Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №136/1698/22 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1698/22

провадження №3-в/136/7/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Липовець, подання начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про звільнення від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності його виконання стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Ткачук О. звернувся до суду із зазначеним поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності її виконання, мотивуючи тим, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 14.12.2022 року по справі № 136/1698/22 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 3 доби, вказана постанова набрала законної сили та була звернута до виконання шляхом направлення до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, проте 17.12.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області (за справою №136/2339/21) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки та на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 15.11.2022 (за справою №136/2339/21) засудженому ОСОБА_1 скасовано іспитовий строк встановлений вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 17.12.2021 та направлено для відбуття призначеного покарання за даним вироком у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до довідки № 2/1726 від 30.03.2026 виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , де перебуває на даний час.

Ураховуючи те, що постанова суду про накладення на ОСОБА_1 стягнення, яка набрала законної сили не виконується більше трьох років з об`єктивних причин, наведене стало підставою звернення до суду із даним поданням.

У часники провадження в судове засідання не з`явились, будучи повідомленими про розгляд справи.

Представник Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 14.12.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2, КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 3 доби.

Згідно вимог ч. 1, 4 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України, і звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Вказана постанова суду набрала законної сили та 27.12.2022 була звернута до виконання шляхом направлення до ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 КУпАП така постанова виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної Поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

За приписами ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Згідно вимог ст. 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Постанова про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 доби була звернута до виконання вчасно.

Разом з тим, згідно рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) від 23.11.2018 року за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): положення ч. 1ст. 294 КУпАП, яким встановлено, що постанови про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 («Адміністративний арешт») цього Кодексу, набирають законної сили з моменту їх винесення; положення ст. 326 КУпАП, яке передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Положення ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення КСУ цього Рішення, яке є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

З огляду на викладене, необхідно зауважити, що чинний КУпАП, до якого постійно вносяться зміни за своєю суттю є законом, який поєднує норми матеріального та процесуального права, охоплює всі сфери суспільно-економічного життя. Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

Під зверненням постанови до виконання необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу Національної Поліції, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом.

Однак, незважаючи на власну назву ст. 303 КУпАП, а саме давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання.

Таким чином, законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.

Виходячи із системного аналізу законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 року в справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону) та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ.

Приймаючи до уваги те, що на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді адміністративного арешту, суд дійшов до переконання, що за таких умов на неї поширюються стандарти Конвенції в частині застосування стандартів для кримінального провадження, зокрема КК України, норми якого регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення.

Згідно вимог ст. 80 КК України особа звільняється відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки-у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років -у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років-у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Відповідно до принципу верховенства права, суд вважає, що давність виконання постанови судді у справі про адміністративне правопорушення про накладення стягнення у виді адміністративного арешту в адміністративному праві не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному провадженні, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, яким і є арешт згідно вимог п. 8 і 9 ст. 51, 60 КК України, п. 7 ч. 1 ст.24, 32 КУпАП, а саме 2 роки.

Таким чином, беручи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів ухилення правопорушника від відбуття адміністративного арешту, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст.283, 284, 304 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 доби, накладеного постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 14.12.2022 року за ч. 2 ст. 173-2, КУпАП, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області протягом 10 діб з дня її проголошення.

Суддя С.В. Шпортун