.

Клопотання про допит свідків вмотивоване тим, що на досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 допитувалися слідчим суддею у порядку ст.. 225 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 225 КПК України є необхідність допитати даних свідків без посередньо у судовому засіданні.

Так, покази свідків містять суперечності, які потребують уточнення. Свідок ОСОБА_11 вказав, що підозрюваних він побачив лише тоді коли їх до групи привели прикордонники, водночас протоколами впізнання свідок упізнав усіх трьох як осіб, які 10 серпня (тобто після події і затримання) надавали йому вказівки, поради, інструкції стосовно деталей, особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також здійснював безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Свідок ОСОБА_16 вказав, що його та ще трьох осіб автомобіль підвіз до місця де було два хлопці і потім один з них повів їх далі, а потім до них приєднався ще один, які їх привели до кущів. Де саме зустрів підозрюваних вказати не зміг, але у той же час протоколами впізнання впізнав усіх трьох як осіб, які 10 серпня (тобто після події і затримання) надавали йому вказівки, поради, інструкції стосовно деталей, особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також здійснював безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Свідок ОСОБА_13 вказав їх у полі зустріли цигани, одному з яких віддали телефони, а інший їх повів, потім зустріли ще 3 людей, з яких один був той, що мав іти з ними за кордон, їх повели до кущів, де вони посиділи, а потім почули взриви і їх затримали прикордонники. Під час допиту з підозрюваних упізнав лише ОСОБА_17 . У той же час протоколами впізнання впізнав усіх трьох як осіб, які 10 серпня (тобто після події і затримання) надавали йому вказівки, поради, інструкції стосовно деталей, особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також здійснював безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Свідок ОСОБА_14 показав , що після того к вийшли на точку їх чекала машина, яка відвезла до місця де їх чекали троє осіб, потім пішли і приєдналися ще три особи. Впізнав свідок ОСОБА_18 як особу, що вела їх до кущів, а ОСОБА_19 та ОСОБА_20 свідок упізнав як одні з тих трьох, що до них приєдналися. У той же час протоколами впізнання впізнав усіх трьох як осіб, які 10 серпня (тобто після події і затримання) надавали йому вказівки, поради, інструкції стосовно деталей, особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також здійснював безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Свідок ОСОБА_15 вказав, що з дому Рози його забрали ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які провели його до групи, де було 4 осіб та один провідник. З ним ніхто не розмовляв. У той же час протоколами впізнання впізнав усіх трьох як осіб, які 10 серпня (тобто після події і затримання) надавали йому вказівки, поради, інструкції стосовно деталей, особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також здійснював безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону.

Є необхідність з`ясування у свідків чи можуть вони точно упізнати обвинувачених як осіб, які давали їм вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також чи здійснювали безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Також свідки мають вказати хто саме і куди їх вели, чи розмовляли з ним обвинувачені і що саме вони обговорювали. Також у свідків слід уточнити чи залишався з ними хтось із «провідників», коли вони ховалися в кущах і який проміжок часу вони були у кущах.

Посилаючись на викладене поросить суд викликати у судове засідання для допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Також захисником ОСОБА_8 подано клопотання про витребування з архіву суду справ.

Клопотання вмотивоване, що на досудовому розслідуванні допитано свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та проведено з ними ряд слідчих дій. З сайту «Судова влада» та ЄДРСР відомо, що відносно свідків складалися протоколи в порядку ч.2 ст. 204-1 КУпАП та Хустським районним судом виносилися постанови про притягнення їх до відповідальності: щодо ОСОБА_16 справа №309/3060/25; щодо ОСОБА_13 справа №309/3058/25; щодо ОСОБА_14 справа №309/3061/25; щодо ОСОБА_15 справа №309/3059/25; щодо ОСОБА_11 справа №309/3062/25. Згідно аналізу даних постанов вбачаються неточності у показах свідків, неточності з матеріалами справи, а також підтверджуються покази обвинувачених надані по справі, а тому просить витребувати з архіву суду дані справи для їх дослідження.

У судовому засідання захисник ОСОБА_8 підтримала подані нею клопотання та просила їх задовольнити. Вважає, що слід безпосередньо допитати у судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 для уточнення їх показів та з`ясування всіх обставин справи, так як є розбіжності які указані у клопотанні. Щодо витребування справ, вважає, що у матеріалах даних справ можуть бути докази, що мають значення для справи, зокрема має бути рапорт працівника прикордонної служби у якому буде зазначено місце затримання, зокрема на якій відстані від державного кордону.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання. Вказує, що свідки допитувалися слідчим суддею у судовому засіданні за участю сторони захисту, яка мала можливість ставити їм питання. Щодо витребування справ, то не обґрунтовано навіщо це, які обставини можуть бути встановлені. Вважає, що подане клопотання спрямоване на затягування розгляду справи.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання про допит свідків, оскільки є розбіжності у показах які слід усунути безпосереднім допитом. Щодо клопотання про витребування справ, то його вирішення залишає на розсуд суду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав обидві клопотання та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши доводи клопотання, суд констатує, наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, що яких віднесені вимоги щодо змісту та форми кримінального провадження, які повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність, тощо.

Додержання принципу верховенства права, під час кримінального провадження, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, визначено ст. 8 КПК України.

Також ч.ч. 1, 2, 5 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст.. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

Частиною 1 ст. 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру та спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Убачається, що на досудовому розслідуванні у даному кримінальному провадженні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 допитувалися слідчим суддею у порядку ст.. 225 КПК України.

Під час судового розгляду відповідні аудіо-, відеозаписи допиту вказаних свідків досліджувалися судом шляхом їх перегляду.

Наразі захисником ставиться питання про допит указаних свідків безпосередньо у судовому засіданні.

Так, згідно ч.4 ст. 225 КПК України суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з`ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.

З аналізу даної норми слідує, що допит таких свідків безпосередньо під час судового розгляду є правом, а не обов`язком суду. Дана норма наводить певний перелік підстав, які можуть слугувати для допиту свідка під час удового розгляду.

Слід зазначити, що під час допиту свідків слідчим суддею була присутня сторона захисту (усі обвинувачені та їх захисники). За результатом розгляду відповідного клопотання слідчого слідчим суддею прийнято рішення про наявність підстав для допиту кожного свідка, про що постановлено відповідні ухвали, які долучено до матеріалів справи. У процесі допиту кожного свідка сторона захисту брала участь, було забезпечено право на перехресний допит, сторона захисту активно задавала питання свідкам.

У клопотанні зазначено, що допит є необхідним для з`ясування обставин, які не були досліджені під час допиту слідчим суддею. Зокрема чи можуть вони точно упізнати обвинувачених як осіб, які давали їм вказівки, поради, інструкції стосовно деталей та особливостей здійснення свідком незаконного перетину державного кордону, а також чи здійснювали безпосередній супровід свідка до лінії державного кордону. Також свідки мають вказати хто саме і куди їх вели, чи розмовляли з ним обвинувачені і що саме вони обговорювали. Також у свідків слід уточнити чи залишався з ними хтось із «провідників», коли вони ховалися в кущах і який проміжок часу вони були у кущах.

Однак суд констатує, що на указані питання свідки вже давали відповіді під час їх допиту слідчим суддею (на деякі з них по декілька разів). Зокрема усі свідки відповідали як вони упізнали обвинувачених, чи давалися їм інструкції і які. Задавали питання свідкам і хто саме з обвинувачених давав які поради, що вони обговорювали між собою. Також свідки дали відповідь, що після сховку у кущах ніхто з обвинувачених не знаходився поряд та скільки приблизно часу вони були у кущах. Та обставина що певні свідки ствердили, що впізнають усіх трьох осіб (обвинувачених), однак не можуть чітко вказати хто з них вчиняв які конкретно дії, бо вони їм усі на одне лице і було темно, а також що чітко їх упізнали вже після затримання коли було освітлення, не свідчить якусь неповноту та необхідність установлення цієї обставини повторним допитом оскільки свідки дали відповідь на таке питання виходячи з свого суб`єктивного сприйняття події. Загалом суд вважає, що обставин на які посилається захисник у своєму клопотанні уже встановлювалися під допиту свідків (на ці питання свідки відповідали), а отже у необхідності з`ясування таких обставин шляхом допиту свідків під час удового розгляду немає.

Щодо певних розбіжностей показів свідків з протоколами впізнання, на які посилається захисник у клопотанні, то виходячи із зазначеного вище (свідки давали відповідь як вони упізнавали обвинувачених), та того, що чітко зазначили дату коли відбувалися події, на думку суд немає й необхідності для допиту свідків з метою уточнення відповідної інформації.

Відтак клопотання захисника ОСОБА_8 про допит свідків підлягає відхиленню.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_8 про витребування з архіву суду справ про притягнення свідків до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, то на думку суду у клопотанні належним чином не вмотивовано які саме відомості із даних справ можуть містити інформація, що має суттєве значення для розгляду даного кримінального провадження, зокрема які саме обставини, визначні ст. 91 КПК України, які не встановлені чи не повністю встановлені матеріалами даного кримінального провадження та можуть бути встановлені матеріалами справ про адміністративне правопорушення. Суд констатує, що у відповідних п`ятьох постановах (які містяться у ЄДРСР), на які посилається захисник, щодо кожного із свідків, лише містяться відомості про затримання осіб при спробі здійснити незаконний перетин державного кордону спільно з іншими (чотирма) особами, і не містить жодних відомостей, які б могли стосуватися дій обвинувачених у даному кримінальному провадженні, тобто дій які передували такому затриманню.

Загалом суд вважає таке клопотання належним чином не обґрунтованим, у зв`язку з чим його слід відхилити.

Керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 86, 89, 225 194, 309, 369-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про допит свідків та витребування з архіву суду справ – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде виготовлено 11 червня 2026 р. о 09 год. 30 хв.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1