Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №398/7106/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7106/25

провадження №: 2/398/918/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"25" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Олександрія, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . У липні 2025 року сталося затоплення квартири позивачів з квартири поверхом вище - АДРЕСА_2 . При обстежені наслідків затоплення виявлено: в туалеті жовті плями по всій площі стелі; у ванній кімнаті по стелі жовті плями, в окремих місцях відшарування верхнього покриття; у кімнаті та стелі - плями уздовж плит перекриття. З`ясувати причину затоплення позивачам не вдалося, оскільки власник квартири АДРЕСА_2 – відповідач по справі, відмовив у доступі до його квартири. Відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду.

Позивачі просять стягнути з відповідача у відшкодування завданої майнової шкоди на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 15712,75 грн. кожному, на користь ОСОБА_3 – 31425,50 грн., а також витрати на проведення експертизи 3816,72 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. та судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, від представника позивачів – адвоката Гулян Я.В., надійшла заява з клопотанням справу розглядати без її участі та участі позивачів, у випадку неявки відповідача не заперечила проти заочного розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином,причину неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений, але до суду не з`явився без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про права власності на житло від 09.09.2002 року квартира АДРЕСА_3 , на праві власності належить ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №908, складений відділом ДРАЦС по місту Олександрія реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області.

Довідкою приватного нотаріуса Олександрійського району нотаріального округу Кіровоградської області від 03.09.2025 року зазначено, що після смерті ОСОБА_5 . 10.02.2026 року була заведена спадкова справа за №6/2016. До кола спадкоємців входить син померлої – ОСОБА_3 , як єдиний спадкоємець за заповітом.

Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності позивача.

Відповідно до акту від 31.07.2025 року про обстеження технічного стану на предмет затоплення, представниками КП «Житлогосп» виявлено, що внаслідок протікання води з квартири поверхом вище, наявні сліди затікання, а саме: в туалеті жовті плями по всій площі стелі; в ванній кімнаті на стелі жовті плями, в окремих місцях відшарування верхнього покриття; в кімнаті на стелі плями вздовж з`єднання плит перекриття.

Згідно висновку експерта №79-25 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження квартири АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 зазначено, що вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню приміщення квартири АДРЕСА_1 у зв`язку із її залиттям становить 62851 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 03.11.2025 року право власності на квартиру АДРЕСА_6 належить ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК України).

Згідно зі статтями 13,41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Власність зобов`язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Аналогічні положення містяться у статті 319 ЦК України. Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1,ч.2 ст.1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає доведеним факт залиття квартири за адресою: АДРЕСА_7 , яка належить позивачам з квартири, яка знаходиться поверхом вище та належить відповідачу, та заподіяння позивачам шкоди внаслідок такого залиття.

Доказів, які спростовують розмір відшкодування шкоди, чи підстав для звільнення від відповідальності, які передбачені ч.2 ст.1166 ЦК України, матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано. Більш цього, відповідач відзиву на позов до суду не подав, у судове засідання для надання пояснень щодо позовних вимог не з`явивсь.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Позивачами виконано обов`язок щодо доказування заподіяння вини відповідачем та її розмір.

Відповідачем не спростовано даних обставин.

Відтак, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час розгляду справи, з врахуванням доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню сум відшкодування матеріальної шкоди, які відповідає часткам у праві власності, а саме ОСОБА_1 – 15712,75 грн., ОСОБА_2 – 15712,75 грн., ОСОБА_3 – 31425,50 грн.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, оскільки судовий збір, витрати на правничу допомогу, витрати на проведення будівельно-технічного дослідження сплачено ОСОБА_1 , то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211,20 грн. витрати по сплаті судового збору, 3816,72 грн. витрати на проведення експертизи, 6000 грн. витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 258, 263-265, 268,280,281 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , 15712,75 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 6000 грн. – витрат на правничу допомогу, 3816,72 грн. – витрати на проведення експертизи, 1211,20 грн. судовий збір, а всього: 26740 (двадцять шість тисяч сімсот сорок) грн.. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 15712,75 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , 31425,50 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 29.05.2026 року.

Учасники справи:

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ;

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .

Суддя Т.В.Голосеніна