Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №953/2088/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2088/26

Провадження № 2/953/2213/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Панченко Л.В.

сторони та інші учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Букін Олексій Сергійович,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Каленська Наталія Володимирівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2022 у справі № 953/1810/22 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Аргументи учасників справи.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначила, що у зв`язку зі збільшенням витрат на утримання дитини у неї виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів (шляхом зміни способу стягнення аліментів), оскільки стягувані з відповідача аліменти не покривають потреб дитини відповідного віку. Відповідач має постійне місце роботи на державній службі та стабільний дохід. Вважає необхідним змінити спосіб стягнення аліментів, у межах заявлених позивачем позовних вимог в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву з доводами, наведеними в позовній заяві не погоджується та вказує, що у шлюбі з ОСОБА_1 у них народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2022 у справі № 953/1810/22 з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 4 000,00 грн щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2022 до досягнення дитиною повноліття. Позивач ОСОБА_1 посилається на ч. 1 ст. 192 СК України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі і шляхом зміни способу їх стягнення. Проте, позивач не надала доказів існування обставин, передбачених ст. 192 СК України, щодо зміни її майнового чи сімейного стану або зміни майнового чи сімейного стану платника, погіршення стану здоров`я позивача або відповідача після ухвалення судового рішення, яким присуджено сплату аліментів. Як вбачається з рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.06.2022 у справі № 953/2810/22, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 4 000,00 грн щомісячно задоволено у повному обсязі, позивач ОСОБА_1 при визначенні розміру аліментів в розмірі 4 000,00 грн зазначала, що доходи відповідача є значними, виходячи з таких обставин: відповідач є засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «БУД-РЕМ-СЕРВІС 2020», основним видом діяльності якого відповідно до КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель», відповідач обіймає посаду директора ТОВ «Мініпак груп», відповідачем у квітні 2019 року придбано автомобіль марки Skoda Octavia 2012 року випуску, що свідчить про фінансову спроможність відповідача обслуговувати автомобіль, придбавати пальне та деталі. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що наразі відповідач має постійне місце роботи на державній службі та стабільний дохід, проте жодного доказу про зміну матеріального стану у відповідача в бік покращення, а у позивача – в бік погіршення позивачем не надано, відповідач як працював при ухваленні судового рішення про стягнення аліментів у 2022 році, так і працював у подальшому, 11.04.2023 прийнятий на службу до Національної поліції України. Крім цього, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на день ухвалення судом рішення у справі № 953/1810/22— 21.06.2022 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн., 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку складав 1051 грн. На день подання ОСОБА_1 позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів — 23.02.20206, 50 % прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років складає 1756 грн. Аліменти, які стягнуті з відповідача 21.06.2022 за рішенням суду у справі № 953/1810/22 перевищують цей розмір вдвічі та обставини, які враховуються при визначенні розміру/способу стягнення, встановлені ст. 182 СК України (стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, інше), з моменту визначення розміру аліментів не змінились. До того ж ст. 180 СК України визначено обов`язок обох батьків утримувати дитину. Враховуючи, що жодним чином позивач не обґрунтовує бажаний розмір аліментів та не вказує обставин, які б могли слугувати підставою для їх збільшення, допустимих доказів для зміни способу стягнення аліментів не надала, підстави для задоволення позову про зміну способу стягнення аліментів — відсутні.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач та його представник, повідомлені належним чином, не з`явились, просили суд розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач та його представник, повідомлені належним чином, не з`явились, просили суд розглядати справу без участі позивача та його представника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 у період з 19.06.2018 по 08.09.2022 перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2022 у справі № 953/509/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/1810/22 від 21.06.2022 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 4 000 (чотирьох тисяч) грн. щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.02.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Суд, вивчивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів може тягнути і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

За обставинами даної справи, з відповідача рішенням суду стягнуто аліменти у розмірі 4 000,00 грн на дитину щомісячно. Пред`явивши вимогу про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу платника аліментів та визначивши її розмір у розмірі 1/4 частини, позивач фактично має на меті збільшити їх розмір.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, здоров`я та матеріального становища дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Таким чином, суд зауважує, що позивачу належить довести наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Разом з тим, зважаючи на пред`явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належить довести й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 182 СК України.

Слід зазначити, що позивач вказаних доказів суду не надала.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом, позивач обмежилася наданням суду: копії свідоцтва народження дитини, копії рішення суду про стягнення аліментів, копії рішення суду про розірвання шлюбу, паспорт позивача, довідки про реєстрацію відповідача, копії паспорта та ідентифікаційного коду відповідача, довідка про реєстрацію дитини.

Будь-яких доказів матеріального стану відповідача після ухвалення рішення про встановлення йому аліментних зобов`язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, матеріальних потреб дитини, її стану здоров`я, позивачем не надано, хоча це є її процесуальним обов`язком, передбаченим ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Обґрунтовуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішенням суду у розмірі 4 000,00 грн на дитину, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, позивач лише зазначала, що «Наразі, у зв`язку із збільшенням витрат на утримання дитини у позивача виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів (шляхом зміни способу стягнення аліментів). На жаль, стягувані з відповідача аліменти наразі не покривають потреб дитини відповідного віку», «Наразі відповідач має постійне місце роботи на державній службі та стабільний дохід. Таким чином, стягнення аліментів у частці від доходу платника аліментів наразі є пріоритетним з точки зору забезпечення найкращих інтересів дитини».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 частину 2 статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 у справі № 682/3112/18 зазначила, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі, у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №632/580/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Верховний Суд України у своїй постанові від 06.11.2013, прийнятій у справі N 6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Законом України від 17.05.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

З викладеного вбачається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, повинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Отже, тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці (інфляція) саме по собі не потребує звернення отримувача аліментів до суду з відповідним позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, оскільки законодавством передбачено відповідний механізм індексації ( підвищення) розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

Законом України від 01.09.2020 № 831-ІХ «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Матеріали справи не містять інформації чи зверталася позивач до державної виконавчої служби з відповідною заявою щодо проведення індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, враховуючи вищевказані зміни та положення Закону України від 17.05.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».

Отже, доводи позивача не є підставою для задоволення вимог про зміну способу стягнення аліментів у спосіб, визначений у позовній заяві, оскільки сам по собі факт збільшення витрат на утримання дитини не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Будь-яких доказів матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов`язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, матеріальних потреб дитини, її стану здоров`я, позивачкою надано не було, хоча це є її процесуальним обов`язком.

Вимогами ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не наведено конкретно з відповідним наданням доказів, які зміни матеріального або сімейного стану сталися у неї (у випадку їх погіршення) або у відповідача (у випадку їх поліпшення); погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, або наявність інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в частці від такого доходу позивачкою не надано, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Інші доводи сторони позивача означених висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 192 СК України, ст.ст. 27, 10, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.Ю. Власова