Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №345/2790/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2790/26

Провадження № 2/345/2250/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

09.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Юрчака Л.Б., секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 , поданого її представником – адвокатом Сидор Ярославою Миколаївною, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи вимоги тим, що 08.11.2019 року позивачка зареєструвала шлюб із відповідачем. Від цього шлюбу у сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя сторін не склалося, спільно вони не проживають, дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач належним чином своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини не виконує. Позивачка зазначає, що відповідач обіцяв добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, однак взятих на себе зобов`язань не виконав. Відповідач не бере участі у вирішенні питань, пов`язаних із вихованням та утриманням дитини, не цікавиться станом її здоров`я, не забезпечує належних умов для її фізичного, духовного та соціального розвитку, а також не бере участі у забезпеченні її медичного обслуговування. Усі витрати, пов`язані з утриманням та вихованням дитини, несе позивачка самостійно. Позивачка вважає, що відповідач як батько дитини зобов`язаний брати участь у її утриманні, оскільки має можливість надавати матеріальну допомогу, працює, інших осіб на утриманні не має, однак добровільно цього не робить. У зв`язку з викладеним позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьоїстатті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Позивач та її представник - адвокат Сидор Я.М. в судове засідання не з`явилися, однак представник позивачки – адвокат Сидор Я.М. подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобуне здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судом встановлено, що 08.11.2019 р. між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Виконавчому комітеті Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, про що 08.11.2019 р. складено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.11.2026 р.

Внаслідок шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.2020 р., актовий запис № 2.

Відповідно до ст. 180 СК України, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Виходячи із вимог ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, що стягуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, визначаєст.184 СК України, яка вказує, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Положеннями ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СК України.

Вищевказані положення кореспондуються з роз`ясненнями зазначених в п.п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якими також встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд повинен врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів, суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує майновий стан позивача, майновий стан відповідача, який працює, відомості про його доходи в матеріалах справи відсутні. Водночас, суд враховує, що відповідач є фізично здоровою, працездатною особою може працювати та виконувати обов`язок по утриманню дітей та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес та розвиток дитини.

При таких обставинах, враховуючи матеріальне становище та стан здоров`я сторін, а також встановлений законом мінімальний розмір аліментів на дитину, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, але не меншу, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам процесу, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

У відповідності до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а тому судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду: Договір про надання правової допомоги від 07.05.2026 року, укладений позивачем з адвокатом Сидор Я.М.; акт від 07.05.2026 р.; квитанцію № 783903 від 07.05.2026 р.

Оцінивши подані докази щодо фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність таких витрат зі складністю справи, а також дотримання критерію їх розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Зокрема, суд вважає обґрунтованим, співмірним та таким, що відповідає критеріям розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн., оскільки зазначена сума є співмірною з обсягом наданих послуг, складністю справи та необхідними процесуальними діями сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 180-182, 184 СК України, ст.ст. 137, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий її представником – адвокатом Сидор Ярославою Миколаївною, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , працює: КП «Івано-Франківськводоекотехпром», слюсарем, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2026 та до повноліття дитини, шляхом їх виплати в інтересах дитини.

Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , працює: КП «Івано-Франківськводоекотехпром», слюсарем, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , 3 000,00 гривень понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя села Боднарів Калуського району Івано-Франківської області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , працює: КП «Івано-Франківськводоекотехпром», слюсарем, 1 331,20 грн. судового збору на користь Державної судової адміністрації України.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але небули присутні у судовому засіданні під час проголошення судовогорішення - протягом тридцятиднів здня отримання копії цьогорішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: