Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №643/3953/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3953/26

Провадження № 2-а/643/82/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Олійника О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Новакової Т.С.,

представника позивача - адвоката Крамаренка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R369904 від 19 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити, поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки останній день строку подання заяви припав на вихідний день.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що постановою від 19 лютого 2026 року № R369904 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення винесеною ІНФОРМАЦІЯ_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.З ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення ст..22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вважаю, що вищевказана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому справа про адміністративне правопорушення повинна бути закрита на підставі ч.3 ст. 293 КУпАП, на підставі наступного.

Так у постанові від 19 лютого 2026 р. було вказано, що ОСОБА_1 , не прибув за викликом , а не за повісткою до ТЦК та СП.

Звертає увагу суду на те, що його під примусом заставили написати заяву про те, що він не оспорює допущення порушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення повістки, не має поштового конверту. Не має належно оформленої повістки.

Повістку № 6685920 про виклик його на 23.03.2026 рік на 15 годину для уточнення даних, він отримав 23.02.2026 року. Строки прибуття до ТЦК та СП не пройшли.

Відповідно до Військово-облікового документа № 011220211455449100012 він перебуває на обліку з 27.02.2015 року, а Військово-облікового документа № 011220211455449100012 мені видано 10.12.2024 року.

У 2024 році позивач пройшов ВЛК це підтверджується Акт обстеження здоров`я «Обласної клінічної психіатричної лікарні № 3» від 31.05.2024 року № 30/6809.

Випискою із амбулаторної картки виданої «Міським психоневрологічним диспансером № З ХМР 10.05.2024 року № 1173.

Актом дослідження стану здоров`я № 595/1728 КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології». І Випискою із медичної карти стаціонарного хворого 7913 від 24.12.2021 року КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології».

У 2025 році позивач знову проходив Військово-лікарську комісію, це підтверджується :

Довідкою ВЛК № 2025-0826-1115-4910-7 від 26.08.2025 року;

Висновком лікаря психіатра від 04.08.2025 року,

Випискою амбулаторної картки № 13868/2024 від 28.07.2025 року «Обласного психоневрологічного диспансера № З»;

Висновком лікаря хірурга від 14.08.2025 року

Актом 1171/1/3052 КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології ім.. В.І. Шаповала» від 12.08.2025 року - і все це в рамках проходження ВЛК.».

У постанові посилаються, що позивач не з`явився за повісткою , але належних та допустимих доказів направлення йому повістки про виклик до ТЦКта СП не надано. Тому вважає, що його належним і допустимим чином не повідомили про направлення на мою адресу повістку про виклик до ТЦК та СП.

На теперішній час він працює в Акціонерному товариству «СКАЙ БАНК» і займає посаду підсобного робітника.

Підтверджується довідкою.

Відповідно до роздруківки з програми РЕЗЕРВ + вказано, що позивач дані оновив вчасно.

Підстав для розшуку і притягнення його до адміністративної відповідальності у них не було.

Просив суд задовольнити позов в повному обсязі

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явився, був повідомлений про дату розгляду його справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов ,просив суд його задовольнити та надав відповідні пояснення.

Представник відповідача до суду не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення до суду не надсилав. Відзив до суду надав, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з постановою від 19 лютого 2026 року № R369904 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення винесеною ІНФОРМАЦІЯ_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення ст..22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України “Про Про військовий обов`язок і військову службу”, абз. 7, 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ “ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”:

Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

Громадяни зобов`язані:

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з п. 21 “Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За матеріалів справи, зокрема постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце зазначене у повістці, чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3, ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.

Однак доказів того, що дана повістка була отримана позивачем, або що повістка повернулася з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою матеріали справи не містять.

Представником позивача був надатий лист відповідь з Уркпошти відповідно до якого за інформацією якою володіє ПАТ Укрпошта, факт вкидання повідомлення про надходження рекомендованого листа № R067063092735, остання підтвердити не може.

Таким чином у суду виникає обгрунтований сумнів, що повістка, яка сформована та відправлена позивачу йому доставлялась, позаяк не має доказів ані її одержання позивачем, ані інформації про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, розглядаються уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервiстами, якi перебувають у запасi Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України) у триденний строк після надходження відповідної заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Так, вирішуючи питання щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності суди повинні з`ясувати чи було дотримано уповноваженою особою приписи, унормовані у статті 278 КУпАП («Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення»), відповідно до яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, необхідність дотримання належного та своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду адміністративної справи прямо регламентована приписами п. 3 статті 278 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП).

На необхідність дотримання процедури повідомлення особи про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за приписами Кодексу України про адміністративне правопорушення наголошує і Верховний Суд.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі правові висновки: «Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Разом з цим, вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Водночас матеріали даної справи взагалі не містять копії протоколу про адміністративне правопорушення, ані в матеріалах позову, ані в додатках до відзиву, який надав відповідач, що унеможливлює перевірку дотримання прав позивача.

Отже, відповідачем порушено право позивача бути повідомленим за три доби до розгляду справи про дату та час її розгляду, що порушує її право бути обізнаною про розгляд такої справи щодо неї та її права на захист, що є підставою для скасування постанови.

Вказаний факт підтверджується відсутністю в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже у суду наявні не спростовані сумніви щодо наявності умислу в діях позивача щодо отримання ним повістки та вчинення ним умисних дій щодо неприбуття до відповідача, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення. Крім того, судом встановлено порушення відповідачем права на своєчасне сповіщення позивача про дату та час розгляду його справи органом, що її розглянув.

Також, судом встановлено, що позивач відповідно до військово-облікового документа № 011220211455449100012 перебуває на обліку з 27.02.2015 року, а військово-облікового документ № 011220211455449100012 йому видано 10.12.2024 року.

У 2024 році позивач пройшов ВЛК це підтверджується Акт обстеження здоров`я «Обласної клінічної психіатричної лікарні № 3» від 31.05.2024 року № 30/6809.

Випискою із амбулаторної картки виданої «Міським психоневрологічним диспансером № З ХМР 10.05.2024 року № 1173.

Актом дослідження стану здоров`я № 595/1728 КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології». І Випискою із медичної карти стаціонарного хворого 7913 від 24.12.2021 року КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології».

У 2025 році позивач знову проходив Військово-лікарську комісію, це підтверджується :

Довідкою ВЛК № 2025-0826-1115-4910-7 від 26.08.2025 року;

Висновком лікаря психіатра від 04.08.2025 року,

Випискою амбулаторної картки № 13868/2024 від 28.07.2025 року «Обласного психоневрологічного диспансера № З»;

Висновком лікаря хірурга від 14.08.2025 року

Актом 1171/1/3052 КНП ХМР « «Обласного медичного клінічного центру урології і нефрології ім.. В.І. Шаповала» від 12.08.2025 року - і все це в рамках проходження ВЛК.».

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення № R369904 від 19 лютого 2026 року підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністі у діях ОСОБА_1 події і складу та події адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 211, 217, 241, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R369904 від 19 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя - О.О. Олійник