Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №345/921/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/921/26

Провадження № 2/345/1212/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Михайлишин Т.Ю.,

представника відповідача Зубарєвої Л.Б.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

адвокат Михайлишин Т.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 31825 (тридцять одна тисяча вісімсот двадцять п?ять) гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.06.2013 у справі № 345/1205/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. За період шлюбних відносин у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно вище вказаного рішення донька залишилась проживати з матір?ю та проживає разом з нею по теперішній час. Станом на момент подання даної позовної заяви на виконанні у органів виконавчої служби перебуває рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі № 345/1435/18 від 15.04.2019, згідно якого на утримання ОСОБА_3 в примусовому порядку стягуються аліменти з ОСОБА_2 у розмірі 1860 грн. Також ОСОБА_1 12.02.2026 подала позовну заяву про збільшення розміру аліментів встановлених вищевказаним рішенням суду. ОСОБА_1 зазначає, що аліментів, які стягуються з відповідача вкрай недостатньо для належного забезпечення дитини підліткового віку, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 хворіє та потребує особливого догляду й лікування, ортодонтичного лікування, технічного забезпечення, що потребує додаткових витрат, які в рази перевищують аліментні зобов?язання відповідача. Відтак, ще з 2021 року ОСОБА_3 розпочала ортодонтичне лікування зубів, яке розділялось на кілька етапів, 23.12.2023 рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі № 345/5254/21 частково було задоволено позовні вимоги та стягнено на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 . У 2023 році ОСОБА_3 також проходила ортодонтичне лікування. Надалі в 2025 році ОСОБА_3 продовжила своє ортодонтичне лікування, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 20.01.2026 від 20 січня 2026 року, згідно даного акту ФОП ОСОБА_4 (особою яка надає стоматологічні послуги) всього надано послуг на суму 26650 гривень, що також підтверджується фіскальними чеками. Однак, відповідач в добровільному порядку відмовився сплатити половину коштів за лікування доньки, тому ОСОБА_1 змушена звертатися в суд та просити стягнути з відповідача половину суми сплаченої нею за ортодонтичне лікування доньки протягом 2025 року, а саме: 13325 гривень. Крім того, 15 травня 2024 року до дня народження доньки ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_1 придбала їй телефон марки термінал 13 Pro Max 128gb (б/у) вартістю 30000 гривень, що підтверджується товарним чеком половина вартості за даний телефон мала бути відшкодована відповідачем добровільно, як подарунок доньці на день народження, однак відповідач домовленостей не дотримався та кошти в сумі 15000 гривень за телефон доньці позивачці не повернув, тому ОСОБА_1 просить стягнути дані кошти в судовому порядку. Також 02.04.2025 ОСОБА_5 придбала доньці для навчання ноутбук Asus R55S б/у та батарею до нього на загальну суму 7000 гривень. Дана техніка стала необхідною для доньки, так як вона готується до навчання, повинна шукати інформацію, готувати реферати, презентації, тощо, тому вважає, що відповідач також повинен сплатити половину з даної вартості, як додаткові витрати на утримання доньки. Отже, загальний розмір понесених додаткових витрат позивачкою на ортодонтичне лікування доньки та покупку їй технічних приладів становить 63650 гривень, тому справедливим буде стягнути з відповідача половину вартості понесених витрат, а саме: 31825 гривень.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким, в задоволені позову просить відмовити.

Відзив мотивує тим, що ОСОБА_2 вважає, що, окрім приватних стоматкабінетів, центрів стоматології в м. Калуш є Комунальне некомерційне підприємство «Калуська стоматологічна поліклініка» Калуської міської ради, куди можна звернутися і отримати стоматпослуги, де лікування зубів відповідно до електронного направлення сімейного лікаря буде безплатним або в рази дешевшим, якісним, оскільки там також працюють кваліфіковані лікарі. Позивачка не навела мотивів вибору саме Центру стоматології «Медея», що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Адже добровільна сплата коштів відповідачем в 2023 році ОСОБА_1 за послуги надані дитині не означає, що ОСОБА_2 спроможний і надалі оплачувати послуги, які надає ЦС «Медея». У відповідача появилися сумніви щодо великих витрат по ортодонтичному лікуванні його доньки ОСОБА_6 в ЦС «Медея», вважає, що за його кошти, окрім дочки, можуть отримувати стоматпослуги, як позивачка, так і члени її сім`ї. Ортодонтичне лікування дитини ЦС «Медея» за 2023 і 2026 роки становить 76650 грн. Відтак, нею було направлено в Центр стоматології « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ФОП ОСОБА_4 ) адвокатські запити від 30.03.2026 та 31.03.2026. Відповіді на запит отримано 06.04.2026, в яких повідомлено, що запитувана інформація містить лікарську таємницю щодо персональних даних пацієнта, що до запиту не долучено свідоцтво про народження ОСОБА_6 . У відповіді на запити зазначено, що тільки на ухвалу суду можуть надати запитувану інформацію. В зв?язку з цим відповідач вважає, що як батько він має право знати про надані стоматологічні послуги. З травня 2025 року ОСОБА_7 сплачує аліменти в розмірі 3500 грн. по даний час, а не 1860 грн., як зазначає позивачка. Тому, вибравши приватний стоматкабінет для лікування зубів дитини, позивачка не погоджувала з відповідачем і не довела, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які отримувала вдвічі більше, ніж по рішенню суду. Щодо придбання мобільного телефону по ціні 30000 грн. - це надто велика сума, на думку відповідача, ОСОБА_1 також повинна узгоджувати з ним дороговартісні придбання. Окрім того, в 2021 році вони вже придбали на той час дорогий мобільний телефон для ОСОБА_8 , тому не має потреби на даний час в придбанні телефону, якщо дитина має ноутбук, який використовує під час навчання. Посилання позивачки, що вона домовлялася з відповідачем щодо придання телефону для доньки, як подарунок на день народження, і останній погоджувався добровільно відшкодувати половину вартості телефону є голослівним, оскільки, ні позивачка, ні дочка не спілкуються з відповідачем. Про придбання телефону, як і про всі інші речі відповідач дізнається з позовних заяв або з розмов позивачки з його дружиною ОСОБА_9 . Як ноутбук, так і мобільний телефон придбані на підставі товарних чеків, які не можуть слугувати документом, так як не є фіскальними чеками. Окрім того, на товарних чеках відсутні прізвища, печатки ФОП, які займаються купівлею-продажем б/у речами. Тому долучені документи не є належними доказами у справі. Матеріальне становище у позивачки, яка володіє двокімнатною квартирою в м. Калуш, частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в с. Новиця Калуського району, землями, які здає в оренду, купляючи без його відома дорогі речі для дитини, набагато краще, ніж у відповідача. ОСОБА_2 не має власного житла, автомобіля, його сім`я проживає в будинку батьків дружини в селі Мислів Калуського району. В 2021 році відповідач виїхав за кордон, маючи заборгованість по аліментах і не маючи роботи. Окрім дочки ОСОБА_8 , у нього є неповнолітня дочка ОСОБА_10 , дружина, яка через хронічне захворювання нирок та шкіри, а також перенесену операцію на очі, не працює. Відповідач за кордоном працює на тимчасових роботах, не працевлаштований, оскільки не має дозволу на працю, без якого неможливо влаштуватися на постійну роботу. Враховуючи вищенаведене, перераховані додаткові витрати позивачкою, не можуть вважатися, що викликані особливими обставинами. Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням позивачки, яка не погоджувала з відповідачем ні придбання мобільного телефону, ні подальшого лікування зубів в ЦС «Медея».

Представник позивачки подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що щодо переплати по аліментних зобов?язаннях відповідача, то у даній справі стягнення аліментів та їх розрахунок значення не мають та не відносяться до предмету позову, адже, як передбачено ст. 185 СК України, платник аліментів зобов?язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, тому в даній справі мають місце тільки додаткові витрати, які не входили до предмету позову, ані про стягнення аліментів, ані про збільшення їх розміру. Сторона позивача з метою розвіяти сумніви відповідача щодо вартості ортодонтичного лікування доньки ОСОБА_3 звернулася до СЦ «Медея» з проханням підтвердити, чи дійсно надавалися СЦ «Медея» ортодонтичні послуги згідно з актом виконаних робіт № 1 від 20.01.2026 від 20 січня 2026 року саме: ОСОБА_3 , так, 18.04.2026 від ФОП ОСОБА_4 позивачкою отримана заява, з якої вбачається, що ФОП ОСОБА_4 надано стоматологічні послуги, згідно акту виконаних робіт №1 від 20.06.26, ОСОБА_3 (як і зазначено в акті), послуги були оплачені в повному обсязі в сумі 26650 гривень. Далі відповідач зазначає, що витрати на мобільний телефон доньки в розмірі 30000 гривень є надто великими та не узгодженими з ним, та він вважає недоцільність даної покупки, вважає, що такі заперечення не повинні братися судом до уваги, оскільки їхній доньці виповнилося 16 років, та домовленість про покупку телефону між сторонами була, однак не дотримана між сторонами, позивачка, керуючись якнайкращими інтересами дитини, самостійно здійснила цю покупку, очікуючи добровільного відшкодування вартості відповідачем, якої так і не сталося. Крім того, з моменту покупки попереднього телефону доньці пройшло 5 років, на той час доньці було 11, телефон який їй придбали в 2021 році, зносився та уже не функціонував, тому потреба у покупці телефону для дитини була. Те саме і стосується ноутбуку, дана техніка стала необхідною для доньки, так як вона готується до навчання, повинна шукати інформацію, готувати реферати, презентації, тощо, тому вважає, що відповідач також повинен сплатити половину з даної вартості, як додаткові витрати на утримання доньки. А щодо того, що техніка куплялась б/у, це цілком логічно та не заборонено, адже нова техніка є досить дорогою. Позивачка не може покривати її вартість, тому й придбала техніку, яка вже використовувалась. Щодо товарних чеків варто зазначити, що позивачка як покупець не впливає на технічну форму та реквізити документа, який видає продавець при продажу товару. Варто зазначити наступне, що стороною відповідача не взято до уваги той факт, що ОСОБА_11 не має доходу зовсім, окрім оренди земельної ділянки, розмір якої є незначним (дані обставини були також встановлені у рішенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.04.2026 справа № 345/852/26, де брали участь ці самі сторони та справа стосувалася збільшення розміру аліментів). Крім того, у даному рішенні встановлено, що у позивачки збільшилась кількість утриманців, у доньки ОСОБА_3 прогресує сколіоз та інші супутні хвороби, її інші двоє дітей також хворіють, та потребують постійного догляду, що не дає їй можливості працювати, з урахуванням цих обставин її фінансове становище тільки погіршилось.

Позивачка та її представник у судовому засідання підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволені позову просить відмовити з підстав, викладених у відповіді на відзив.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання за участю сторін в порядку спрощеного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Ухвалою суду від 17.03.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

09.04.2026 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким, в задоволені позову просить відмовити (а.с. 56-85).

Ухвалою суду від 11.05.2026 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зубарєвої Любові Богданівни про витребування доказів задоволено частково. Витребувано з Центру стоматології «Медея» інформацію, яка міститься на електронних носіях та в медичних картках щодо повного терапевтичного та ортодонтичного лікування зубів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 2025 рік із зазначенням дати, місяця, року, години та виду послуг.

25.05.2026 ФОП ОСОБА_4 подала до суду заяву на виконання ухвали суду від 11.05.2026 (а.с. 128-132).

23.04.2026 представник позивачки подала до суду відповідь на відзив (а.с. 94-114).

04.06.2026 представник позивачки подала до суду клопотання про долучення доказів (а.с.135-136).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.2011 (а.с. 18).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.06.2013 у справі № 345/1205/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 9).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.04.2019 у справі № 345/1435/18, яке постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06.08.2019 залишено без змін, змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.03.2013 на користь ОСОБА_1 на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 500,00 гривень до 1860,00 гривень щомісячно, починаючи з дня набуття рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 10-15).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 у справі № 345/5254/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7550,00 грн. додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16-17).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує ортодонтичного лікування, що підтверджується довідкою лікаря від 17.05.2023 (а.с. 21).

Згідно з актом виконаних робіт від № 1/17-05 від 17.05.2023 ФОП ОСОБА_4 було виконано робіт на загальну суму 50200,00 грн. (а.с. 22-23).

Відповідно до акту виконаних робіт від № 1 від 20.01.2026 виконавцем ФОП ОСОБА_4 , яка спеціалізується на дитячій стоматології, ортодонтії, ортопедичній стоматології, стоматології, терапевтичній стоматології, хірургічній стоматології, було проведено замовнику ОСОБА_3 роботи на загальну суму 26650,00 грн. (а.с. 24-26), що також підтверджується фіскальними чеками: від 26.02.2025 на суму 1100 грн., від 28.02.2025 на суму 1850 грн., від 27.03.2025 на суму 2000 грн., від 31.03.2025 на суму 4250 грн., від 29.04.2025 на суму 2600 грн., від 30.05.2025 на суму 1400 грн., від 26.06.2025 на суму 2450 грн., від 27.06.2025 на суму 4950 грн., від 30.06.2025 на суму 1300 грн., від 29.07.2025 на суму 1450 грн.; від 28.10.2025 на суму 1100 грн., від 20.11.2025 на суму 1000 грн. та від 21.11.2025 на суму 2500 грн. (а.с. 27-33).

Згідно з товарним чеком від 15.05.2024 в графі «Намейнування» зазначено: «Термінал, 13 Pro Max 128gb, blue, 358649253514006», а в графі «Ціна» зазначено «30000,00 грн.» (а.с. 340.

Відповідно до товарного чеку від 02.04.2025, в ньому містяться відомості про товар, а саме: «Asus R55S» вартістю 5000,00 грн. та батарею вартістю 2000 гривень (а.с. 35).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.04.2026 збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області по справі № 345/1435/18 від 15.04.2019 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1860 гривень, визначивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 гривень, але не менше 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішення не набрало законної сили (а.с. 62, 100-108).

Згідно з розрахунком зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 345/1435/18 від 18.02.2021 станом на 06.04.2026 у відповідача наявна переплата у розмірі 21477,68 грн. (а.с. 63-65).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 03.03.2026 позивачці на праві власності належить двохкімнатна квартира в м. Калуш, житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в с. Новиця Калуського району, а також земельні ділянки, одна з яких знаходяться в оренді - орендар Фермерське господарство «ПРОГРЕС ТЕМП АГРО» (а.с. 66-70).

ОСОБА_12 встановлено ряд захворювань, у зв`язку з чим їй надавалися відповідні медичні послуги та здійснювалася їхня оплата (а.с.71-74).

Також ОСОБА_13 18.02.2026 відвідувала консультацію офтальмолога та було здійснено замовлено товарів (робіт, послуг) на суму 3320,00 грн. (а.с. 75-76).

Згідно з відповіддю на адвокатський запит, наданою ФОП ОСОБА_4 , у стоматологічній клініці « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (ФОП ОСОБА_4 ) неповнолітній ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавалися стоматологічні послуги, а саме: проводилося терапевтичне лікування зубів (14, 24, 25, 15, 16, 17, 22, 21, 12, 13, 11, 23, 26, 27, 33, 45, 44). Дати прийомів: 29.01.2025, 26.02.2025, 27.03.2025, 28.03.2025, 31.03.2025, 08.04.2025, 16.04.2025, 29.04.2025, 20.05.2025, 29.05.2025, 06.06.2025, 08.08.2025, 15.08.2025, 01.10.2025, 04.11.2025, 21.11.2025, 11.03.2025. Загальна сума за 2025 рік: 26650 грн. Звертає увагу на те, що з огляду на сімейні обставини клієнта, лікування у 2025 році проводилось на умовах відтермінування платежу. Відповідно до цього, оплата здійснювалася частинами, і фіскальні чеки видавалися за фактом фактичного погашення заборгованості, тому дати у розрахункових документах можуть відрізнятися від дат фактичного надання медичних послуг. У 2026 році пацієнтці ОСОБА_3 були надані послуги на суму 350 грн. Інформація щодо наданих послуг за 2023 рік, а також результати діагностики (оргопангомограма) у клініці не збереглися (а.с. 90).

Відповідно до заяви ФОП ОСОБА_4 від 18.04.2026 вона повідомляє, що у її клініці (ФОП ОСОБА_4 ) надано стоматологічні послуги, згідно акту виконаних робіт № 1 від 20.01.26 ОСОБА_3 (як і зазначено в акті), послуги були оплачені в повному обсязі в сумі 26650 гривень (а.с. 99).

На виконання ухвали суду від 11.05.2026 про витребування доказів ФОП ОСОБА_4 надала суду історію операцій клієнта ОСОБА_3 , в якій зафіксовано перелік наданих останній послуг у 2025 році та відомості про здійснення їхньої оплати (а.с. 129-130), а також надала виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 20.05.2026, в якій містяться відомості: про повний діагноз останньої - карієс 11-17, 21-27, 33, 44, 45; проведене терапевтичне лікування за період з 27.03.2025 по 21.11.2025; лікувальні рекомендації (а.с. 131).

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 7 ст. 8 СК України передбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма викладена і вст. 8 Закону України "Про охорону дитинства".

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 2 ст. 185 СК України).

Пленум Верховного Суду України у постанові від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

При цьому, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження понесених позивачкою додаткових витрат на ортондонтичне лікування дитини сторін у розмірі 26650,00 грн. у матеріалах справи міститься акт виконаних робіт від № 1 від 20.01.2026 (а.с. 22-23), фіскальні чеки (а.с. 27-33), відповідь на адвокатський запит надана ФОП ОСОБА_4 (а.с. 90), заява ФОП ОСОБА_4 від 18.04.2026 (а.с. 99), історія операцій клієнта ОСОБА_3 за 2025 рік (а.с. 129-130), виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 20.05.2026 (а.с. 131).

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вказані витрати, понесені позивачкою, можна вважати додатковими, оскільки такі витрати викликані лікуванням дитини і є обов`язковими, а не добровільним волевиявленням матері, та остання надала належні докази про необхідність таких витрат та їх фактичне понесення, що також підтвердилося витребуваною судом інформацією.

За таких обставин, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати неповнолітню доньку, суд вважає, що з відповідача користь позивачки необхідно стягнути додаткові витрати на лікування доньки у розмірі 13325,00 грн., а тому позовна заява у даній частині підлягає задоволенню.

Крім того, представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки половину витрат, пов`язаних з придбанням доньці сторін телефону марки термінал 13 Pro Max, 128gb, вартістю 30000 гривень, та ноутбуку Asus R55S б/у з батареєю на загальну суму 7000 гривень, на підтвердження чого долучає товарні чеки від 15.05.2024 та від 02.04.2025 (а.с. 34, 35).

Однак суд вважає вказані товарні чеки не є належними, допустимими та достовірними доказами з огляду на наступне.

По-перше, надані товарні чеки не містять відомостей про особу покупця (відсутні анкетні чи ідентифікаційні даної особи), а тому не підтверджують факт придбання зазначеного майна саме позивачкою. Із змісту чеків неможливо встановити, хто саме здійснив оплату товарів та набув право власності на них.

По-друге, чеки не містять належних реквізитів, які б дозволяли достовірно ідентифікувати продавця, перевірити факт здійснення господарської операції. Вони не є фіскальними касовими чеками та не містять підтвердження фактичного проведення розрахункової операції.

По-третє, надані документи не підтверджують факту оплати товару. Сам по собі товарний чек свідчить лише про оформлення документа, але не підтверджує внесення коштів покупцем за відповідний товар. Жодних банківських документів, платіжних інструкцій, квитанцій чи інших доказів проведення оплати суду не надано.

По-четверте, з наданих чеків неможливо встановити, що зазначене майно придбавалося саме для потреб дитини. Твердження позивачки про придбання товарів для дитини ґрунтуються виключно на її власних поясненнях та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене, надані товарні чеки не підтверджують, ані факт придбання майна саме позивачкою, ані факт оплати такого майна, ані факт придбання його для потреб дитини, у зв`язку з чим не можуть вважатися належними та достатніми доказами на підтвердження відповідних обставин.

Крім того, щодо витрат позивачки на придбання телефону та ноутбука з батареєю, то суд вважає, що такі не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами відповідно до ст. 185 СК України, оскільки будь-яких доказів, що вони придбані для навчання/розвитку дочки матеріали справи не містять.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що стороною позивачкою не надано належних, допустимих та достовірних доказів понесення додаткових витрат на придбання телефону, вартістю 30000 гривень, та ноутбуку з батареєю на загальну суму 7000 гривень, а також того, що вони придбані для навчання/розвитку дочки сторін, і відповідно викликані особливими обставинами, а тому позовні вимоги підлягають частково задоволенню.

Розподіл судових витрат:

позивачка від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення додаткових витрат на дитину звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд вважає, що з відповідача в дохід держави необхідно стягнути мінімальний визначений законом судовий збір у даній категорії справ у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 8, 141, 185 Сімейного кодексу України, ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 13325,00 (тринадцять тисяч триста двадцять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1311 (одну тисячу триста одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: