Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №714/664/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 714/664/26

Провадження № 1-кп/714/82/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області

у складі:

головуючого – судді: ОСОБА_1

секретар: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Герца Чернівецької області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості по кримінальному провадженню за № 22025260000000173 від 09.12.2025 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Зарожани, Хотинського району, Чернівецької області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_7

обвинуваченого: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_8

ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості ОСОБА_3 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України. Розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи за межами території країни Україна у невстановленому місці за невстановленим досудовим розслідуванням обставин, придбав 18 кишенькових годинників з явними ознаками старовини.

Надалі, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що вказані предмети музейного значення, є культурними цінностями і їх переміщення через митний кордон України потребує відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, та не маючи такого дозволу, діючи всупереч вимог ст.ст.12, 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» №1068-X/V від 21.09.1999 та п.12 Додатку 1 до п.1.5 Інструкції про порядок оформлення права на ввезення культурних цінностей, переслідуючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, 18 (вісімнадцять) кишенькових годинників, кожен з яких окремо упакував в поліетиленовий пакет та помістив всі до картонної коробки чорного кольору з надписом «Salmoiraghi&Vigano», яка була загорнута у поліетиленовий не прозорий пакет та поміщена під одяг, взуття у коробці для пакування засобів прання, яка була заклеєна клейкою стрічкою та помістив її разом з іншими посилками у вантажне відділення пасажирського автобуса «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_10 , яка не була обізнана про злочинні плани ОСОБА_3 .

В подальшому, 12.11.2025 року о 16 год. 32 хв. на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Дяківці-Раковець» Чернівецької митниці, за адресою: с. Тернавка, Урочище «Таможня», буд. №1213А, Чернівецького району Чернівецької області, в напрямку з країни Румунія на в`їзд до України прибув транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який для проходження митного контролю надав контрольний талон, заповнивши митну декларацію, в якій вказав про наявність предметів, які переміщуються через кордон, а саме: вживані одяг, взуття та інші вироби в картонних коробках, дорожніх сумках, але не вказав про наявність в одній із картонних коробок 18 кишенькових годинників з явними ознаками старовини. Під час усного опитування ОСОБА_3 заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо їх ввезення на територію України.

Однак, під час здійснення митного контролю, а саме митного огляду транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» державний номер НОМЕР_1 , особистих речей та передач було виявлено приховані від митного контролю кишенькові годинники, з явними ознаками старовини, притаманними предметам антикваріату, різних розмірів в кількості 18 (вісімнадцять) штук.

Як встановлено в ході досудового розслідування із 18 (вісімнадцять) годинників з ознаками старовини, вилучених під огляду місця події, 5 (п`ять) механічних годинників швейцарського виробництва являються культурними цінностями.

Отже, ОСОБА_3 здійснив контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, за кваліфікуючими ознаками: контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

08 травня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ч.2 ст.468 КПК України та при вирішенні якої відповідно до вимог ст.470 КПК України враховані такі обставини: ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме визнання ним вини, надання правдивих та вичерпних показів, що викривають його вину, щире каяття; характер і тяжкість обвинувачення, та зобов`язання беззастережно виконати вимоги угоди в судовому провадженні, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; позитивна характеристика за місцем проживання; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, а саме повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто щирого каяття, активне сприяння органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення характер та тяжкість обвинувачення, обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом не знайдено, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а саме те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; позитивна характеристика за місцем проживання; маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплатив на потреби ЗСУ кошти в сумі 20 000 грн., наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ст.201 ч.1 КК України та узгодили покарання останньому, за наявності пом`якшуючих обставин, а саме визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, щирого каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, та з урахуванням тяжкості злочину, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, вніс кошти на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України в якості благодійної допомоги в сумі 20 000 грн, покарання за ст.201 ч.1 КК України із застосування мст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 2 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 39 100 (тридцять дев`ять тисяч сто) грн.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні даного правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини, його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.201 ч.1 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, із якими останній погодився в судовому засіданні.

На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.ст.473, 474 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному (ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (ч.3 ст.424 КПК України), про що їм було роз`яснено.

Обвинувачений ОСОБА_3 відмовився від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.

Також останній розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та він також розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.201 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди, пояснивши, що при її укладенні були дотримані всі права обвинуваченого та відсутність тиску під час її укладання. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, зокрема, прокурора, обвинуваченого та захисника, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з`ясував, що скарги обвинувачений ОСОБА_3 під час кримінального провадження не подавав.

Суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ст.201 ч.1 КК України є правильною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжкі злочини, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості. Злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону від 22.11.2018 року) є не тяжким злочином і відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, та враховуючи щире каяття обвинуваченого та його активне сприяння у розкритті злочину, що даний злочин не набув значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення та забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 08 травня 2026 року між останнім та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 22025260000000173 від 09.12.2025 року і узгоджену сторонами міру покарання за ст.201 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 2 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 39 100 (тридцять дев`ять тисяч сто) грн.

Отже, міра покарання у виді штрафу у розмірі 2 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 39 100 (тридцять дев`ять тисяч сто) грн., яка узгоджена сторонами угоди, з рахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставин, які пом`якшують порання та відсутності обтяжуючих є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ст.ст.201 ч.1 та ухвалення обвинувального вироку.

Питання про речові докази у справі суд визнає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати підлягають вирішенню відповідно до ст.124 КПК України, а саме за проведення експертизи в сумі 43 322,40 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 314, 368, 370, 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 травня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_7 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.201 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 39 100 (тридцять дев`ять тисяч сто) гривень.

Речові докази по справі, а саме 18 кишенькових годинників поміщених у сейф-пакет з серійним номером 00037243, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернівецькій області, яке знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Шевченка, буд. 1-а – конфіскувати в дохід держави (а.к.п.102-103).

Стягнути з ОСОБА_3 кошти за проведення судової мистецькознавчої експертизи в сумі 43 322 (сорок три тисячі триста двадцять дві) грн. та 40 коп. – на користь держави (.а.к.п.125, 136-200).

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом відповідно до ст.389-1 КК України.

Обмеження права оскарження даного вироку обвинуваченим визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України.

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Суддя: