Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №405/609/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/609/26

1-кп/405/19/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Подільський районний суд м.Кропивницького в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12026121010000076 від 12.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не маючого утриманців, такого, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень ст.89 КК України вважається таким, що немає судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 вчинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , проходячи військову службу на посаді механіка - водія 2 механізованого відділення -бойової машини 2 механізованого взводу механізованої роти, у званні «солдат» військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16, 17, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання 11.01.2025 близько 03 години 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебував за місцем свого мешкання розташованого за адресою АДРЕСА_1 , де біля вхідних дверей між ним та його кумою, потерпілою ОСОБА_5 , яка стояла на сходинковому майданчику біля вказаних дверей, на побутовому рівні, виникла сварка, внаслідок чого у ОСОБА_4 раптово виникло неприязне відношення до ОСОБА_5 та намір відштовхнути її від дверей.

В подальшому, ОСОБА_4 не маючи умислу спричиняти останній середньої тяжкості тілесні ушкодження, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, у вигляді нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, лівою рукою штовхнув ОСОБА_5 в область грудної клітки, внаслідок чого, остання впала та покотилась вниз по сходах, при чому отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої середньої третини правої ліктьової кістки без зміщення, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Після чого ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, зачинивши вхідні двері своєї квартири.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно, 11.01.2025 перебував вдома за адресою: АДРЕСА_1 . Близько третьої години ночі почув стук в двері. Коли їх відчинив, то побачив потерпілу. Вони стояли біля вхідних дверей та спілкувались, він їй сказав, щоб йшла додому та штовхнув її у груди, внаслідок чого вона впала, покотившись по сходам.

У вчиненому щиро кається.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині матеріальної шкоди в сумі 924,50 гривень визнає в повному обсязі, в частині моральної шкоди, вважає суму завищеною.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутність будь – яких сумнівів добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, роз`яснивши їм наслідки ч.3 ст. 349, ч.2 ст. 394 КПК України та з їх згоди, суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ним не оспорюється та роз`яснив учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_4 за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Так, ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, неодружений, не має утриманців, військовослужбовець. В силу положень ст.89 КК України є особою, що немає судимостей.

Згідно службової характеристики з військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , зарекомендував себе з позитивного боку, до виконання службових обов`язків ставиться з почуттям відповідальності.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» Психоневрологічне диспансерне відділення від 15.01.2026 ОСОБА_4 на обліку у лікаря – психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» Психоневрологічне диспансерне відділення від 15.01.2026 ОСОБА_4 на обліку у лікаря – нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Обставиною, пом`якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання останнього можливе з призначенням покарання в межах санкції ст.128 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, є особою, що немає судимості, щиро покаявся, позитивно характеризується, суд приходить до висновку про можливість звільнення останнього від відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені частиною першою статті 76 КК України, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення та його перевиховання

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, в рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов, який в подальшому був уточнений, остання просить стягнути з ОСОБА_4 924,50 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування та 35 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, згідно квитанції ТОВ «Фармація Кіровоградщини» Аптека №52 12.03.2026 ОСОБА_5 придбавала Мовекс Комфорт табл. вартістю 924,50 гривень. Згідно витягів з електронного реєстру листків непрацездатності №3856808929102848, №900016054877025, №2353168568339323, сформованих 15.03.2026 та №7026090929062042, сформованого 23.03.2026 ОСОБА_5 перебувала на лікуванні в КНП «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», категорія медичного висновку: захворювання або травма загального характеру. Тобто, потерпілою підтверджені витрати на купівлю ліків в сумі 924,50 гривень в період тимчасової непрацездатності, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, суд бере до уваги, що обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав суму спричинення матеріальної шкоди.

Також, згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вказаної Постанови ПВС з подальшими змінами і доповненнями, вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і об`єму страждань (фізичних, душевних, психічних і тому подібне), яких отримав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і тому подібне) і з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Щодо розміру моральної шкоди суд прийшов до переконання, що заявлені потерпілою вимоги є завищеними, окрім того не надала суду достатніх даних з яких міркувань вона виходила визначаючи конкретний розмір завданої моральної шкоди, яку просить задовольнити.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, істотність вимушених змін та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 5000 гривень моральної шкоди.

Такий розмір є обґрунтованим, відповідає вимогам законодавства, визначений з урахуванням характеру та обсягу й тривалості страждань, яких зазнала потерпіла, характеру немайнових втрат, оскільки вона зазнала душевних страждань та був порушений звичайний уклад її життя та є співрозмірним завданій шкоді.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, і призначити покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , 924 /дев`ятсот двадцять чотири/ гривні 50 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 /п`ять тисяч/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Кропивницького. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_6