Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №404/11471/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/11471/25

Номер провадження 2/404/4307/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року представник позивача звернувся в суд з позовом в інтересах дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , у якому просив відібрати дитину від матері без позбавлення її батьківських прав, дитину передати на опікування органу опіки та піклування, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини до її повноліття та накласти заборону на відчуження квартири.

Позов мотивовано тим, що відповідач є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька у актовому записі про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

До управління з питань захисту прав дітей надійшло повідомлення щодо неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків відносно дитини.

Працівниками управління, Кропивницького районного управління поліції, Кропивницького міського центру соціальних служб 17 жовтня 2025 року відвідано родину за місцем проживання.

На момент відвідування продукти харчування та приготовлена їжа були відсутні.

Під час огляду дитини сімейним лікарем АЗПСМ №7 виявлено, що ОСОБА_4 має низьку вагу, фізичний та розумовий розвиток дитини не відповідає його віку, малолітній потребує госпіталізації.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини рівень безпеки ОСОБА_3 оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини від матері.

Дитину вилучено з сім`ї та влаштовано до КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради».

Виконавчим комітетом прийнято рішення від 21 жовтня 2025 року № 1122 «Про негайне відібрання дитини».

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 21 жовтня 2025 року № 1123 дитину влаштовано до КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради.

Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 20 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року залучено по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач позов визнала у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову.

Представник КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради у підготовче засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що представник позивача позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає повністю, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами, в порядку ст. 200, 206 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження, відповідач, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька у актовому записі про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

До управління з питань захисту прав дітей надійшло повідомлення щодо неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків відносно дитини.

Працівниками управління, Кропивницького районного управління поліції, Кропивницького міського центру соціальних служб 17 жовтня 2025 року відвідано родину за місцем проживання.

На момент відвідування продукти харчування та приготовлена їжа були відсутні.

Під час огляду дитини сімейним лікарем АЗПСМ №7 виявлено, що ОСОБА_4 має низьку вагу, фізичний та розумовий розвиток дитини не відповідає його віку, малолітній потребує госпіталізації.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини рівень безпеки ОСОБА_3 оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини від матері.

Дитину вилучено з сім`ї та влаштовано до КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради».

Виконавчим комітетом прийнято рішення від 21 жовтня 2025 року № 1122 «Про негайне відібрання дитини».

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 21 жовтня 2025 року № 1123 дитину влаштовано до КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно з п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» в якому наголошено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя,зокрема:не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні даної справи судом враховується, що підставою для відібрання дитини у відповідача стали повідомлення щодо неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Враховуючи всі зібрані у справі докази, досліджені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).

На підставі викладеного і ст. 170 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

При цьому, судом роз`яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вимоги ч. 1 ст. 191 Сімейного Кодексу України передбачають стягнення аліментів на дитину за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідача.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по справі про пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Відібрати дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати на опікування органу опіки та піклування Кропивницької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи з 30.10.2025 року і до повноліття дитини ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Накласти заборону на відчуження квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право користування якою має дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, місцезнаходження: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа: КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, місцезнаходження: 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Княгині Ольги, буд. 46, код ЄДРПОУ 23227427.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП не встановлено.

Повний текст судового рішення складено 10.06.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова