Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №639/3691/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/639/1881/26 Справа № 639/3691/26

10 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/3691/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тамазликар Леонід Йосипович звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 в якому просять:

- змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення нею повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.05.2021 р. у справі № 639/4881/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 5000 грн. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти наутримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.08.2020 року та до досягнення дитиною повноліття та в іншій частині позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 15.09.2021 рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2021 року змінено в частині суми стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки у твердій грошовій сумі - 2510 грн., починаючи з 05 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення суду залишити без змін. На підставі постанови апеляційного суду було видано відповідний виконавчий лист. В проваджені Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавчий документ – виконавчий лист № 639/4881/20, виданий 27.09.2021 Жовтневим районним судом м. Харкова (провадження ВП № 67079419, ідентифікатор доступу А5Д506ДД33ВБ).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2020 року по жовтень 2022 року в сумі 43 054 грн. 00 коп. та індексацію розміру аліментів за період з серпня 2020 року по жовтень 2022 року в сумі 2 552 грн. 67 коп. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 762 грн. 06 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 141 грн. 47 коп. Постановою Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17.08.2023 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 7 141 грн. 47 коп. (провадження ВП № 72538950, ідентифікатор доступу А952ЕБ405Б6Д). Постановою Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18.09.2023 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2020 року по жовтень 2022 року в сумі 43 054 грн. 00 коп. та індексацію розміру аліментів за період з серпня 2020 року по жовтень 2022 року в сумі 2 552 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 67 коп. (провадження ВП № 72796108, ідентифікатор доступу БА0Е8ГВ86ГДД).

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 14.05.2025 у справі № 639/2279/25 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2023 року по березень 2025 року включно у розмірі 43 770 гривень 00 копійок. В іншій частині в задоволенні позовних вимог – відмовлено.

Відповідача постійно має заборгованість по сплаті аліментів та будь-якої іншої матеріальної допомоги відповідач на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не приймає. На даний час розмір аліментів, що стягуються з відповідача не можуть покрити необхідних потреб дитини. Позивач намагається забезпечити доньку усім необхідним, проте їй важко це самій робити, оскільки прожитковий мінімум для дитини зріс, що потребує більших витрат та зусиль для забезпечення доньки, створення належних умов проживання, навчання, відпочинку та погіршує матеріальний стан позивача. Позивачка вважає, що у зв`язку із зміною цінової політики на одяг та продукти харчування внаслідок війни на території України, у неї наявні усі правові підстави для зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходів відповідача, в зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду.

25.05.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Лаєвською Марине Леніківною подано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечують проти позову та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог та судові витрати віднести за рахунок відповідача.

В обгрунтування відповіді на відзив представник відповідача зазначає, що відповідач визнає, що постановою Харківського апеляційного суду від 15.09.2021 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - 2510 грн., починаючи з 05 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття, рішення суду перебуває на примусовому виконанні в Салтівському ВДВС в м. Харкові. Зміна способу стягнення аліментів фактично призводить до збільшення їх розміру, оскільки відповідач офіційно не працевлаштований і аліменти будуть обчислюватись виходячи з середнього заробітку по м. Харкові. З відповідача стягуються аліменти у розмірі 2510 грн., що перевищує гарантований мінімум аліментів – 1756 грн., встановлений для дитини від 6 до 18 років в 2026 році. Факт того, що дитина підросла, не означає автоматичного збільшення розміру аліментів. Батьки зобов`язані утримувати дитину, і потреби дитини зростають поступово, що має бути обґрунтовано документально (збільшення витрат на лікування, секції, освіту), а не просто посиланням на вік. Знецінення національної валюти також не є підставою для зміни базового розміру аліментів. Для компенсації інфляційних втрат закон передбачає механізм індексації аліментів, якщо вони стягуються у твердій грошовій сумі. Вона проводиться державним виконавцем щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Зміна розміру прожиткового мінімуму (який встановлюється на рівні, наприклад, 2 817 грн для дітей до 6 років та 3 512 грн для дітей 6-18 років) також не тягне за собою перегляд раніше встановлених судом аліментів. Якщо поточні виплати не покривають реальних потреб дитини у 2026 році, одержувач має право звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів або стягнення додаткових витрат, надавши докази зростання таких потреб. На теперішній час розмір аліментів, що стягується з відповідача, не є меншим гарантованого мінімуму аліментів на дитину. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімумудля дитини відповідного віку (частини перша та друга статті 182 СК України). Відповідачу виповнилося 56 років, він не працевлаштований, має мати похилого віку, яка потребує його матеріальної підтримки, з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів – матеріальний стан відповідача не покращився, він не придбав нерухомість або транспортні засоби, тобто позивачем не підтверджено покращення матеріального становища відповідача, Також, позивач не надала доказів про зміну її сімейного стану або погіршення матеріального становища, або погіршення стану здоров`я дитини, або про будь-які інші обставини, що можуть бути підставою для збільшення чи зміну способу стягнення аліментів.

25.05.2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Тамазликар Леонідом Йосиповичем подано до суду відповідь на відзив в якому заперечує проти відповіді на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задовільнити в повному розмірі.

В обгрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відповідач помилково ототожнює зміну способу стягнення аліментів зі збільшенням їх розміру, що відповідно до положень статей 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, а також сталої практики Верховного Суду, зміна способу стягнення аліментів є самостійним способом судового захисту прав дитини та може бути обумовлена зміною обставин, необхідністю забезпечення належного та достатнього рівня утримання дитини, а також забезпеченням ефективності виконання рішення суду. Сам по собі факт того, що раніше аліменти були визначені у твердій грошовій сумі, не позбавляє одержувача аліментів права звернутися до суду із вимогою про зміну способу їх стягнення у разі, якщо такий спосіб перестав забезпечувати належний рівень утримання дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів є лише мінімально допустимим рівнем утримання дитини, але не свідчить про достатність такого утримання для забезпечення гармонійного фізичного, духовного та соціального розвитку дитини. Станом на теперішній час розмір аліментів у сумі 2510 грн об`єктивно не відповідає реальним витратам на дитину з урахуванням: істотного зростання цін на продукти харчування; одяг; медикаменти; освітні потреби; транспортні витрати; витрати на розвиток та дозвілля дитини; загального рівня інфляції та економічної ситуації в державі в умовах воєнного стану. Твердження відповідача про те, що індексація повністю компенсує зростання витрат на дитину, є необґрунтованими та не відповідають фактичним економічним реаліям. Крім того, відповідачем фактично не спростовано, що: дитина дорослішає; обсяг її потреб закономірно збільшується; витрати на забезпечення належного розвитку дитини суттєво зросли порівняно з 2021 роком. Посилання відповідача на відсутність офіційного працевлаштування не може бути підставою для звуження прав дитини на належне матеріальне забезпечення. Відсутність офіційного доходу не звільняє батька від обов`язку належним чином утримувати дитину та не може покладати негативні наслідки виключно на дитину або матір. Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу: неможливості сплачувати аліменти; наявності тяжкого захворювання; повної втрати працездатності; або інших виняткових обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість належного утримання дитини.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 30.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Тамазликар Л.Й. не з`явилися, представником позивача надано до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Лаєвська М.Л. в судове засідання не з`явилися, в відзиві на позовну заяву представник відповідача просила розглядати справи за відстунтості відповідача та представника відповідача з урахуванням заперечень викладених у відзиві.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського апеляційного суду від 15.09.2021 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.05.2021 року було змінено в частині суми стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки у твердій грошовій сумі - 2 510, 00 грн., починаючи з 05.08.2020 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.05.2021 року залишено без змін.

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13.

Як з`ясовано, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання їхніх спільної з позивачем дитини визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 2 510, 00 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд приймає до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства, які регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). При цьому, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.

Враховуючи наявність норми про можливість зміни способу стягнення аліментів та позиції стягувача аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обгрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про зміну способу стягнення аліментів є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог розумності та справедливості, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6 000,00 грн.

Щодо розподілу судового збору, враховуючи, що позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.05.2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 15.09.2021 року у справі 639/4881/20.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітків та доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 10.06.2026 року.

Суддя В. В. Марченко