Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №131/777/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/777/26

Провадження № 3/131/215/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 рокум. Іллінці

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Коваль А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

за участю: прокурора Конончук В.В., Ткаченка Ю.М.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи звільненим 15.08.2025 з посади командира 2 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи згідно пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин лише 12.11.2025 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні (за період з 01.01.2025 - 15.08.2025) чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що розуміє необхідність подання декларації, та усвідомлює свою вину. Разом з тим вказав, що йому не було належним чином роз`яснено обов`язок щодо заповнення відповідної декларації, наголосивши, що у разі належного інформування під час звільнення він би виконав свій обов`язок. Окремо ОСОБА_1 звернув увагу суду на той факт, що він є учасником бойових дій, зокрема з перших днів війни брав участь у військових діях у Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях. Після отримання поранення та контузії його було переведено для подальшого проходження служби до ТЦК та СП. На даний час має проблеми зі здоров`ям, а з військової служби звільнився після отримання інвалідності. При прийнятті рішення покладався на розсуд суду, однак просив звільнити його від відповідальності.

Прокурор Конончук В.В. у судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, просив визнати його винним та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 зазначеної статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Частиною 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

ОСОБА_1 згідно наказу від 14.10.2023 № 230 було зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та згідно наказу від 15.08.2025 № 178 – виключено.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 12.11.2025 о 13:45 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні за період з 01.01.2025 по 15.08.2025 (https://public.nazk.gov.ua/documents/affe94fa-bb48-4eac-9b4f-3cc4ede5c8b2).

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію при звільненні за період неохоплений раніше поданими деклараціями (з 01.01.2025 по 15.08.2025 рік протягом 30 діб, тобто до 23:59 год. 15.09.2025).

Отже, вина ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні декларації підтверджуються наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення №387 від 12.05.2026; -роздруківкою із Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; копіями наказів про призначення та звільнення; -поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення суд зазначає, що відповідно до вимог ст.23, 33 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Малозначність, як ознака адміністративного правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з травня 2022 року по 11 жовтня 2023 року безпосередньо проходив військову службу у складі Збройних Сил України, брав участь у бойових діях із захисту Батьківщини, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . Після отримання поранення та контузії його було переведено для подальшого проходження служби до ТЦК та СП, а згодом звільнено з військової служби за станом здоров`я з установленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини (що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 ). Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3364, ОСОБА_1 у період з 27.05.2026 по 03.06.2026 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні, а за результатами обстеження у нього діагностовано комплексний характер порушень стану здоров`я та наявність супутніх хронічних захворювань.

До призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 ніколи не обіймав посад державної служби, посад в органах місцевого самоврядування чи інших посад, пов`язаних із виконанням функцій держави, а тому не мав попереднього практичного досвіду та навичок щодо заповнення та подання відповідних декларацій.

Адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_1 , має формальний склад, а обов`язок щодо звітування був виконаний ним самостійно, хоча й з порушенням визначеного законом строку. При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на приховування свого майнового стану чи навмисне ухилення від виконання вимог антикорупційного законодавства. Крім того, суду не надано даних про виявлення будь-яких порушень щодо повноти, точності чи достовірності відомостей, відображених у вже поданій ним декларації за період перед звільненням. Суд також враховує, що ОСОБА_1 одружений, має родину, за час проходження служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, що підтверджується відомчими грамотами за зразкове виконання військового обов`язку.

Оцінюючи сукупність вказаних обставин, характер вчиненого правопорушення, яке за своїми наслідками не становить високого ступеня суспільної небезпеки, не завдало жодної реальної матеріальної чи іншої шкоди державним чи суспільним інтересам, враховуючи особу правопорушника, відсутність відомостей про його попереднє притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення: статус захисника України, тривале перебування у зоні бойових дій та пов`язане з цим погіршення стану здоров`я, визнання вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд доходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

На переконання суду, звільнення особи від адміністративної відповідальності з оголошенням йому усного зауваження у даному конкретному випадку буде повністю справедливим, співмірним, достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, виховного впливу, формування поваги до законів України та попередження вчинення нових правопорушень у майбутньому.

Враховуючи наведене, ст. ст. 22, 172-6, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови проголошено 11.06.2026 о 09:45.

Суддя: